Ухвала суду № 11639705, 05.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-145/09/2670 у 2-х томах Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЗайцева М.П.

Суддів:Собківа Я.М.

Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ВАТ «Державний ощадний банк України»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог від 15.11.2006 року (том 1 а.с.49-50) та 27.11.2006 року (том 2 а.с.5-6), просило визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП першу податкову вимогу від 02.11.2006 року № 1/36 (том 1 а.с.54).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що у зв'язку з оскарженням в судовому порядку податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.03.2006 № 0000052320/1, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на прибуток в розмірі 11070378, 98 грн., в тому числі: 3934439,04 грн. - основний платіж, 7135939,94 грн. - штрафні (фінансові санкції), податкове зобов'язання є неузгодженим, відповідно до положень п.п.5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і не може вважатись податковим боргом позивача до розгляду судом справи по суті.

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.11.2006 року позовні вимоги позивача задоволено повністю (том 2 а.с.19-25).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року рішення 1-ої інстанції залишено без змін (том 2 а.с.81-86).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2008 року скасовано Постанову Господарського суду м. Києва від 19.11.2006 року та Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року, а справу направлено на новий розгляд до суду 1-ої інстанції (том 2 а.с.169-172).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року в адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового процесу, відповідно до ст. 41 КАС України, не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, на підставі Акту перевірки від 16.12.2005 року № 721/23-2/00032129 прийняла податкове повідомлення - рішення від 28.12.2005 року № 0001202302/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 26973309,78 грн., в тому числі: 11876995,20 грн. -основний платіж, 15069314,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку шляхом подання до відповідача первинної скарги від 13.01.2006 року № 19/2-01/37/282.

01.02.2006 року відповідачем прийняте рішення № 860/10/23-210 про продовження терміну розгляду вказаної скарги позивача, а 16.03.2006 року - рішення № 2824/10/23-210 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 28.12.2005 року №0001202302/0 скасоване в частині донарахування податку на прибуток в сумі 7942556,16 грн. та штрафних санкцій, здійснених на це нарахування, в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

21.03.2006 року на підставі рішення про результати розгляду скарги від 16.03.2006 року № 2824/10/23-210 відповідач видав податкове повідомлення-рішення №0000052320/1, у відповідності до якого сума податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток становить 11070378,98 грн., в тому числі 3934439,04 грн. основного платежу та 7135939,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

03.04.2006 року позивач звернувся до ДПА у м. Києві з повторною скаргою № 16/1-221 на податкове повідомлення-рішення від 21.03.2006 року № 0000052320/1.

Рішенням ДПА у м. Києві від 18.04.2006 року № 936/10/25-114 термін розгляду цієї скарги продовжено до 01.06.2006 року включно, а рішенням від 29.05.2006 року №1308/10/25-114 повторна скарга залишена без розгляду з посиланням на те, що позивачем не дотримано десятиденного строку для оскарження рішення про результати первинної скарги.

Податкове повідомлення-рішення від 21.03.2006 року №0000052320/1 оскаржено позивачем до Господарського суду м. Києва, яким 04.07.2006 року відкрито провадження у справі (том 1 а.с.6).

10.10.2006 відповідачем видана перша податкова вимога №1/28, яка листом СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 03.11.2006 №10214/10/24-025 відкликана з підстав наявності в ній помилок щодо визначення кодів операцій по донарахованих сумах в картці особового рахунку, натомість винесена нова перша податкова вимога від 02.11.2006 року №1/36, згідно якої станом на 02.11.2006 року за позивачем обліковується сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 11070077,19 грн., в тому числі: 3934439,04 грн. основного платежу та 7135638,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підстава видачі першої податкової вимоги від 02.11.2006 року №1/36 - несплата позивачем податкового боргу за узгодженими податковим зобов'язанням, яке визначено податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2006 року № 0000052320/1.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ої інстанції щодо задоволення позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 та пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», податковим боргом слід вважати узгоджену (самостійно, в адміністративному або судовому порядку) суму податкового зобов'язання, яке не сплачено у встановлені цим Законом строки.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття відповідачем податкової вимоги від 02.11.2006 року №1/36 в провадженні Господарського суду м. Києва знаходилась справа №11/281-А про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.03.2006 року №0000052320/1, якими позивачу визначені податкові зобов'язання.

Виходячи з наведеного, еолегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що до розгляду судом справи №11/281-А по суті та прийняття відповідного рішення сума податкового зобов'язання є неузгодженою, а тому податковий борг у позивача не виник.

Крім того, постановою Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 року визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 21.03.2006 року №0000052320/1 та скасовано рішення ДПА у м. Києві від 29.05.06 року №1308/10/25-114 про залишення скарги позивача без розгляду на підставі пропущення строку звернення з повторною скаргою та дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2008 року.

Відповідно до пп. «в» пп. 6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання скасовується чи змінюється судом.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року по справі № 2-а-145/09/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: М.П. Зайцев

Судді: Я.М. Собків

В.Г. Усенко

Повний текст виготовлено 08.10.2010 р.