Постанова № 11639671, 30.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-6930/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2009 року Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом № 131 від 19.12.2000р., просило зобовязати відповідача повернути на рахунок Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області 43340,97 грн., які надійшли на виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/1485 від 29.05.2002 року та безпідставно зараховані на погашення податкового боргу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.99 КАС України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вищевказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення господарського суду Житомирської області від 14 травня 2002 року з ДП "Пересувна механізована колона №162" ВАТ "Житомирводобуд" було стягнуто на користь держави в особі Баранісвської МДПІ заборгованість зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування та штрафу в розмірі 44340, 97 грн.

На виконання даного рішення господарським судом Житомирської області було видано наказ №10/1485 від 29.05.2002 року про стягнення на користь Баранівської МДПІ заборгованість в сумі 44340,97 грн., який 26.06.2002 року було направлено Баранівською МДПІ для примусового виконання до ВДВС. У серпні 2007 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №10/1485 щодо виконання вищезазначеного рішення.

При примусовому виконанні наказу Господарського суду Житомирської області всі кошти надходили на рахунок Баранівської МДПІ. Відповідно до наказу ДПА України Баранівську МДПІ було реорганізовано та утворено ДПІ в Раманівському районі та ДПІ в Баранівському районі. 43340,97 грн., які надійшли на рахунок відповідача на виконання наказу №10/1485 від 29.05.2009 року були безпідставно зараховані на погашення податкового боргу позивача.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій податкового органу щодо зарахування грошових коштів, спрямованих на виконання судового рішення на погашення податкового боргу позивача.

Дійсно, орган ДПІ повинен був надати довідку про розподіл коштів, які надійшли на аналітичний рахунок 3412 та вказати в довідці, що дані кошти повинні бути направлені на погашення боргу перед Пенсійним фондом і передати зазначену довідку до органів Державного казначейства.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позивачем поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно заяви №2570/14 від 15 травня 2007 року позивач звертався до відповідача з проханням повернути кошти на рахунок УПФУ протягом 10 днів, які надійшли до відповідача у звязку з виконанням наказу господарського суду №10/1485 від 29 травня 2002 року. Зазначена заява також містить попередження з боку позивача про те, що у разі не повернення коштів УПФУ буде змушене звернутися до суду.

Також, згідно листа відповідача №1321 від 4 червня 2007 року позивача було повідомлено, що кошти, які надходили від реалізованого майна ДВС на розподільчий рахунок, були спрямовані на погашення боргу перед Баранівською МДПІ.

Проте, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що протягом 2007-2009 років позивачем приймались заходи щодо повернення грошових коштів з відповідача, в тому числі й заходи судового захисту своїх порушених прав та інтересів у даних правовідносинах.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується з порядку, передбаченим цим Кодексом.

Колегія суддів вважає поважною причину пропущення строку звернення до суду позивачем, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд міста Києва порушив вищевказані норми процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 КАС України, колегія судів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області - задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області про стягнення коштів задовольнити.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Романівському районі Житомирської області повернути на рахунок Управління пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області (р/р 25601312626 в Житомирському обласному управлінні Ощадбанку МФО 311647, код 20405006) 43340,97 грн. (сорок три тисячі триста сорок грн. 97 коп.).

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: