Постанова № 11638837, 16.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-11970/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві

про визнання протиправної та скасування постанови та спонукання до вчинення дій.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовом, в якому просять :

- визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 26.07.2010 р. ВП № 204833377 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

- зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо прийняття до провадження виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2010 р. N° 12/72-09.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що відповідачем було безпідставно відмовлено у відкритті провадження, оскільки виконавчий документ відповідав всім вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позов та витребуваних матеріалів не надав.

Враховуючи скорочений строк розгляду скарг на дії державного виконавця, встановлений статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку, встановленому частиною четвертою статті 128 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2010 року, прийнятої судом в процесі розгляду справи № 12/72-09, в порядку ст. 268, 271 КАС України було застосовано заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення у державного реєстратора Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації Кушніра Вадима Васильовича (03115, Київ-115, проспект Перемоги, 97) для дослідження судом реєстраційну справу Обслуговуючого гаражного автокооперативу "Науковець" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 4, ідентифікаційний код 21636676). Виконання заходів процесуального примусу доручено Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві (03056, м. Київ, вул.Виборзька, 32).

Виконання заходів процесуального примусу було доручено Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32).

Ухвалами від 26 04.2010р. та від 30.06.2010р. до вищезазначеної ухвали було внесено зміни та зазначено, що стягувачами є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), боржником є Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 97).

Постановою Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 26.07.2010 р. ВП № 204833377, на підставі ст.ст. 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження», відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2010 р. у справі № 12/72-09. Постанова мотивована тим, що відсутні заходи примусового виконання, передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач посилається на те, що отримав оскаржувану постанову ОСОБА_1 02.08.2010 р., позовну заяву подано в межах десятиденного строку.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази для визначення дати ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою, відповідачем доказів направлення постанови не надано, судом приймаються посилання на своєчасне оскарження в межах строків, встановлених статтею 181 КАС України.

Розглянувши позовні вимоги, суд доходить висновків, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України 21.04.1999р. №606-XIV «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Зокрема, ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»визначено перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме:

1)пропуску встановленого строку предявлення документів до виконання;

2)неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону;

3)якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4)предявлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;

5)якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6)у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.. 19 цього Закону;

7)наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Зазначений перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження є вичерпним і не містить підстави, на яку послався державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Статтею 4 вищеназваного Закону України встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Отже, наведеною нормою передбачено встановлення органом, що видав рішення, інших заходів. Такими заходами, зокрема, є передбачене статтею 271 Кодексу адміністративного судочинства України тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Ухилення державного виконавця від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, судом вбачається протиправним.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Частиною третьою вищезазначеної правової норми встановлено, що Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Отже, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»визначено перелік вимог до виконавчих документів, та можливість встановлення інших вимог Законом.

Такі вимоги встановлено частиною другою статті 271 КАС України, яка визначає обов'язкові елементи відповідної ухвали суду. Зокрема, в ній мають бути зазначені 1) ім'я (прізвище, ім'я, по батькові) фізичної особи, найменування органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ; 2) місце проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ; 3) назва або опис письмового чи речового доказу, які дають можливість його чітко ідентифікувати; 4) підстави проведення тимчасового вилучення доказу (тобто слід зазначити, для розгляду якої справи необхідний доказ і внаслідок невиконання якої ухвали про витребування доказу застосовано цей захід процесуального примусу); 5) зазначення органу державної виконавчої служби, якій доручається провести вилучення.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2010 року, з урахуванням ухвал від 26 04.2010р. та від 30.06.2010р., відповідає вищезазначеним вимогам.

Згідно зі статтею 201 Закону України «Про виконавче провадження»на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, за якими боржниками є, зокрема, районні державні адміністрації.

Отже, виконавчий документ, боржником за яким визначено районну державну адміністрацію, підлягав виконанню саме відповідачем.

У ч. 2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірності прийнятого ним рішення не доведено.

У звязку з викладеним, позовні вимоги вбачаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням вимог пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України щодо прав суду при вирішенні справи.

Вимоги про зобовязання прийняти виконавчий документ на виконання задоволенню також не підлягають з огляду на те, що прийняття виконавчого документу є дискреційними (виключними) повноваженнями державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 181, 254,271 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві №20483377 від 26.07.2010р. про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010р. № 12/72-09 .

3.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян