Ухвала суду № 11637329, 23.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4410/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Ізмайлової Т.Л.

суддів - Троян Н.М., Шостака О.О.

при секретарі - Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2010 року в справі за позовом ТОВ «Гута-Скло»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення –рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення –рішення від 14.08.2009 року №0014851530/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2010 року позов задоволений.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) земельного податку ТОВ «Гута –Скло»поданого за 2009 рік та складено акт перевірки № 747/15-30/30520292 від 30.07.2009 року.

Камеральною перевіркою встановлено, що розмір зобов’язання з земельного податку ТОВ «Гута –Скло», зазначений платником податку у розрахунку земельного податку на 2009 рік (№ 376 від 15.01.2009 року) є меншим ніж визначено за результатами перевірки, що призвело до заниження податкового зобов’язання на 200366,04 грн.

За висновками акту перевірки від 30.07.2009 року та на підставі п.п. «в»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4, пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та абз.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення –рішення №0013851530/0 від 14.08.2009 року про визнання податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 210384,28 грн., в т.ч. основний платіж - 200365,98 грн., 10018,30 грн. –штрафні санкції.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру ТОВ «Гута-Скло»є землекористувачем у Голосіївському районі м. Києва земельних ділянок по про-ту. Червонозоряний 119, площею 14001,24 кв.м.

Нормативно –грошова оцінка земельних ділянок була проведена згідно витягів з земельного кадастру і становить:

№Ю-18747/2008 (кадастровий № 79:077:001) –34455902,03 грн.

№Ю –18749/2008 (кадастровий № 79:077:071) –329857,39 грн.

З аналізу п.35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.

Спеціальними Законами є Закон України «Про систему оподаткування», та «Про плату за землю».

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків та зборів, а ч.2 ст. 14 цього ж Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов’язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов’язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», тому п.2 Рішення Київської міської ради № 944/944 від 25.12.2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає частинам 1, 2 ст.2, ч.2 ст.4, ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», п.8 ч.1 ст.14, ч.2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб’єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню підлягає ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Крім цього, позивач своєчасно здійснив сплату земельного податку.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення постановлене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 28 вересня 2010 року.