Постанова № 11636609, 07.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2010 року Справа № 2а-1976/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.

секретаря судового засідання: Сіряцького А.С.

за участю

представника позивача: Приходька Є.В.(довіреність від 12.01.10 № 203/10-008)

відповідач: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1447,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2010 року Державна податкова інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1447,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2008 Державною податковою інспекцією у м.Сєвєродонецьку Луганської області було здійснено перевірку господарської одиниці АДРЕСА_1.

У результаті перевірки було встановлено порушення ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій; не видано розрахунковий документ особі, що придбала товар; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За результатами перевірки складено акт №12140063/2304 від 31.07.2008.

14.05.2008 ДПІ в м.Сєвєродонецьку було прийнято рішення форми «С» №0000622304 про застосування до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 штрафної (фінансової) санкції у вигляді штрафу у розмірі 1447,75 грн.

На даний час відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій не виконано, у встановленому порядку не оскаржено.

У звязку з чим позивач просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1447,75 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином ( а.с.18), причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку Луганської області, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України , є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб - підприємців щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Згідно п.4 ч.1 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509 (далі - Закон України № 509) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують функцію контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

Відповідно до п. 11 ч.1 ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509 (далі Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідач ОСОБА_2 як фізична особа підприємець зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 29.11.2001, номер запису 2383017 0000 002046, і.к. НОМЕР_1 ( а.с.3).

На підставі наданих Законом № 509 повноважень представниками ДПІ в м.Сєвєродонецьку 31.07.2008 було здійснено перевірку господарської одиниці «Кіоск» щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2, і.к. НОМЕР_1 (а.с.4).

Згідно акту від 31.07.2008 № 12140063/2304, перевіркою було встановлено порушення вимог ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р., а саме:

п.1- розрахункова операція проведена без застосування РРО;

п.2- розрахунковий документ, встановленої форми особі, яка отримала товар не надано;

п.13- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 була присутня при проведенні перевірки та копію акту перевірки отримала, що підтверджується її особистим підписом (а.с.5).

В розписці (а.с.5) відповідач підтвердила, що на момент перевірки на місці проведення розрахунків, в касі знаходилося 326,65 грн., при цьому в денному звіті (а.с.6) зазначено 37,10 грн.

Згідно з п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265 (далі - Закон №265) субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п.2 ст.3 - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пункт 1 статті 17 Закону № 265 передбачає, що за порушення вимог цього закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 22 вищезазначеного Закону України передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно розрахунку штрафної (фінансової) санкції за наслідками перевірки субєкта підприємницької діяльності, за порушення п.1 ст.3 Закону № 265 від 06.07.1995 фінансова санкція у розмірі 219,00 грн.( 43,80 *5=219,00 грн.), за порушення п.13 ст.3 фінансова санкція 1228,75 грн.(326,65-43,80-37,10)*5=1228,75 грн.). Загальна сума фінансової санкції 1447,75 грн.

На підставі акту перевірки № 12140063/2304 від 31.07.2008 ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області було прийнято рішення форми «С» № 0000622304 від 08.08.2008 про застосування суми штрафної (фінансової) санкції, яка складає 1447,75 грн. Зазначене рішення було отримане відповідачем 08.08.2008, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2І.(а.с.8).

Відповідно до ст.25 ЗУ № 265 від 06.07.1995 суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідачем не оскаржено, однак суму штрафної санкції на день розгляду справи не сплачено.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509, п.1, 2,13 ст.3 ст.ст.17, 22 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1447,75 грн. задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (і.к.НОМЕР_1) до Державного бюджету України штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1447,75 грн.(одна тисяча чотириста сорок сім гривень сімдесят пять копійок), яку перерахувати на р/р 31119106700080, код 21081100, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, МФО 804013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Захарова