Постанова № 11636512, 26.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2010 року Справа № 2а-2441/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Захарової О.В.

при секретарі: Шабаліній О.С.

за участю

прокурора: Хижа К.Й.(посвідчення №985, видане 14.05.2010)

представника позивача: Бойко Г.П.(довіреність № 190/07-15 від 20.01.2009)

представник відповідача: не прибув

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до Закритого акціонерного товариства «Термо» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 , -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до Закритого акціонерного товариства «Термо» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 у сумі 33207,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до розділу 3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 підприємство ЗАТ «Термо» зареєстровано платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська. Підприємство ЗАТ «Термо» станом на 18.03.2010 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, яка залишилася непогашеною по теперішній час, у розмірі 33207,59 грн., яка утворилася за період з 01.09.2009 по 18.03.2010, що підтверджується повідомленням про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У звязку з чим прокурор просить стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 у сумі 33207,59 грн. за період з 01.09.2009 по 18.03.2010.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов, стягнути з ЗАТ «Термо» фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 у сумі 33207,59 грн. за період з 01.09.2009 по 18.03.2010.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У наданому через канцелярію суду запереченні від 17.05.2010 (а.с.28-29) відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки крім розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому за твердженням позивача зазначені грошові кошти, виплачені пенсіонерам разом з витратами на доставку цих пенсій, інших доказів понесених витрат не надано. Доданий до позову розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам, на його думку не є належним доказом понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки не розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом ПФУ пільгових пенсій та витрат на їх доставку.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України , є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є публічно правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач Закрите акціонерне товариство «Термо», і.к. 13392504, свідоцтво про державну реєстрацію видане виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів 24 червня 1997 року, про що зроблено запис №20. ( а.с.20).

Відповідач зареєстрований платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська, що підтверджується матеріалами справи ( а.с.18)

В судовому засіданні встановлено, що на підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списками №1.

Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах :

-для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

-70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році

-80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с.11-17).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганську заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Враховуючи зазначене, суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності належних доказів, на підтвердження понесених відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, до то ж діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені Пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1, і законом не визначена залежність відсутності обов'язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.

У зв'язку з тим, що до 18.03.2010 року відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 33207,59 грн. за період з 01.09.2009 по 18.03.2010 ( а.с.10), яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до Закритого акціонерного товариства «Термо» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Термо» (91000,м.Луганськ, вул.Фрунзе,107б, і.к. 13392504, р/р 26007040000002, ЛФ АКБ «МТ Банк» МФО 304751) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська ( 91005, м.Луганськ, вул.Фрунзе,121, і.к.21792318, р/р 25608301724 в ЛОУ Ощадбанку, МФО 304665 фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 у сумі 33207,59 грн. ( тридцять три тисячі двісті сім гривень пятдесят девять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 28 травня 2010 року.

СуддяО.В. Захарова