Постанова № 11636494, 25.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2010 року Справа № 2а-2286/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Захарової О.В.

при секретарі: Шабаліній О.С.

за участю:

прокурора: Степанової-Ясир Є.М.(посвідчення №856, видане 16.10.2009)

представника позивача : Момота О.В.(довіреність № 304/01-45 від 20.01.2010)

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська до малого приватного підприємства «Маяк» про стягнення недоїмки по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2010 року Прокурор Артемівського району м.Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська про стягнення з малого приватного підприємства «Маяк» недоїмки по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 8818,46 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. В порушення вказаних норм підприємство не сплачує у встановлений законом термін страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська, у звязку з цим станом на 22.03.2010 утворилась заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.12.2008 по 20.01.2010. Різниця між нарахованими та сплаченими внесками складає 8818,46 грн.

У звязку з чим прокурор просить стягнути з відповідача недоїмку по сплаті страхових внесків у сумі 8818,46 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача просив задовольнити позов, стягнути з малого приватного підприємства «Маяк» недоїмку по сплаті страхових внесків у сумі 8818,46 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків є публічно правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач мале приватне підприємство «Маяк» - зареєстрований відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру 16 травня 2001 року, про що зроблено запис № 25370169Ю0021321, і.к.31444899 ( а.с.4).

За змістом ст.ст.14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі Закон №1058) відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що мале приватне підприємство «Маяк» перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч.12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями,крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), продубльовані вказані положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті ( а.с.6-31) за відповідачем існує недоїмка за сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.12.2008 по 20.01.2010.

Згідно розрахунку заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ( а.с. 32) нараховано за 2008-2009 роки 11391,73 грн., сплачено 2573,27 грн., загальна сума боргу 8818,46 грн.

Відповідно до ст.106 ЗУ №1058 УПФУ в Артемівському районі м.Луганська до відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 05.01.2010 за №Ю-1222 на суму 8220, 86 грн., яка отримана відповідачем 12.01.2010 (а.с.47).

03.02.2010 на адресу відповідача позивачем направлена вимога про сплату боргу № 6 на суму 8818,46 грн., яка була отримана уповноваженим представником відповідача 11.03.2010, про свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вимоги відповідач у встановленому порядку не оскаржив.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 ст.106 Закону №1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідач отримав позовну заяву з доданими до нею матеріалами, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення ( а.с.38) проте доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 № 1092, п. 5.1.5 - 5.1.6., п. 11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська до малого приватного підприємства «Маяк» про стягнення недоїмки по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства «Маяк» ( і.к. 31444899) на користь управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська (91021, м.Луганськ, вул.Линьова,106, р/р 25607303723 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792301) недоїмку зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 8818,46 грн.( вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень сорок шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 28 травня 2010 року.

СуддяО.В. Захарова