Постанова № 11636434, 04.10.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року Справа № 2а-1665/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагун А.В.;

при секретарі Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Опал ВН” до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Опал ВН” (далі по тексту ВАТ „Опал ВН” ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі по тексту ДПІ у м. Кіровограді), заміненої на правонаступника Кіровоградську обєднану державну податкову інспекцію (далі по тексту Кіровоградська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000462350/0 від 29.04.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним податковим повідомленням рішенням позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість у сумі 9026 грн., в тому числі за основним платежем 6 017 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 009 грн.

Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства. Позивач стверджує, що його право на віднесення до податкового кредиту суму сплаченого контрагенту ПП „Некс-Кіровоград” ПДВ в загальному розмірі 6 017 грн. під час перевірки було підтверджено належними бухгалтерськими документами. Доводи податкового органу при зменшенні бюджетного відшкодування про відсутність сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, на думку позивача, суперечить чинному законодавству, оскільки такої залежності ним не передбачено.

Кіровоградська ОДПІ у своїх письмових запереченнях, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на законність і обґрунтованість податкового повідомлення-рішення. Відповідач вважає, що позивач не має підстав для відшкодування заявленої суму в частині, що не підтверджена фактичною сплатою контрагентами суми ПДВ до Державного бюджету. Посилаючись на п.1.8 ст.1, п 7.2.3 п.7.2, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий орган стверджує, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Також, податковий орган послався на те, що в ході перевірок встановлено відсутність поставок у квітні 2009 року між ТОВ „Укрнафтарегіон” та ПП „Некст-Кіровоград” та нікчемність правочину між ними, як наслідок яких податковий кредит ТОВ „Укрнафтарегіон” в сумі 1680285 грн. або 95,92 % від загальної суми податкового кредиту, не підтверджено. Із зазначеного податковий орган, пославшись на п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”, дійшов висновку, що обсяги поставки товарів (робіт, послуг) не можуть бути ідентифіковані як база оподаткування, чим не підтверджено показники податкових зобовзань з ПДВ ПП „Некс-Кіровоград” за квітень 2009 року в сумі 1680285 грн. Із нікчемності правочинів між ТОВ „Укрнафтарегіон” та ПП „Некс-Кіровоград”, податковий орган дійшов висновку про безтоварність взаємовідносин між позивачем і ПП „Некс-Кіровоград”.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ТОВ „Опал ВН” зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПО 33615177, та взяте на податковий облік Кіровоградською ОДПІ як платник податку на додану вартість а.с. 46, 47).

У період з 22 по 24 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача на предмет підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП „Некс-Кіровоград” за період з 1 по 30 квітня 2009 року, за результатами якої складено акт від 24.03.2010 року №370/23-50/33615177 (а.с. 11-14).

На підставі акту перевірки 29 квітня 2010 року ДПІ у м. Кіровограді прийнято податкове повідомлення-рішення №0000462350/0, яким позивачу, за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, визначено зобовязання з ПДВ в сумі 9026 грн., в тому числі за основним платежем 6017 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3009 грн. (а.с. 10).

Як слідує з акту перевірки та пояснень представника відповідача порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, виявилось у тому, що при нікчемності та безтоварності правочину між ПП „Некс-Кіровоград” і позивачем, ним віднесено до податкового кредиту за квітень 2009 року, включеного до податкової декларації з ПДВ від 20.05.2009 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з випраленням самостійно виявлених помилок від 15.06.2009 року, суму сплаченого контрагенту ПДВ в розмірі 6016,67 грн., чим занижено податкове зобовязання за квітень 2009 року в розмірі 6016,67 грн. Позиція податкового органу про нікчемність та безтоварність фінансово-господарської операції між позивачем і ПП „Некс-Кіровоград” ґрунтується на тому, що в ході проведення перевірки зазначеного підприємства не встановлено здійснення останнім поставок товарів контрагентам у квітні 2009 року та не підтверджено правочини між ним і ТОВ „Укрнафтарегіон”, чим не підтверджено податковий кредит першого на суму 1680285 грн., що є 95,92 % всієї суми податкового кредиту.

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та суперечать обставинам справи.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Із зазначеного слідує, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зокрема, необхідно підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 того ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд вважає безпідставними посилання податкового органу на положення пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, як на обґрунтування необхідності встановлення фактичної надмірної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету для віднесення сплаченої контрагенту суми ПДВ, оскільки зазначені норми такої залежності не встановлюють.

Згідно п.1.8 ст.1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За правовим механізмом справляння податку, визначеного ст. ст. 6, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ПДВ є непрямим податком, який включається як надбавка до ціни, при цьому реальним платником є покупець, який придбаває товар (послугу) і сплачує ПДВ продавцю в їх ціні, а останній його фактично сплачує до бюджету і несе відповідальність за повноту і своєчасність його сплати.

Таким чином, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” необхідно тлумачити, виходячи із правової природи ПДВ, і розуміти не як фактичну сплату платником податку чи його контрагентами ПДВ до Державного бюджету України, а потім віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, а як сплату його в ціні товару.

З матеріалів справи встановлено, що 3 березня 2009 року між Кіровоградською обласною лабораторією ветеринарної медицини та ТОВ „Опал ВН” укладено договір підряду №3, згідно п. 1.1 якого, позивач згідно проектно-кошторисної документації має здійснити проведення капітального ремонту приміщень лабораторії за адресою м. Кіровоград, вул. верхня Пермська, 58/1. Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено договірну ціну, яка склала суму у розмірі 120300 грн. Пунктом 4.3 договору підряднику надано право залучать за згодою замовника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) (а. с. 99 -102, а. с.111).

На підставі зазначених положень, як стверджують представники позивача ТОВ „Опал ВН” за усною угодою залучено до капітального ремонту приміщень субпідрядника ПП „Некс-Кіровоград”.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Однак, згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

В рахунок усного договору позивачем проведено попередню оплату на суму 36000 грн., згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру № 38 від 09.04.2009 року на суму 10000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн., №39 від 10.04.2009 року на суму 10000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн., №43 від 13.04.2009 року на суму 10000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн., №44 від 14.04.2009 року на суму 6000 грн., в тому числі ПДВ 1016,67 грн. (а.с. 60). Субпідрядником згідно усного договору проведено підрядні роботи щодо: улаштування цементної стяжки 20 мм по бетонній основі площею понад 20 кв. м.; улаштуванню покриття з керамічних плиток на розчині; улаштування плінтусів полівінілхлоридних: улаштування каркасів для акустичних конструкцій стін, металевих; облицювання каркасів стін неперфорованими акустичними плитами; улаштування каркасів для акустичних конструкцій стель, металевих; облицювання каркасів стель неперфорованими акустичними плитами; опорядження поверхонь стін та перегородок із блоків та плит під фарбування або обклеювання шпалерами; опорядження поверхонь стель із плит під фарбування або обклеювання шпалерами; поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по збірних конструкціях, підготовлених під фарбування; поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по збірних конструкціях, підготовлених під фарбування; установлення дверних блоків в зовнішніх та внутрішніх дверних прорізах в кам'яних стінах, площа прорізу до 3 кв. м.; установлення дерев'яних підвіконних дощок у кам'яних стінах на кронштейнах; монтаж світильників для люмінесцентних ламп, які встановлюються на штирах, кількість ламп до 4 шт.; установлення вимикачів утопленого типу при схованій проводці, 2-клавішних; установлення штепсельних розеток утопленого типу при схованій проводці, про що складено акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.04.2009 року б/н на суму 30083,30 грн., в тому числі ПДВ 6 016,70 грн. (а.с. 80-81). Виконання зазначених робіт також підтверджується результатами перевірки Кіровоградської обласної лабораторії ветеринарної медицини співробітниками Кіровоградського обєднаного контрольно-ревізійного відділу, за результатами чого складено акт контрольного обміру та перевірки правильності визначення вартості робіт з капітального ремонту, виконаних ТОВ „Опал ВН” від 01.06.2010 року та проміжний акт від 07.06.2010 року №08-10/115 (а.с. 108-112). Згідно актів позивачем як генеральним підрядником у квітні 2009 року виконано робіт на суму 35371,20 грн. Також, з актів слідує, що в ході перевірки підтверджено виконання робіт, здійснених ПП „Некс-Кіровоград” згідно акту приймання виконаних підрядних робіт від 30.04.2009 року.

По виконанню підрядних робіт ПП „Некс-Кіровоград” позивачу видано податкову накладну №84 від 30.04.2009 року, яка відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Таким чином, з огляду на викладені обставини суд вважає, що між позивачем та ПП „Некс-Кіровоград” мав місце усний договір про здійснення субпідрядних будівельних щодо капітальної реконструкції приміщень Кіровоградської обласної лабораторії ветеринарної медицини розташованих за адресою м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 58/1. Позивачем здійснено оплату виконаних ПП „Некс-Кіровоград” робіт, в тому числі ПДВ та отримано послуги в межах господарської діяльності, визначених статутом та зареєстрованих у встановленому порядку (а.с. 47, 49-56).

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що позиція податкового органу про безтоварність та нікчемність правочину між позивачем та ПП „Некс-Кіровоград” ґрунтується на припущеннях, оскільки відсутність можливості встановити місцезнаходження останнього і провести зустрічну перевірку та неможливості підтвердити отримання товару (робіт, послуг) з боку основного постачальника ТОВ „Укрнафторегіон„, не виключає обставин отримання позивачем від ПП „Некс-Кіровоград” субпідрядних будівельних робіт.

Таким чином, позивачем згідно наявних первинних бухгалтерських документів, на підставі податкової накладної правомірно віднесено до податкового кредиту за квітень 2009 року сплачену ПП „Некс-Кіровоград” суму ПДВ в розмірі 6017 грн.,

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, в порушення п.3 ч.3 ст.3 КАС України, необґрунтовано визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 6017 ГРН., та нараховані штрафні (фінансові) в сумі 3009 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000462350/0 від 29.04.2010 року належить визнати протиправним та скасувати.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені судові витрати по справі, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 3,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0000462350/0 від 29 квітня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Опал-ВН" сплачений судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі- 11.10.2010.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А. В. Сагун