Постанова № 11636243, 07.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010 р. справа № 2а-15383/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Михайлик А.С.

при секретаріМогілевській І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області

доПриватного акціонерного товариства «Отіс»

про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 670895,22 грн.

за участю:

представника позивача: Еллі В.В. за дов. № 05-05/1 від 11 січня 2010 року,

представника відповідача: Шильніковський І.В. за дов. б/н від 26 серпня 2010 року,

Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Отіс» про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 670895,22 грн. Заявлені вимоги Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області обґрунтовувала тим, що за наслідками проведення планової перевірки Закритого акціонерного товариства «Отіс» було прийнято рішення № 152 від 30 квітня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 670895,22 грн., яке було вручене відповідачу нарочно для виконання в 10-денний строк шляхом самостійного пере нарахування суми застосованих економічних санкцій. Позивач зазначав, що разом із рішенням відповідачу було направлено претензію від 30.04.2010 року № 05-04/152-152 на вищевказану загальну суму. У звязку із несплатою суми застосованої економічної санкції, позивач просив стягнути з відповідача суму несплачених економічних санкцій у розмірі 670895,22 грн.

Ухвалою суду від 01 липня 2010 року провадження в адміністративній справі було зупинено за клопотанням сторін у звязку із поданням адміністративного позову про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 670895,22 грн. № 152 від 30 квітня 2010 року, винесеного Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року в адміністративній справі № 2а-14929/10/0570 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Отіс» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 670895,22 грн. № 152 від 30 квітня 2010 року були задоволені.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, подав апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року по адміністративній справі № 2а-14929/10/0570.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області була залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року по справі № 2а-14929/10/0570 без змін.

Ухвалою суду від 22 вересня 2010 року провадження в адміністративній справі № 2а-15383/10/0570 було поновлено та призначено розгляд справи на 07 жовтня 2010 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2010 року за клопотанням представника відповідача було замінено неналежного відповідача в адміністративній справі Зарите акціонерне товариство «Отіс» на належного Приватне акціонерне товариство «Отіс» у звязку із зміною найменування відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеній у позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року по адміністративній справі № 2а-14929/10/0570. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Отіс» (відповідач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 14357579, що підтверджується довідкою серії АА № 353478 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копії яких містяться в матеріалах справи.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було проведено перевірку Приватного акціонерного товариства «Отіс», за наслідками якої був складений Акт № 239 від 23 квітня 2010 року.

Відповідно до викладених в Акті перевірки висновків при проведенні перевірки позивачем було встановлено застосування цін на послуги з технічного обслуговування ліфтів з порушенням запроваджених матодів регулювання, а саме: застосування додаткової плати за технічне обслуговування систем диспетчирезації за фактично не надані послуги до вартості базового ліфта з урахуванням коефіцієнтів складності в період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

30 квітня 2010 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 152, яким на підставі статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» були застосовані економічні санкції в загальному розмірі 670895,22 грн., з яких сума безпідставно отриманої виручки складає 223631,74 грн., сума штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки складає 447263,48 грн. (арк. справи 6).

25 травня 2010 року зазначене рішення разом із претензією від 30 квітня 2010 року на суму 670895,22 грн. були нарочно отримані відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом № 01/12-152/1 від 30.04.2010 року (арк. справи 5). На момент подання позовної заяви зазначена сума економічних санкцій відповідачем сплачена не була.

Спірним питанням цієї справи є наявність підстав для стягнення з відповідача суми економічних санкцій у розмірі 670895,22 грн.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки визначені Законом України «Про ціни та ціноутворення».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

державних фіксованих цін (тарифів);

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 1 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки. Держцінінспекція та її територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 5 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, Держцінінспекція має право, зокрема, вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктами господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Із змісту наведених приписів законодавства України вбачається, що позивач є уповноваженим органом державної влади, який здійснює контроль за дотриманням субєктами господарювання всіх форм власності дотримання положень законодавства України про ціни та ціноутворення.

Статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами визначений зазначеною вище Інструкцією, розробленою відповідно до вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України N 1819 від 13 грудня 2000 року та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення, та затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України N 298/519 від 03грудня 2001 року.

Пунктами 1.3, 1.4 Інструкції визначено, що необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки, в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції, необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Порядок вилучення сум нарахованих штрафних санкцій визначений розділом 3 Інструкції, пунктом 3.1. якої встановлено, що державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.

Другий примірник рішення залишається у справі органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення, для обліку та контролю за його виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», у разі невиконання субєктом господарювання рішення органів державного контролю за цінами, сума застосованих економічних санкцій стягується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

Проте судом в судовому засіданні встановлене наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року в адміністративній справі № 2а-14929/10/0570 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Отіс» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 670895,22 грн. № 152 від 30 квітня 2010 року були задоволені.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, подав апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року по адміністративній справі № 2а-14929/10/0570.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області була залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року по справі № 2а-14929/10/0570 без змін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 670895,22 грн., застосованих Рішенням № 152 від 30 квітня 2010 року.

З огляду на зазначене та керуючись статями 13, 14, Закону України «Про ціни та ціноутворення», пунктами 1, 5, 6, Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, положеннями 1.3-.1.7, 3.1.- 3.7. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України N 298/519 від 03 грудня 2001 року, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Отіс» про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 670895,22 грн., застосованих Рішенням № 152 від 30 квітня 2010 року - відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.