Постанова № 11636151, 12.10.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

12.10.10 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 р. Справа № 2а-6175/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. <Текст > при секретаріДеговцові І.О. за участю: представника позивача Седорчука П.П. представника відповідача Феденко І.В. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач) і просить суд з урахуванням уточнень позовних вимог скасувати податкові повідомлення - рішення № 001812302/0 від 25.10.2006 року, № 0001812302/1 від 06.12.2006 року, № 001812302/2 від 28.02.2007 року, № 0001822302/2 від 28.02.2007 року. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням встановленого порядку, а також незгодою з висновком відповідача про те, що пільга суб'єкту видавничої справи з оподаткування не поширюється на позивача, а вивільнені ним кошти внаслідок застосування цієї пільги використані не за цільовим призначенням. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позивач незаконно користався податковою пільгою, а вивільнені від оподаткування кошти використав не а цільовим призначенням.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний позов у повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі акту від 18.09.2006року № 97/23-2-24443340 „Про результати виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут'' з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 року по 31.03.2006 року видані податкові повідомлення-рішення з 0001812302/0 від 25.10.2006 року, № 0001812302/1 від 06.12.2006 року, № 301812302/2 від 28.02.2007 року, № 0001822302/2 від 28.02.2007 року, якими означено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 38800,0грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 835580,00 грн.

Актом спірної перевірки зазначається, що в порушення абзацу 2 п/п. 7.13.7 п. 13 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" та п.3 Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничого - поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції (далі - Порядок), позивач скористався податковою пільгою як суб'єкт видавничої справи, в той час як ще не отримав Свідоцтво про внесення його до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Крім того, позивач використав грошові кошти не за цільовим призначенням у розмірі 987803,82 грн., а саме:

-платіжним дорученням № 156 від 20.12.2005 року позивачем перераховано зі спеціального банківського рахунку 902503,82 грн. на придбання валюти згідно заяви 0161І від 20.12.2005 року, в тому числі пенсійний фонд 13,5% за сировину;

- платіжним дорученням № 190 від 18.01.2006 року та №224 від 17.02.2006 року підприємством перераховано 65000 грн. та 20300грн. приватному підприємцю ОСОБА_1. з призначенням платежу : оплата згідно акту 13/0101-06. Акт підприємством не надано.

В порушення абзацу 2 п. 4 Порядку підприємством несвоєчасно перераховано за 9 місяців 2005року грошові кошти на окремий банківський рахунок у розмірі 445,4 тис грн., які відповідно абзацу 2 п. 4 Порядку вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

При складанні декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2005 року підприємством зменшено прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 1781,7 тис грн. Кошти, які вивільнені у зв'язку з наданням пільг складають 445,4 тис. грн. Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничний термін сплати складає 21.11.2005 року. Фактично грошові кошти підприємством перераховано 20.12.2005 року (платіжне доручення 155 від 20.12.2005 року).

У зв'язку з цим відповідачем за результатом перевірки збільшено оподаткований прибуток за 2005 рік на суму 3955,2 тис. грн., в тому числі: за 3 квартал 2005 рік - 1781,7 тис. грн. Податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету складає 988,8 тис. грн., в тому числі за 3 квартал 2005 року - 445,4 тис. грн.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181 -III передбачено, що:

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Зазначена норма Закону застосовується у випадках, коли платник податків своєчасно не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.

Але. виходячи з викладеного та враховуючи те, що матеріалами планової документальної перевірки не визнано право ТОВ "Дніпролісзбут" на користування пільгою, передбаченою підпунктом 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 Закон} №283, перевіряючими правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 етапі 17 Закону №2181-111, а саме: підпункт 17.1.3 пункт 17.1 стаття 1: у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за колений з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п. 7.13.7 п. 17.3, п.17.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" тимчасово, до 1 січня 2009 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності - платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми свідчать про те, що використання податкової пільги, яка передбачена п.17.3 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не залежить від факту включення видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Згідно з довідкою статистичного управління від 15.04.2005року №14772, видами діяльності підприємства є книговидавнича справа, поліграфічна діяльність, інші види видавничої діяльності. Дані акту перевірки свідчать про те, що продукцією позивач є альбоми та зошити для малювання. Листом від 20.02.2007року №0-27/380 Державне підприємство „Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" підтвердило належність вказаної продукції до коду 22.11.20 „Книги, брошюри, листівки друковані та продукція аналогічна".

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про видавничу справу" видавнича продукція - це сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями). Видання - це твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у 2005 році позивач здійснював видавничу діяльність, що дає право на пільгове оподаткування з податку на прибуток.

Щодо цільового використання вивільнених коштів у зв'язку з пільговим оподаткуванням слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 року № 1643 затверджений Порядок спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції.

Пунктом 4 Порядку (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 378 від 24.03.2004 р.) встановлено, що вивільнені кошти акумулюються платниками податку на окремому банківському рахунку для обліку коштів цільового використання та спрямовуються на цілі, визначені пунктом 3 цього Порядку, з відображенням їх руху.

На зазначений рахунок кошти перераховуються у строки, встановлені для сплати податку на прибуток, а не перераховані у ці строки кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

На підставі п.16.4 ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п/п. 4.1.4 п.4.1 ст.4, п/п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вивільнені кошти за 9 місяців 2005року платником податку повинні перераховуватись на окремий банківський рахунок до 21.11.2005 р.

Фактично грошові кошти позивачем перераховано 20.12.2005 року (платіжне доручення №155 від 20.12.2005 року).

Відповідач посилається на те, що згідно з п.5 Порядку у разі нецільового використання вивільнених коштів платники податку включають суми отриманих валових доходів і валових витрат під час провадження видавничої діяльності, виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні, з урахуванням яких визначено прибуток, звільнений від оподаткування, до загальних валових доходів і валових витрат у податковому (звітному періоді), в якому отримані такі звільнені доходи. При цьому пеня та штрафні санкції нараховуються у розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п.3,6,8 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Також слід зазначити, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (від 27.11.2003 р. № 1344-ІУ) було призупинено з 01.01.2004 року дію п.п.7.13.7 п.7.13. ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (від 17.06.2004 року № 1801) відновлено дію вищевказаної норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, в період між призупиненням і відновленням надання пільги, встановленої п/п.7.13.7 п.7.13. ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 378, яка внесла зміни в Постанову КМУ від 15.10.2003 року № 1643. Отже, мале місце ситуація, коли пільга не діє, а до Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, вносяться зміни.

Предмету, який коригує зазначена та застосована податковим органом постанова, не існувало на час прийняття останньої.

Суд вважає, що податковим органом не доведено, який вплив мало несвоєчасне відкриття та перерахування вивільнених коштів від пільгового оподаткування на банківський рахунок для акумулювання коштів та подальше накопичення коштів, на сплату підприємством податку .

При цьому оборотньо-сальдові відомості позивача по бухгалтерських рахунках №№311, 6416, 747, 201 свідчать про те, що позивач у 2005-2006 роках вів облік та використання вивільнених коштів від оподаткування.

Також матеріали справи свідчать про те, що позивач не припускав нецільового використання вивільнених коштів.

Так, в акті перевірки вказується на те, що платіжним дорученням № 156 від 20.12.2005року позивачем перераховано зі спеціального банківського рахунку 902503,82 грн. на придбання валюти згідно заяви 0161І від 20.12.2005 року, в тому числі пенсійний фонд 13,5% за сировину.

Однак, залучені до матеріалів справи вантажно-митні декларації з придбання позивачем сировини з відмітками „Приватбанку" про куплену валюту свідчать про те, що гроші з придбання валюти використані позивачем саме на покупку сировину, яка пов'язана з виробничою діяльністю позивача.

Також в акті перевірки вказується на те, що платіжним дорученням № 190 від 18.01.2006 року та №224 від 17.02.2006 року позивачем перераховано зі спеціального банківського рахунку 65000 грн. та 20300грн. приватному підприємцю ОСОБА_1. з призначенням платежу: оплата згідно акту 13/0101-06.

Однак, наданий позивачем договір поставки №01/09-05Л від 01.09.2005року, укладений між позивачем та фізичною особою - підприємцем Лисак В.У., з додатком до нього, накладна №15/09 від 01.09.2005року, податкова накладна №0109 від 01.09.2005року, акт про вексельний платіж від 10.11.2005року, копія векселю №65305299872365, а також акт від 13.01.2006року про пред'явлення векселю до платежу, свідчать про те, що позивач придбав сировину для власного виробництва, розрахувався за товар шляхом емітування векселю простого, який був погашений ним третій особі - підприємцю ОСОБА_1.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Таким чином, кошти, які сплачені позивачем в погашення векселю за рахунок вивільнених від оподаткування коштів, безпосередньо пов'язані з придбанням сировини для виробництва, що є підтвердженням цільового використання таких коштів.

Згідно з висновком №2048 спеціаліста-економіста Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Болоніною І.В., складеного 02.02.2007року, за спірними обставинами позивач не припустив порушень податкового законодавства. Вказаний висновок суд приймає як письмовий доказ на загальних підставах в порядку ст.ст.79,86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно скористався у 2005 році податковою пільгою та не припустив у 2006 році нецільового використання вивільнених від оподаткування коштів шляхом їх неналежного витрачання. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 001812302/0 від 25.10.2006 року, № 0001812302/1 від 06.12.2006 року, № 001812302/2 від 28.02.2007 року, № 0001822302/2 від 28.02.2007 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 16.10.10р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >