Постанова № 11636148, 12.10.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

12.10.10 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 р. Справа № 2а-6192/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. <Текст > при секретаріЗаєць В.В. за участю: представника позивача представника відповідача Третьякової О.В. не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об"єднаної Державної податкової інспекції до Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Павлоградський нафтопереробний завод" про зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Західно-Донбаської обєднана Державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод», з позовними вимогами про : зобовязання відповідача привести у відповідність до вимог чинного законодавства податкову звітність з податку на додану вартість, а саме : зменшити значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість у наступному податковому періоді на суму 533216,00 грн., шляхом відображення даної суми в графі 23.4 зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами, перевірки податкового органу» зі знаком «мінус», згідно порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ як платник податків. Відповідачем надано до позивача декларацію за № 82917 з податку на додану вартість за грудень 2009р., згідно якої залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24) складає 2219759 грн. Позивачем проведено перевірку ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» з питань достовірності визначення залишку відємного значення сум податку на додану вартість за грудень 2009 року, в ході якої в встановлено, що підприємство відповідача не відобразило в декларації з податку на додану вартість в графі 23.4 «зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу» за знаком « - », згідно порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 суму 533216,00 грн., на яку було рекомендовано зменшити залишок відємного значення за результатами попередньої документальної перевірки, чим порушено вимоги п.9.8 ст.9, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Проте станом на 13.05.2010р. підприємство позивача не виконує надані рекомендації Західно-Донбаської ОДПІ чим порушує порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, та заважає виконувати функції податковому органу.

Відповідач адміністративний позов не визнав, та направив на адресу суду заперечення в обґрунтування яких зазначив, що позовні вимоги є безпідставними оскільки розяснення ДПА України які були підставою для звернення до суду із вказаним позовом відбулись 28.02.2008р., а зазначене в позові спірне питання відноситься до періоду березень-квітень 2006 року. Позивач посилаючись на п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначає що відповідач втратив право на нарахування податкового кредиту, але зазначена норма відноситься до субєктів підприємницької діяльності що перейшли на спрощену систему оподаткування, оскільки відповідач не переходив на спрощену систему оподаткування і не був звільнений від сплати податку за рішенням суду посилання на вказану норму є безпідставним. Оскільки відповідач не є субєктом владних повноважень то з врахуванням ст.ст.17,50,105 КАС України до юрисдикції адміністративних судів не можна віднести вирішення зазначеної справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на доводи викладені в запереченнях до адміністративного позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» перебуває на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ в якості платника податків, згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 31.08.2005р. № 180, та зареєстроване в якості платника ПДВ.

Відповідачем надано до позивача декларацію за № 82917 від 15.01.2010р. з податку на додану вартість за грудень 2009р., згідно якої залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24) складає 2219759 грн.

Позивачем проведено перевірку ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» з питань достовірності визначення залишку відємного значення сум податку на додану вартість за грудень 2009 року, за результатами якої складено Акт № 84-23/3 327 02436 від 24.02.2010р. Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» з питань достовірності визначення залишку відємного значення з ПДВ за грудень 2009року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів.

З результатами вказаної перевірки згідно п.2 висновків до акту перевірки встановлено, що підприємством відповідача на порушення п.9.8 ст.9, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено залишок відємного значення попереднього податкового періоду сум ПДВ в розмірі 533216 грн., які виникли в таких періодах : березень 2006р. 533216 грн.

За результатами вказаних порушень підприємству рекомендовано зменшити рядок 26 декларації з ПДВ у наступних податкових періодах на суму 535722 грн. шляхом відображення даної суми в графі 23.4 зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу» зі знаком « - » згідно порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р.

На вказаний акт відповідачем були направлені Заперечення до акту № 83-23/4-32702436 вих. № 244 від 15.02.2008р.

Згідно Постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.06.2010р. по справі № 3-3154/2010р за результатами розгляду адміністративної справи на керівника ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод», за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 170 грн. за порушення встановлені 01.06.2010р. при перевірці фінансової діяльності відповідача за завищення складу податкового кредиту наступного податкового періоду ПДВ за березень 2010р. в сумі 533216,00 грн.

П.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 19.01.2006р.,передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Ст.9 зазначеного закону розкриває питання та порядок реєстрація осіб як платників податку на додану вартість згідно з п..п. 9.1. якої центральний податковий орган веде реєстр платників податку, а будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. П.п. 9.8. ст..9 вказаного закону встановлено, що реєстрація осіб як платників податків діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість яким передбачені питання оформлення, подання, заповнення так і перевірки податкових декларацій в податковому органі. Зокрема п.8 вказаного Порядку передбачена відповідальність платника податку у разі коли платник податку на додану вартість не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, а також коли контролюючий орган за результатами проведеної ним перевірки визначає суму заниження податкового зобов'язання (завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту чи суми бюджетного відшкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Отже, законодавством України вже визначений порядок подання податкових декларацій до органів державної податкової служби України, та відповідальність, яка настає в разі порушення даного порядку. Крім того як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови Павлоградського міська районного суду від 21.06.2010р. по справі № 3-3154/2010р керівника відповідача вже притягнуто до передбаченої законом адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Проте, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-XII (із змінами та доповненнями) державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, нормами діючого законодавства України не передбачено випадків, відповідно до яких органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про зобовязання відповідача, юридичної особи зменшити значення рядка 26 декларації з податку на додану.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для звернення до суду з позовом про зобовязання відповідача зменшити значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість у наступному податковому періоді шляхом відображення даної суми в графі 23.4 зменшено/збільшено залишок відємного значення, а тому позов Західно-Донбаської обєднаної Державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» про зобовязання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17, 158 - 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської обєднаної Державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» про зобовязання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядок і строки встановлені ст.ст.186, 254 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Турлакова

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >