Ухвала суду № 116357398, 17.01.2024, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №642/5967/18

Провадження № 1-кп/552/110/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024 Київський районний суд м. Полтави у складi:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарi ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

їх захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , перекладача ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.187 КК України,-

встановив:

До суду надійшли клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, які просив задовольнити, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовомузасіданні,прокурор поданіклопотання підтримавв повномуобсязі тапросив продовжитиобвинуваченим запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою.

Сторона захисту проти клопотань заперечувала та просила обрати обвинуваченим запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись на міцні соціальні зв`язки обвинувачених, наявність у них постійного місця проживання, суттєве зменшення ризиків зі сплином часу.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачених та їх захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно міститивиклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Вирішуючи питання про доцільність продовження стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує дані щодо особи обвинувачених, тяжкість злочину, у вчиненні якого вони обвинувачуються, за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому на думку суду, продовжує існувати ризик того, що обвинувачені, розуміючи наслідки покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими, можуть вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливе вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, доведений, оскільки останні офіційно не працевлаштовані, постійних джерел та офіційних доходів не мають, а стороною захисту не надано жодних даних про наявність у них будь-яких джерел доходу.

Зважаючи навведення воєнногостану вУкраїни,фактор настанняіснуючих ризиківв данихумовах якто ухиленнявід суду,вчинення іншихкримінальних правопорушеньобвинуваченими значно збільшується.

В той же час, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, значно зменшився, оскільки потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні вже допитані, а тому, на думку суду, посилання прокурора у своїх клопотаннях на наявність даного ризику не знаходить свого підтвердження.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає, що є всі підстави для продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує доводи сторони захисту, а саме те, що обвинувачені мають родини та постійне місце проживання, тривалий час перебуває під вартою, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими. Отже зазначені доводи сторони захисту не є достатніми для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Оскільки обвинуваченим інкримінується вчинення злочину із застосування насильства, суд не вважає за можливе визначення їм застави.

З метою забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_4 у наступному судовому засіданні необхідно забезпечити проведення відеоконфереції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Керуючись ст.ст. 176, 181, 183, 336, КПК України,

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16 березня 2024 року включно.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» строком на 60 днів, тобто до 16 березня 2024 року включно.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» строком на 60 днів, тобто до 16 березня 2024 року включно.

Доручити Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити проведення відеоконференції 09 лютого 2024 року о 10 год. 00 хв. та 22 лютого 2024 року о 14 год. 30 хв. за участі обвинуваченого ОСОБА_4 .

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченими та їх захисниками протягом п`яти днів з моменту її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий ОСОБА_1