Рішення № 116347089, 17.01.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/845/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вендичанської селищної ради Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вендичанської селищної ради Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . До складу спадкового майна після його смерті належало право на земельну частку (пай), що перебувала в колективній власності КСП «Світанок» с.Плоске Мурованокуриловецького району, в розмірі 2,73 в умовних кадастрових гектарах (сертифікат серії НОМЕР_2). Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 була його дружина - ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, однак не оформила своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . До складу спадкового майна після її смерті, крім іншого належало право на земельну частку (пай), яке вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 . Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є вона, інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Спадщину вона прийняла. Разом з тим, сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 - втрачено, у зв`язку з чим нотаріусом їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Тому вона змушена звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 , та не оформила спадкових прав.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 19.12.2023 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 і відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою судом за клопотанням позивача для огляду було витребувано з канцелярії Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області цивільну справу №216/1219/12.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, в позовній заяві просила справу розглянути у її відсутності, позов підтримала (зворот а.с.2).

Відповідач копію ухвали від 19.12.2023 та доданих до неї матеріалів отримав 26.12.2023, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі(а.с. 28).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, оглянувши матеріали справи №216/1219/12, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_2 (а.с. 5).

ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП "Світанок" Плосківської сільської ради, розміром 2,73 га, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2. Вартість вказаної земельної частки (паю) становить 76208 грн 65 коп. (а.с. 17). Державний акт на вказану земельну частку (пай) не видавався (а.с.16).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 524 ЦК УРСР (1963 р.), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 р.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року, яка була чинна на час відкриття спадщини, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (а.с. 6), довідки старости Лучинецького старостинського округу Вендичанської селищної ради №395 від 05.12.2022 (а.с.9), вбачається, що спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 була його дружина - ОСОБА_3 , яка на день смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним і була зареєстрована за однією з ним адресою: АДРЕСА_1 та прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Інших спадкоємців не було.

З Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №75448963 та №75448959 (а.с.33-34) вбачається, що заповіту ОСОБА_2 не вчиняв, спадкова справа після його смерті не заводилась.

Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 - єдиний спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину в порядку передбаченому п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_3 (зворот а.с. 5).

ОСОБА_3 крім іншого майна, належало прийняте у спадщину після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП "Світанок" Плосківської сільської ради, розміром 2,73 га, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, яке вона, за життя, у встановленому законом порядку не оформила.

За життя, 10.02.2003 ОСОБА_3 вчинила заповіт яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ст. 1223 ЦК України).

Із копії заповіту (а.с.7) рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2021 року, яке набрало законної сили 18.01.2022 та яким було встановлено юридичний факт, що заповіт від 10.02.2003 року, вчинений на ім`я « ОСОБА_1 », належить « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с.11-12) слідує, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №74498146 від 26.10.2023 вбачається, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 не заводилась, спадкові права ніким не оформлялися (а.с.19).

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2012 року у справі №216/1219/12, яке набрала законної сили 09.01.2013 року, за позивачем було визнано право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 (а.с.8, 13-14).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд вважає доведеним, що позивач - єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину.

Однак оформити свої спадкові права на землю через нотаріальну контору вона не може, оскільки оригінал сертифікату, що посвідчував право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 втрачено (а.с.15).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак не оформила своїх спадкових прав.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1074 грн 00 коп. (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,73 в умовних кадастрових гектарах (сертифікат серії НОМЕР_2), що перебувала в колективній власності КСП «Світанок» Плосківської сільської ради, знаходиться на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняла спадщину, не оформивши спадкових прав, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Вендичанська селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326589, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт.Вендичани, вул. Соборна, 55.

Рішення складено 17.01.2024.

Суддя: