Ухвала суду № 116344170, 24.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/276/16-ц

пр. 4-с-143/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участі секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Русецького Павла Сергійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відкритому на підставі виконавчого листа № 757/276/16-ц виданного Печерським районним судом м. Києва від 17.10.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій заявниця просить суд скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича від 05.11.2021 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 757/276/16-ц виданого Печерським районним судом міста Києва від 17.10.2018, згідного якого вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 10-29/7262 від 06.06.2008 заборгованість у розмірі 5 297 777, 67 грн, та суму сплаченого судового збору у розмірі 79 466, 67 грн. у рівних частинах, тобто по 39733, 33 грн з кожного.

В обґрунтування скарги, окрім іншого, заявниця указує, що нею подана до суду заява про перегляд заочного рішення суду, яка прийнята судом та призначено судове засідання на 26.01.2022, а тому винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 04.11.2021 є передчасним.

Також зазначає, що приватним виконавцем на його адресу не було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 та всі інші постанови, що стосуються примусового виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2017 у справі № 757/276/16-ц.

У судове засідання учасники провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомолені належним чином, причину неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань по суті скарги до суду не надходило.

Перевіривши подану заяву на відповідність вимогам ст. 183, 447 - 449 ЦПК України, вбачається таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зауважив, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 2608/20647/12.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Суд вважає за необхідне відмітити, що законодавцем у статті 449 ЦПК України закріплені імперативні строки (10 днів і 3 дні), протягом яких можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення. Тобто, це строки в межах яких особа може звернутися з відповідною скаргою для захисту своїх порушених прав або інтересів.

Виходячи із змісту поданої заявником скарги вбачається, що строк звернення з цією скаргою становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

У скарзі заявник посилається на те, що йому не була направлена копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021, проте і не вказує коли заявник дізнався про порушення свої прав. Із скаргою до суду ОСОБА_2 звернувся 24.12.2021.

При цьому, жодних доказів, які б підтверджували в дійсності факт того, що заявник не був обізнаний та не отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021, заявником не надано. Скаргу подано до суду 24.12.2021 клопотання про поновлення пропущеного строку заявником не заявлено.

Посилання заявника виключно на те, що на її зареєстровану адресу проживання не була направлена постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2023 та інші постанови, без підтвердження даного факту не зазначення конкретного дня, коли вона дізнався про порушення свого права без підтвердження цього належними доказами розцінюється судом критично, оскільки саме на заявника покладається обов`язок доведення дотримання ним імперативних строків звернення зі скаргою на дії державного виконавця.

Відтак, оскільки скарга подана заявницею 24.12.2021, а постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена 05.11.2021, ОСОБА_1 не заявлено клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою та не доведено належними доказами подання скарги до суду з дотриманням процесуальних строків, а її твердження про те, що вона не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження та не була обізнана про порушення її права не підтверджуються наданими до скарги доказами в своїй сукупності, суд вважає, що вищезазначену скаргу подано заявником з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України.

За таких обставин, зважаючи на те, що скарга подана заявником після закінчення процесуального строку встановленого законом і не заявлено клопотання про поновлення такого строку, з огляду на відсутність поважних причин поновлення такого пропуску, суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 76 - 81, 89, 126 - 127, 259 - 261, 353 - 354, 447 - 449 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Русецького ППавла Сергійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відкритому на підставі виконавчого листа № 757/276/16-ц виданого Печерським районним судом м. Києва від 17.10.2018 рок, залишити без розгляду та повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Суддя Ю. Г. Головко