Рішення № 116341983, 17.01.2024, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/8281/23

провадження № 2/0274/1895/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.01.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просить визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 60,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б - погріб; В - сарай; Г- літня кухня; Д-сарай; Е-вбиральня; №1-3 - господарські споруди).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка 17.10.2023 року звернулась до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Ганни Анатоліївни з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак постановою № 115/02-31 від 17.10.023 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з тих підстав, що відсутній документ, який посвідчує право власності заповідача на вказаний будинок. У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.11.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі. ( а.с. 50-51).

Позивачка в судове засідання не з`явилася. Звернулася із заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить її задоволити.

Відповідач - Гришковецька селищна рада не забезпечила участь свого представника в судовому засіданні. Направила на адресу суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи в їх відсутності.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3-4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві ( ч.1 ст. 206 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.02.2013 року (а.с. 14).

Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б - погріб; В - сарай; Г- літня кухня; Д-сарай; Е-вбиральня; №1-3 - господарські споруди), який рахується за ОСОБА_3 згідно довідки № 137 від 13.10.2023 року виданої Рейським старостинським округом Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, на підставі книги погосподарської книги №4 та технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 14.10.2023 року (а.с. 11, 18-33).

Однак за життя ОСОБА_3 не зареєстрував право власності на належний йому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №1837 від 16.10.2023 (а.с.10).

Позивачка претендує на вищезазначене спадкове майно як спадкоємиця за заповітом, який складено та посвідчено 12.01.2004 року Рейською сільською радою, зареєстрований в реєстрі № 1, згідно якого ОСОБА_3 заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день смерті заповідача ОСОБА_1 (а.с.11).

Проте звернувшись до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Ганни Анатоліївни з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачці постановою № 115/02-31 від 17.10.023 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з тих підстав, що відсутній документ, який посвідчує право власності заповідача на вказаний будинок (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. При цьому ч. 2 цієї ж статті передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки позивачка дійсно є спадкоємицею за заповітом, спадщину прийняла своєчасно, тому необхідно визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.12-13,76-81,89,200,206,211,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок загальною площею 60,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б - погріб; В - сарай; Г- літня кухня; Д-сарай; Е-вбиральня; №1-3 - господарські споруди).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2024 року

Головуючий Т.М. Вдовиченко