Рішення № 116330935, 15.01.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2024 року м. Рівне№460/23910/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просить суд:

встановити відсутність компетенції (повноважень) 12.07.2023 у ВЛК Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проведення експертизи невійськовозобов`язаному позивачу;

встановити бездіяльність ВЛК Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка виразилася у не проведенні рентгенологічного (флюорографічного) обстеження органів грудної клітки, загального аналізу крові, визначенні групи крові та резус-належності, ЕКГ, дослідження сечі і незалучені до проведення експертизи ревматолога та гастроентеролога;

визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у вигляді картки № 168 обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 12.07.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 12.07.2023 проходив медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого його визнано обмежено придатним до військової служби. Зауважує, що відповідачем не було взято до уваги те, що позивач не є військовозобов`язаним, оскільки не перебуває на військовому обліку. Звертає увагу суду, що оскаржувана постанова прийнята внаслідок неналежного медичного огляду, без застосування методу індивідуальної оцінки та з порушенням вимог Положення № 402, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, тому в силу вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 21.12.2023 витребувано у Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належним чином засвідчену копію постанови ВЛК Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 № 168.

29.12.2023 на виконання вимог ухвали, відповідачем надано належним чином засвідчені копії витребуваних доказів.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Згідно довідки (взамін військового квитка) НОМЕР_1 ОСОБА_1 16.04.2008 визнано непридатним до військової служби в мирний час по гр. 1 ст. 67 б Наказу МО України № 207 від 12.07.1999.

16.04.2008 призовною комісією Рівненського ОМВК ОСОБА_1 був зарахований у запас на підставі абзацу 2 частини першої статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

05.06.2008 ОСОБА_1 знятий з військового обліку згідно наказу МО України № 342 від 09.06.2006.

З 26.09.2023 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 26.09.2023.

12.07.2023 військово-лікарською комісією Рівненського РТЦК та СП ОСОБА_1 за результатами проведення медичного огляду визнано обмежено придатним до військової служби на підставі ст.57 «в» графи ІІ розкладу хвороб наказу МО України № 402 від 14.08.2008.

Не погоджуючись з постановою ВЛК, оформленою, довідкою № 14 від 12.07.2023 та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентованоЗаконом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII(далі - Закон № 2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьомастатті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятоїстатті 1 Закону № 2232-XIIгромадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини десятоїстатті 2 Закону № 2232-XIIз метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи,наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Так, п. 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з п.3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою IIдодатку 1до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення (пункт 3.3 глави 3 розділу II Положення № 402).

Пунктом 3.4 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Пунктом п. 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»; «Обмежено придатний до військової служби».

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань. Медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема постанови, оформленої довідкою № 14 від 12.07.2023, під час проходження позивачем обстеження та медичного огляду ВЛК діагностовано: псоріаз поширений стадія ремісії. На підставі статті 57 б графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби.

Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК позивач вказує, що йому не було проведено рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі,визначення групи крові та резус-належності, ЕКГ та не залучено до проведення огляду ревматолога та гастроентеролога.

З дослідженої судом картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного № 618 від 12.07.2023 встановлено, що кожний спеціаліст (хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог, стоматолог, дерматолог) ВЛК записав в облікову картку позивача висновок про придатність до військової служби, відповідну статтю розкладу хвороб, дату огляду та підписав висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріпив особистою печаткою.

У свою чергу, у графі 9 (результати додаткових методів обстежень) картки № 618 відсутні результати таких досліджень як: загальний аналіз крові, група крові та резус фактор, біохімічний аналіз крові, серологічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, флюрографія органів грудної клітини, ЕКГ, що на переконання суду, не свідчить про об`єктивність проведення медичного огляду позивача та впливає на обгрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень. Вказані вище порушення не є формальними та в своїй сукупності підтверджують протиправність спірної постанови. При цьому, ВЛК, всупереч процесуальному обов`язку, не довела суду належним чином правомірність винесення спірної постанови, оскільки саме вона повинна довести порядок процедури ВЛК та дотримання її при огляді позивача.

Суд зазначає, що жодним законодавчим актом не спрощено процедуру проведення медичного огляду, і такі ризики не слід з держави перекладати на військовослужбовця, оскільки дії суб`єкта владних повноважень повинні викликати довіру і повагу суспільства, в тому числі військовослужбовців, які захищають Батьківщину. На переконання суду, необ`єктивний огляд ВЛК під час воєнного стану може створювати ризики, як для особи, так і для інших осіб, які можуть взаємодіяти з особою, яка неоглянута належним чином.

З приводу доводів позивача про те, що висновок військово-лікарської комісії є необґрунтований, оскільки прийнятий з нехтуванням поточними діагнозами позивача, суд звертає увагу, що при розгляді цієї справи суд не досліджує медичний критерій (стосовно діагнозу та його достовірності чи то придатності до військової служби), а лише юридичнупроцедуру прийняття і відповідність постанови військово-лікарської комісії вимогам законодавства.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, тому суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.

Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зазначив про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

У будь-якому разі при наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.

Поряд з цим, як вже зазначав суд, судом враховано, що позивачу не проводились обов`язкові дослідження, зокрема, загальний аналіз крові, група крові та резус фактор, біохімічний аналіз крові, серологічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, флюрографія органів грудної клітини, ЕКГ.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано, відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що проведення медичного огляду відбулося з порушенням вимог пункту 3.4 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спірне рішення ВЛК прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням вимог законодавства щодо проведення медичного огляду військовозобов`язаних, що є підставою для скасування та визнання протиправним такого рішення.

При цьому, варто зауважити про те, що відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу I Положення № 402, постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті), з огляду на що суд вважає за необхідне скасувати постанову ВЛК, оформлену довідкою № 14 від 12.07.2023, а не постанову ВЛК у вигляді картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного № 168 від 12.07.2023, як про це помилково просить позивач.

Разом з тим, надаючи правову оцінку аргументам позивача про те, що у 2008 році ВЛК Рівненського ОВК він був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, про що було видано довідку (взамін військового квитка), у якій 05.06.2008 проставлено відмітку «знятий з обліку» та «невійськовозобов`язаний», суд зазначає наступне.

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону № 2232-XII

У відповідності до частини першої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно частини третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до абзацу 7 частини другої статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: які відповідно достатті 18цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

В свою чергу, положеннями абзацу 2частини першоїстатті 18 Закону України Закон № 2232-XII (в редакції чинній на день першої постановки позивача на військовий облік 05.06.2008) передбачено, що від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, зокрема, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Як було встановлено судом, позивач під час проходження ВЛК у 2008 році визнаний непридатним в мирний час та обмежено придатний у військовий по гр. І ст. 67 б Наказу МО України № 207 від 12.07.1999.

З тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 вбачається, що 16.04.2008 призовною комісією Рівненського ОМВК ОСОБА_1 був зарахований у запас на підставі абзацу 2 частини першої статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У відповідності до абзацу 3 частини третьоїстатті 16 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на день першої постановки позивача на військовий облік - 05.06.2008) питання звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбаченихстаттею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку, - покладено на районні призовні комісії.

Разом з цим, Настановою з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 22.01.2002 № 35, в редакції згідно наказу Міністра оборони України від 09.06.2006 № 342 (чинною на день постановки позивача на військовий облік військовозобов`язаних), було передбачено, що громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, - знімаються з військового обліку.

У зв`язку із зазначеним, відразу після взяття на облік, позивача було знято з військового обліку, що підтверджується відповідними відмітками у довідці РВ № 027916 (взамін військового квитка) позивача (05.06.2008 ОСОБА_1 знятий з військового обліку згідно наказу МО України № 342 від 09.06.2006.)

Відповідно до наказу Міністра оборони України «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» від 15.01.2015 № 24, наказ Міністра оборони України від 09.06.2006 № 342 (яким було передбачено зняття з військового обліку громадян, визнаних непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час) втратив чинність.

Так, суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положеньстатті 37 Закону № 2232-XIIсвідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У відповідності до частини першоїстатті 32 Закону № 2232-XIIвійськовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Враховуючи, що позивач в 2008 році був знятий, але не виключений з військового обліку, не досяг граничного віку перебування в запасі та не визнавався непридатним для військової служби у воєнний час, то відповідно увесь зазначений період він перебував у статусі військовозобов`язаного, тобто особи, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.

Крім того, така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у частині п`ятій статті 37 Закону № 2232-XII для зняття військовозобов`язаного з військового обліку, а оскільки позивача було саме знято з військового обліку, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII повинен був повторно взятий на військовий облік, так як Законом передбачена така можливість.

На підставі вищенаведених норм законодавства та враховуючи, що відповідно достатті 18 Закону № 2232-XII, як зазначалось вище, позивача було звільнено від призову на строкову військову службу, суд вважає, що він на законних підставах 26.09.2023 був повторно взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, направлення позивача на проходження військово-лікарської комісії є законною дією територіального центру комплектації та соціальної підтримки, оскільки для встановлення непридатності (придатності, обмеженої придатності або тимчасової непридатності) до військової служби позивачу необхідно повторно пройти медичну комісію ВЛК за графою II додатку 1 до Положення № 402, що узгоджується з пунктом 3.3 глави 3 розділу II Положення № 402.

Також, у своєму позові позивач просить суд встановити відсутність компетенції (повноважень) ВЛК Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проведення експертизи невійськовозобов`язаному позивачу

Аналізуючи заявлену позовну вимогу в контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

За правилами пункту 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 820/3713/17.

Всупереч наведеному, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача, з огляду на що така позовна вимога до задоволення не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, судом встановлено з боку відповідача порушення чинного законодавства, які стосувались процедури проведення медичного огляду, відтак суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військово-лікарської комісії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 з порушенням вимог пункту 3.4 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка оформлена довідкою № 14 від 12.07.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 січня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Грабник, буд. 4,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 08060817)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК