Вирок № 116323827, 16.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16782/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2024 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040003038 від 27.08.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Ровеньки Луганської області, українця, громадянина України, з профільною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема:

-останнім вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із іспитовим строком 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, який в подальшому продовжений та діяв на день вчинення кримінального правопорушення, а саме 25.08.2023 року о 11:58, ОСОБА_3 перебував у торгівельному залі магазину «Аврора», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 9-Г, де у нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для покупців та персоналу магазину, ОСОБА_3 , пересуваючись між торгівельними рядами та підходивши до вітрин та полиць із представленим асортиментом, взяв до рук навушники бездротові HAVIТ ТW967 TWS білі, закупівельною вартістю 332 грн 50 коп. та стартові пакети Київстар у кількості 3 шт., вартістю 124 грн 16 коп. за один, загальною вартістю 372 грн 50 коп., які заховав до кишень шортів у які був одягнутий.

Після цього, ОСОБА_3 , не оплативши вищевказаний товар, утримуючи його при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку ТОВ «Вигідна покупка» на суму 705 грн 00 коп. Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказане кримінальне правопорушення, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що дійсно 25.08.2023 року близько о 12:00 перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Попудренко, 9-Г, здійснив повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: навушники бездротові HAVIТ ТW967 TWS білі, та стартові пакети Київстар у кількості 3 шт, після чого місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме продав викрадений товар перехожим біля м. Дарниця. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними, корисливими, вчинені під час дії воєнного стану в державі. У скоєному щиро каявся, просив суворо не карати, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, готовий понести покарання відповідно до діючого законодавства. У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, які надав прокурор.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу. Винуватість ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

З огляду на наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинення ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому; дані про його особу, зокрема: не одружений, має двох дітей; не працює; під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не одноразово судимий за корисливі злочини проти власності; вчинив корисливе кримінальне правопорушення під час іспитового строку; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та врахувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року із застосуванням ст. 71 КК України. Також суд враховує заяву потерпілого від 03 листопада 2023 року, в якій потерпілий зазначив, що будь-яких претензій, в тому числі матеріального характери він до обвинуваченого не має, цивільний позов подавати не буде, просив призначити обвинуваченому покарання згідно із законом.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки його перевиховання та виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України або ж застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого суд не вбачає. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із іспитовим строком 2 роки. Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року. Приймаючи таке рішення без участі представника потерпілого, від якого є відповідна заява, в якій він не заперечував проти розгляду справи без його участі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався. Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) день.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні. Речові докази у кримінальному провадженні: - CD-R диски - залишити в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1