Ухвала суду № 116320371, 15.01.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"15" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2951/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву матеріали справи №916/2951/23,

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре

до відповідача:громадської організації „Центр захисту інвалідів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього

підприємства

про стягнення (витребування з володіння) корпоративних прав.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дінаре (далі по тексту ТОВ „Дінаре) звернулось до господарського суду із позовною заявою до громадської організації „Центр захисту інвалідів (далі по тексту ГО „Центр захисту інвалідів) про стягнення (витребування з володіння) відповідача рухомого майна (корпоративних прав) у вигляді 100% частки у статутному капіталі виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства (далі по тексту ВТФ „Галатея). Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017р. в частині оплати вартості придбаних корпоративних прав, вартість яких складає 42 290 442,59 грн.

Ухвалою суду від 02.08.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВТФ „Галатея.

26.12.2023 до суду від ГО „Центр захисту інвалідів надійшла заява про відвід судді від розгляду даної справи, підписана представником Сабліною Юлією Сергіївною (далі по тексту - Сабліна Ю.С.).

Подану заяву про відвід представник обґрунтувала наступними доводами: суддею названо дії адвоката такими, що свідчать про зловживання відповідачем процесуальними правами; адвокат вбачає у поведінці судді особисту неприязнь до адвоката, що вбачається з коментарів суду як щодо поданих процесуальних клопотань, так і поданих до справи документів; суду байдуже до з`ясування істини у цій справі, головне - закінчити підготовче судове засідання до кінця року, не з`ясовуючи обставин справи, без перевірки їх на предмет допустимості у судовому процесі; суд не має наміру досліджувати питання про наявність у ОСОБА_1 права на витребування на свою користь особливо цінного майна; відкладення розгляду майже усіх заявлених заяв і клопотань відповідача та третьої особи з оголошенням перерв у судових засіданнях на один день підірвало нормальний уклад життя представника відповідача як людини, як жінки, як адвоката; адвокат Сабліна Ю.С. не змогла 25.12.2023 підготувати святкову Різдвяну вечерю, бо засідання закінчилось близько 17.00 год.; адвокату довелося забути про відвідування салону для нарощення зламаних нігтів та фарбування волосся, про існування інших (загальнолюдських і професійних справ) їй довелося забути через призначення судових засідань рівно кожного дня; адвоката почула в коридорі, що суддя оголошує перерви у інших справах, дотримуючись розумних строків для призначення засідань, але не по даній справі.

28.12.2023 до суду від ГО „Центр захисту інвалідів надійшла чергова заява про відвід судді від розгляду даної справи, підписана представником Сабліною Ю.С.

Подану заяву про відвід представник обґрунтувала наступними доводами: під час проведення судом 26.12.2023 підготовчого засідання суддя не зупинила проведення засідання для отримання попередньої заяви про відвід, яка була зареєстрована канцелярією під час проведення підготовчого засідання, а саме: перебування судді у нарадчій кімнаті,

Ухвалою від 01.01.2024 судом було визнано заяву ГО Центр захисту інвалідів (вх. №2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 необґрунтованою, заяву передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою суду від 02.01.2024, постановленою у складі судді Літвінова С.В., у задоволенні заяви ГО Центр захисту інвалідів (вх. № 2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 було відмовлено.

Ухвалою від 03.01.2024 судом було визнано заяву ГО Центр захисту інвалідів (вх. №2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 необґрунтованою, заяву передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою суду від 02.01.2024, постановленою у складі судді Найфлейша В.Д., у задоволенні заяви ГО Центр захисту інвалідів (вх. №2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 було відмовлено.

Таким чином, двома суддями, які не входить до складу суду, було розглянуто та відмовлено представнику ГО Центр захисту інвалідів у задоволенні заяв про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду даної справи.

Вищенаведене у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку про зловживання представником ГО „Центр захисту інвалідів Сабліною Ю.С. своїми процесуальними правами у зв`язку із заявленням завідомо безпідставних відводів.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Згідно з ч. 1, п. 1-3 ч. 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року N 1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11) від 09.01.2013р., яке 27.05.2013р. набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини 23 лютого 2006 року N 3477-IV (з наступними змінами і доповненнями) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності.

Судом було відмовлено представнику ГО „Центр захисту інвалідів Сабліній Ю.С. у задоволенні двох заяв про відвід, оскільки заяви про відвід були подані з порушенням вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України (детальне обгрунтування наведено по тексту ухвал від 01.01.2024 та від 03.01.2024).

Господарський суд не може не наголосити, що доводи адвоката Сабліної Ю.С., наведені в обґрунтування першої заяви про відвід про порушення нормального укладу життя представника як людини, як жінки, як адвоката, про відсутність змоги приготувати 25.12.2023 святкову Різдвяну вечерю, бо засідання закінчилось близько 17.00 год., про відсутність у адвоката можливості наростити зламані нігті та пофарбувати волосся свідчать про явну неповагу адвоката до суду та глузування над принципами господарського судочинства та судочинства в цілому. Така поведінка представника не може залишатись поза реакцією суду, оскільки представник має усвідомлювати процесуальні наслідки подання заяв про відвід з вищенаведених доводів.

Крім того, фактичне намагання представника відповідача зупинити проведення 26.12.2023 підготовчого засідання у зв`язку з поданням заяви про відвід, яка, як було встановлено в ухвалі суду від 03.01.2024, була зареєстрована вже під час перебування судді у нарадчій кімнаті, свідчить про вжиття адвокатом заходів з метою унеможливлення закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті .

Слід зазначити, що у другій заяві про відвід адвокат на підтвердження правомірності власних доводів посилалась на рішення Вищої Ради Правосуддя Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигуліна С.М. №1348/3дп/15-23 від 20.12.2023.

За переконанням суду, Сабліна Ю.С., отримавши свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, має бути обізнаною, що лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016).

Таким чином, посилання адвоката на рішення Вищої Ради Правосуддя, яка розглядає питання про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, є засобом тиску на суд, своєрідним попередженням складу суду про подальші дії представника, яка вивчає практику Вищої Ради Правосуддя з питання притягнення суддів до відповідальності, для недопущення, наприклад, відмови суду у задоволенні багаточисельний клопотань ГО „Центр захисту інвалідів, про необхідність подання яких представник дивним чином щоразу дізнавалась напередодні підготовчого засідання.

З огляду на вищенаведене, враховуючи подання представником ГО „Центр захисту інвалідів Сабліною Ю.С. двох заяв про відвід з підстав незгоди з процесуальними рішеннями суду, що свідчить про наявність у відповідача наміру досягнути якісь сторонні цілі, які вочевидь не відповідають завданню господарського судочинства, приймаючи до уваги невідповідність поведінки представника принципу добросовісності, господарський суд дійшов висновку про наявність у діях адвоката Сабліної Ю.С. ознак зловживання процесуальними правами.

В силу вимог ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Статтею 132 ГПК України визначено, що одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України. Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

З метою запобігання створенню адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною протиправних перешкод у здійсненні судочинства, господарський суд вважає за необхідне стягнути з представника відповідача до державного бюджету штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 43, 131, 132, 135, 234 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Визнати дії представника громадської організації „Центр захисту інвалідів адвоката Сабліної Юлії Сергіївни щодо подання двох заяв про відвід судді від розгляду даної справи - зловживанням процесуальними правами.

2. Застосувати до представника відповідача Сабліної Юлії Сергіївни заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

3. Стягнути з Сабліної Юлії Сергіївни / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / в дохід державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету: 21081100) через Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795) штраф у розмірі 3028,00 грн. /три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп./.

Стягувачем за даною ухвалою є Державна судова адміністрація України /вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795/.

Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 /.

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 ГПК України.

Ухвала підлягає виконанню у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом N 1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

Ухвала набрала законної сили 15.01.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Желєзна Світлана Петрівна