Ухвала суду № 116268963, 12.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34063/23

У Х В А Л А

11 січня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левчук О.А.

за участю секретаря Гур`євої К.І.

представника позивача Палиця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - ТОВ "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - ТОВ "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вiри Леонiдовни про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 06.08.2020 р.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-272, 287 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових справ.

Відповідачем до суду надано відзив, в якому відповідач серед іншого просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем пропущено строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 р. була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку на адресу проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією згрупованих поштових відправлень. При цьому, 10.08.2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката Палиці А.В. надійшла заява про надання документів по виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а також про зупинення виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків боржника, на які 11.08.2023 надано відповідь на електронну адресу заявника. Крім того, 30.10.2023 року до приватного нотаріуса надійшла ухвала Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2023 у справі № 947/26576/23 про відкриття провадження по справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2023 у справі № 947/26576/23 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову. Таким чином, позивач ОСОБА_1 та його представник знали про виконавче провадження № НОМЕР_1 та отримали постанову про відкриття виконавчого провадження ще 11.08.2023 року, що дало підстави для звернення до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою, а тому позовна заява повинна була подана у строк до 21.08.2023 року, проте всупереч вимогам ст. 287 КАС України позовна заява подана лише 04.12.2023 року. При цьому, в позовній заяві не зазначено поважності причин пропуску строку звернення до суду та не надано жодних належних та допустимих доказів.

Представником позивача до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача вказав, що позивачем не отримувалася постанова про відкриття виконавчого провадження у 2020 році. При цьому, позовна заява на яку посилається відповідач не містить у якості доказу постанову про відкриття виконавчого провадження. Отримання представником позивача копії виконавчого напису, у відповідь на запит не доводить той факт, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та був обізнаний про порушення своїх прав з боку приватного нотаріуса. Підставою звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 29.11.2023 року стало надходження смс повідомлення від банку про намагання списати грошові кошти з картки позивача. Саме з цієї підстави ОСОБА_1 й вирішив вивчити самостійно підстави такого стягнення та після отримання відповіді від відповідача постанови про відкриття виконавчого провадження та ознайомлення з нею 01.12.2023 року звернув увагу на адресу за якою він ніколи не проживав та не перебував, що й спонукало для звернення за правовою допомогою з метою оскарження саме підстав відкриття виконавчого провадження за неіснуючою адресою боржника. Таким чином, представник позивача просить вважати викладені обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2023 року по справі № 380/9077/22 зазначив, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду. Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та мав можливість вчинити дії, направлені на їх відновлення. Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі № 340/1019/19).

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису № 15793, виданого 30.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

З копій матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1, наданих відповідачем, вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року направлялась ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 , а також за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать списки згрупованих поштових відправлень.

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1 відсутні відомості про вручення чи причини невручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення або поштове повернення, із зазначенням причин.

При цьому, з копій матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 вбачається, що 10.08.2023 року до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшли заяви, подані представником ОСОБА_1 - адвокатом Палиця А.В., про надання копій документів та зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 в частині примусового стягнення грошових коштів із заробітної плати та інших доходів боржника.

11 серпня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. листом № 13408 надано відповідь, в якій повідомлено, крім іншого, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 15793 від 30.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 12122,34 грн. У зв`язку з чим, надсилаються копії постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року, виконавчого напису № 15793 від 30.07.2020 року та доведено до відома, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з усіма (іншими) матеріалами виконавчого провадження внесеними до Автоматизованої системи виконавчого провадження за ідентифікатором доступу, який вказано у постанові про відкриття виконавчого провадження. В додатках до листа № 13408 від 11.08.2023 року зазначено про надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року та виконавчого напису № 15793 від 30.07.2020 року.

Лист № 13408 від 11.08.2023 року разом з додатками направлені представнику ОСОБА_1 - адвокату Палиця А.В., згідно якого волевиявлення, зазначеного у заяві про надання копій документів, на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 - 11.08.2023 року.

Тобто, подаючи 10.08.2023 року заяви до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. позивачу, ОСОБА_1 , було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_1.

При цьому, починаючи з 11.08.2023 року позивачу достеменно повинно було бути відомо про прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року.

Отже, з даною позовною заявою про оскарження постанови № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року позивач повинен був звернутися до суду в десятиденний строк після отримання 11.08.2023 року листа № 13408 від 11.08.2023 року, тобто у строк 21 серпня 2023 року.

Однак, позовну заяву подано до суду лише 06.12.2023 року (дата формування позовної заяви в системі Електронний суд), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що починаючи з серпня 2023 року існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом позивачем не надано.

Посилання представника позивача на те, що про оскаржувану постанову ОСОБА_1 стало відомо лише 01.12.2023 року після її отримання на електронну пошту, суд не приймає до уваги, оскільки вказані доводи не спростовують направлення на адресу представника уповноваженого безпосередньо позивачем представляти його інтереси та діяти від його імені, листа № 13408 від 11.08.2023 року, яким було доведено до відома та направлено, в тому числі копію постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року.

Крім того, ознайомлення позивача 01.12.2023 року з оскаржуваною постановою та звернення уваги на зазначену в ній адресу місця проживання боржника, не змінює момент, з якого безпосередньо позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позивачем на наведено об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, передбачене ст.5 КАС України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - ТОВ "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вiри Леонiдовни про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 06.08.2020 р. подано з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року по справі №640/5645/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку про те, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 287 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - ТОВ "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду відповідно до вимог КАС України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 січня 2024 року.

Суддя О.А. Левчук