Ухвала суду № 116245540, 11.01.2024, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/32/24

Провадження № 2/503/249/24

УХВАЛА

11 січня 2024 року м. Кодима

Суддя Кодимськогорайонного судуОдеської областіВороненко Д.В.,дослідивши позовнузаяву ОСОБА_1 , третя особана стороніпозивача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Балтський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уПодільському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),до ОСОБА_2 про визнаннябатьківства та внесення змін до актового запису про народження, вимогам ст. 175, 177 ЦПК України,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву.

Подана заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

1) Позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві зазначено ту обставину, що відомості про батька дитини народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем ОСОБА_3 (на той час мала прізвище ОСОБА_4 ОСОБА_5 були внесенні до актового запису у відповідності до положень ст. 135 СК України за вказівкою матері дитини.

При цьому, згідно пункту 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Крім цього, згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, позивачем ОСОБА_1 в змісті позовної заяви не зазначено доказів тієї обставини, що відомості про батька народженої відповідачем дитини були внесенні до актового запису у відповідності до положень ст. 135 СК України за вказівкою матері цієї дитини (копії відповідного актового запису, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження тощо), а до самої позовної заяви не додано відповідного документа або його належним чином засвідченої копії.

В свою чергу згідно положень абзацу другого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3,у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

У зв`язку з чим в суду відсутні підстави вважати, що « ОСОБА_6 », який зазначений батьком в свідоцтві про народження ОСОБА_5 , не є конкретною реально існуючою фізичною особою.

2) Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем до поданої позовної заяви не надано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Водночас ч.4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовназаява подаєтьсяособою,звільненою відсплати судовогозбору відповіднодо закону,у нійзазначаються підставизвільнення позивачавід сплатисудового збору.

При цьому, у змісті позовної заяви позивачем ОСОБА_1 зазначено про наявність у нього статусу учасника бойових дій, що підтверджує копія відповідного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 01.12.2023 року управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку з чим позивачем ОСОБА_1 заявлене клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до відповідно до пункту 13 ч.1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» від08.07.2011року №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22цього жЗакону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

З урахуванням того, що особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань, суд встановив, що саме в даному випадку позивач звернувся за захистом своїх прав, які не пов`язані з його соціальними правами за вказаним законом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особу, яка має статус учасника бойових дій (прирівняну до нього особу), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Виходячи з вищенаведених положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII, дана справа, не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій (прирівняної до нього особи).

На виконання ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 5 лютого 2020 року у справі № 755/1457/18 та від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 тощо.

Ураховуючи та на підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позиція позивача щодо його звільнення від сплати судового збору за пунктом 13 ч.1 ст.5Закону №3674-VI в даному випадку є помилковою.

У зв`язку з чим суд вважає необґрунтованим клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, а тому останнє задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,2 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи наведене, для усунення зазначених вище недоліків позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у новій редакція, яка б враховувала усунення недоліків її змісту, або окрему заяву із зазначенням в ній додаткових обставин на усунення недоліків; подання відповідних підтверджуючих документів чи їх засвідчених належним чином копій, у відповідності до вимог ч.2, 4 і 5 ст. 95 ЦПК України, у кількості з врахуванням та відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; а також позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,2 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату, або звернутись до суду з іншим клопотанням про звільнення від сплати судового збору додавши до нього належні і допустимі докази існування підстав звільнення від його сплати.

Керуючись ст. 175, 185, 258-260 ЦПК України,

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження залишити без руху.

Визначити строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків позовної заяви у встановлений суддею строк, вона буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В.Вороненко