Рішення № 116235358, 08.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 рокуСправа №160/27566/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/27566/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у формі листа №20105-14976/Р-01/8-0400/23 від 03.05.2023 р. про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з 07.04.2023 року, тобто з дати звернення до відповідача, ОСОБА_1 , зарахувавши при перерахунку періоди її роботи з 15.08.1981 року по 15.04.1992 рік.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача. Зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у врахуванні трудової книжки позивача з підстав формальних недоліків у її оформленні, допущених роботодавцем, при цьому працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/27566/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27566/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

В трудовій книжці позивача від 15.08.1981 року НОМЕР_2 на першій сторінці відсутній підпис та печатка відповідальної особи. Водночас, по тексту трудової в наявності записи, які оформлені з підписами та печатками.

На звернення позивача від 07.04.2023 року з питання пенсійного забезпечення, відповідач листом від 03.05.2023 року №20105-14976/Р-01/8-0400/23повідомив, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно трудової книжки від 15.08.1981 року НОМЕР_2 , оскільки відсутня печатка та підпис відповідальної особи на титульному аркуші. Для зарахування періоду роботи з 1981 року по 1992 рік необхідно надати уточнюючі довідки.

Не погодившись з такою правовою поведінкою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі Порядок №656, чинної станом на момент заповнення трудової книжки).

Порядок №656 містить наступні положення:

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).

Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).

З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).

Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).

При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).

Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі Інструкція №162, чинної станом на момент заповнення трудової книжки)

Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.

У трудову книжку вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;

відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не записуються.

Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).

Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача чіткої печатки підприємства та виправлення щодо дати заповнення трудової книжки. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.

Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.

Вищевикладені правові висновки є актуальними і для юридичної ситуації позивача, оскільки попри відмінність правових актів, які регулювали спірні правовідносини, юридичний зміст таких актів є тотожним фактичне ведення трудових книжок, а також відповідальність за таке ведення покладається на роботодавця, а не працівника.

Суд зазначає, що в цій справі необґрунтованим є позбавлення права позивача на зарахування до її стажу періодів роботи згідно трудової книжки через невиконання посадовою особою першого роботодавця позивача вимог щодо оформлення трудової книжки. Суд підкреслює, що інший зміст трудової книжки може бути самостійним джерелом інформації про стаж, оскільки таку інформацію містять записи про трудову діяльність.

Водночас, суд підкреслює, що оцінка змісту трудової книжки є дискреційним повноваженням відповідача, в той час як суд надає правову оцінку правомірності реалізації таких повноважень. В цій справі відповідач не врахував трудову книжку позивача в цілому, не надаючи правової оцінки відповідним записам та не вирішуючи питання про підтвердження стажу згідно таких записів. Відповідно, наразі суд визнає необґрунтованим неврахування відповідачем трудової книжки позивача в цілому, однак не вбачає підстав для зобов`язання зарахувати періоди роботи згідно такої трудової книжки, оскільки відповідач не відмовляв в такому зарахуванні (трудову книжку не враховано в цілому, відповідні періоди роботи не зараховано як наслідок такого неврахування, а не з огляду на правову оцінку таких періодів). За таких обставин належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.04.2023 року.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд також зауважує, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 30.07.2023 року. Суд зазначає, що до відшкодування входить лише сума 858,88 грн, оскільки позовну заяву подано через підсистему «Електронний Суд» (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Розмір надмірно сплаченого судового збору може бути повернутий позивачу за її заявою.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 08 січня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладену в листі від 03.05.2023 року №20105-14976/Р-01/8-0400/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07.04.2023 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, в т.ч. з урахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 від 15.08.1981 року НОМЕР_2 , та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 429,44 гривень (чотириста двадцять дев`ять гривень 44 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко