Рішення № 116225363, 11.01.2024, Чернівецький районний суд Вінницької області

"11" січня 2024 р.

Справа №150/630/23

Провадження №2-о/150/10/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року с.Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Франюк Т.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що 04 вересня 1989 року прийнята на роботу в Могилів-Подільський райсількомунгосп, який на даний час перейменований на Чернівецький райсількомунгосп, на посаду касира-рахівника, де пропрацювала до 01 жовтня 1997 року. Зазначає, що на даний час оформлюється на пенсію по інвалідності, проте при подачі документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було встановлено, що згідно первинного наказу про прийняття на роботу від 03 липня 1989 року №46 невірно вказано прізвище, а саме російською мовою « ОСОБА_2 », а в трудовій книжці російською мовою « ОСОБА_3 », тобто має місце невідповідність прізвища в наказі про прийняття на роботу та записами в трудовій книжці. У зв`язку з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було надано письмову відмову у прийнятті поданих заявником документів для призначення пенсії по інвалідності. Відтак встановлення факту належності заявниці правовстановлюючих документів залежить реалізація її права на призначення пенсії по інвалідності.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 12.12.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву (Вх.№117/24 від 11.01.2024) про проведення засідання у її відсутність. Заявлені вимоги підтримує та просить їх задоволити. Також даною заявою додала до матеріалів справи належним чином завірені копії трудової книжки, свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження.

Заінтересована особа явку представника в судове засідання не забезпечила, натомість представником заявника ОСОБА_4 (який діє на підставі довіреності від 25.10.2023) подано заяву (106/24-Вх. від 10.01.2024) про розгляд справи за відсутності повноважного представника, вирішення питання по суті справи відносить на розсуд суду.

З`ясувавши позицію заявника та заінтересованої особи, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 липня 1971 року народження прізвище ім`я та по батькові заявниці зазначається на українській мові як « ОСОБА_3 ».

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 04 листопада 1989 року ОСОБА_3 після укладення шлюбу набула прізвище ОСОБА_5 .

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_3 , така заповнена на російській мові із зазначенням «Фамилия Титус-Грудецька, ОСОБА_6 , дата рождения ІНФОРМАЦІЯ_1 , образование среднее, дата заполнения 20.09.1988».

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

У відповідності до положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У даному випадку встановлення факту належності заявнику правовстановлюючого документу породжує юридичні наслідки, а саме впливає на страховий стаж заявника та в подальшому призначення пенсії по інвалідності.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Проаналізувавши та оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, та докази надані в судовому засіданні з урахуванням норм чинного законодавства, факт належності трудової книжки серії НОМЕР_4 , заповненої на російській мові 20 вересня 1988 року на ім`я « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшов своє підтвердження в суді, тому суд вважає за необхідне заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Що стосується заявленої вимоги про встановлення факту належності первинного наказу про прийняття на роботу від 03 липня 1989 року №46 на ім`я « ОСОБА_2 » ОСОБА_8 , то суд зазначає, що вказаний наказ містить правильну транслітерацію прізвища ОСОБА_9 на російську мову « ОСОБА_10 », відтак, даний факт не підлягає встановленню в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд зазначає, що у судовому порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Зазначена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у справі № 347/576/18 у постанові від 10.06.2020.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 263, 272, 273, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задоволити частково.

Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_4 , заповнена 20 вересня 1988 року на ім`я « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволені решти вимог заяви - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Б.Б.Кушнір