Ухвала суду № 11620973, 06.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2300/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Троян Н.М., Романчук О.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-центр»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Міко-центр»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013561503/0 від 16.09.2009 року та першої податкової вимоги № 1/4122 від 06.11.2009 року щодо нарахування земельного податку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ в Оболонському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Міко-центр»зареєстровані у Оболонській районній у місті Києві державній адміністрації 24.11.2003 року, ідентифікаційний код 32705932, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00№ 596727.

Згідно довідки № 003426 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД є: діяльність кафе, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; роздрібна торгівля тютюновими виробами; складське господарство; інша діяльність у сфері спорту; діяльність барів.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-центр»з питань правильності відображення в податковій декларації (розрахунку) податкового зобов'язання по земельному податку.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 30.07.2009року №2882/15-306, на підставі якого 16.09.2009року було винесене повідомлення-рішення №0013561503/0, відповідно до якого ТОВ «Міко-центр»зобов'язано сплатити 2479,04 грн. - донараховану плату за землю та 123,95 грн. штрафних санкцій.

Як на підставу щодо донарахування земельного податку та застосування штрафних санкцій у відповідності п.п.17.1.4. п.17.1 ст.17 та згідно п.п.«в»п.4.2.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181, податковий орган посилається на п.2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві», у якому зазначено, що плата за земельні ділянки, які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України "Про оренду землі".

Акт перевірки та оскаржуване рішення направлялись на адресу ТОВ «Міко-центр», проте вручені не були. ДПІ у Оболонському районі м. Києва було складено відповідні акти про неможливість вручення акту перевірки від 16.09.09 р. та про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 22,10.09 р. № 193/15-3.

22.10.09 р. оскаржуване рішення було розміщено на дошці податкових оголошень, а 06.11.2009 р. до ТОВ «Міко-центр»була направлена перша податкова вимога № 1/4122.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю визначається відповідно до закону.

Таким спеціальним Законом, котрий визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю».

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Як вбачається з ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

На момент винесення оскаржуваного рішення між ТОВ «Міко-центр»та органом місцевого самоврядування не було укладено договору оренди земельної ділянки, тому ТОВ «Міко-центр»не мали правових підстав вносити плату за землю у вигляді орендної плати відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі».

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання податкового органу в акті перевірки на рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві»не може слугувати підставою для донарахування плати за землю у вигляді орендної плати, виходячи з наступного:

Пунктом 24 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено повноваження міських рад вирішувати питання щодо встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом.

Згідно ст.92 Конституції України, виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Статтею 13 вказаного Закону встановлено, що в Україні справляється загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

В статтях 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування»визначений перелік податків і зборів, які відносяться до загальнодержавних, а які до місцевих.

Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) є загальнодержавним податком. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються по всій території України.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Як вбачається із ст. 7 вказаного Закону, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Крім того, в листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.06.2009 р. № 7949/17/11-09 щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства зазначено, що правова підстава для сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності виникає з моменту реєстрації договору оренди землі, а земельного податку після реєстрації права власності на земельну ділянку, що проходить у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 р. № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

Враховуючи вище викладене та те, що ТОВ «Міко-центр»не є власником та орендарем зазначеної земельної ділянки, суд першої інстанції законно прийшов до висновку про протиправність податкового-повідомлення рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0013561503/0 від 16.09.09 р. та першої податкової вимоги від 16.11.2009 р. № 1/4122.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого Адміністративного Суду України № К-29481/09 від 27.01.2010 року.

Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва правильно зауважив, щодо порушення податковим органом строку проведення перевірки, оскільки така перевірка могла бути здійснена не пізніше 06.04.2009 року. Таким чином, провівши перевірку у липні 2009 року, ДПІ у Оболонському районі м. Києва порушили встановлений наказом ДПА № 416 від 17.07.2006 року 60 денний термін проведення перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність задоволення позову.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-центр»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2010 року.