Постанова № 11619640, 30.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 2776/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Омельницької Т.В., відповідача - Харківської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування в частині податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом по розгляду, просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000172340/0 від 01.02.2010р., прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі Акту перевірки №41/234/05422384 від 14.01.2010р. по результатах планової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., в частині визначення ВАТ Шляхове ремонтно будівельне управління №33 (код 05422384) суми податкового зобов'язання за податком на прибуток підприємств (код 3011021000) в розмірі 217285,50 грн.: 144857,50грн. основного платежу, 72428,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, посилаючись на суперечливість оскаржуваного податкового повідомлення рішення вимогам діючого законодавства та обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись, що податкове повідомлення - рішення №0000172340/0 від 01.02.2010р., прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно, законодавчо і документально обґрунтоване та правильне по своїй суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами планової виїзної перевірки ВАТ Шляхове ремонтно будівельне управління №33, що проведена Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією, складений Акт №41/234/05422384 від 14.01.2010р., відповідно до висновків якого, в оскаржуваній позивачем частині встановлене порушення пп. 7.8.2 п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.2007р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, з урахуванням порушення вимог пункту 6.7. Статуту ВАТ ШРБУ №33, а саме заниження суми авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів в розмірі 162518 грн., в тому числі за 4 кв. 2008р. на 144300 грн., та порушення пп.5.2.10 п.5.2., пп.5.3.2. п.5.3., п.5.9. ст. 5, п.п.8.1.2. п.8.1., пп.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.2007р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, а саме заниження суми податку на прибуток на загальну суму 63287,00 грн., в тому числі за 4 кв. 2008 року в розмірі 63287,00 грн. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тих даних, що загальними зборами акціонерів від 18.04.2008р. протокол №1 про результати роботи підприємства за 2007 рік було прийняте рішення про виплату дивідендів у розмірі 577200,00 грн. Пунктом 6.7. Статуту ВАТ ШРБУ №33 встановлене, що дивіденди виплачуються один раз на рік протягом 6 місяців з дати прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Отже, дивіденди по результатах роботи підприємства за 2007 рік повинні були виплачені у жовтні 2008 року, а відповідно до вимог пп.7.8.1, 7.8.2 п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»нарахована сума авансового внеску у декларації з податку на прибуток за ставкою 25%. Фактично дивіденди за 2007 рік акціонерам не виплачувались. Крім того, в оскаржуваній позивачем частині судом встановлено, що в ході планової перевірки ВАТ ШРБУ №33 податковим органом проведена інвентаризація матеріальних активів, в тому числі основних засобів на підставі наказу №104 від 04.12.2009р. Огляд стану будівель, в якому вони знаходилися на момент проведення інвентаризації, на підставі візуального огляду державних податкових інспекторів податкового органу, свідчить про те, що протягом періоду, що перевірявся, деякі з них не використовувались у господарській діяльності, а саме: адміністративний корпус та гаражі, що розташовані в с. Ульянівка Красноградського району Харківської області (нараховано амортизації 615 грн., в тому числі по кварталах: 4 кв. 2008р. 141 грн., 1 кв. 2009р. 160 грн., 2 кв. 2009р. 158 грн., 3 кв. 2009р. 156 грн.), та нежитлова будівля, що розташована по вул. Полтавський шлях 67 Жовтневого району м. Харкова (нараховано амортизації 9184 грн., в т. ч. по кварталах: 4 кв. 2008р. 2089 грн., 1 кв. 2009р. 2395 грн., 2 кв. 2009р. 2365 грн., 3 кв. 2009р. 2335 грн. На підставі цих даних податковий орган прийшов до висновку, що ВАТ ШРБУ №33 у податковому обліку необґрунтовано нарахувало амортизацію на вартість основних фондів, використання яких у господарській діяльності не доведене, внаслідок чого завищено амортизаційні відрахування у рядку 07 декларації з податку на прибуток на загальну суму 9799,00 грн., в тому числі в оскаржуваній частині за період 4 кв. 2008 р. 2230,00 грн.

На підставі таких висновків акту перевірки Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення рішення №0000172340/0 від 01.02.2010р., відповідно до якого Відкритому акціонерному товариству Шляхове ремонтно будівельне управління №33 було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 333242,10 грн., у тому числі 225805,00 грн. основний платіж та 107437,10 за штрафними (фінансовими) санкціями з посиланням на встановлене порушення пп. 5.2.10 п.5.2., пп.5.3.2. п.5.3. ст. 5, пп. 7.8.2 п.7.8. ст.7, пп.8.1.2. п.8.1., пп.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28..12.1994р. №334/94.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання.

Згідно з ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

Відповідно до «Положення про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах», що затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2001р. №386, зареєстроване в МЮУ 16.04.2002р. №370/6658 затвердження порядку розподілу прибутку, строку і порядку виплати частини прибутку (дивідендів), питання про затвердження розміру дивідендів належить до виключної компетенції вищого органу акціонерного товариства.

Рішення про виплату дивідендів оформлюється протоколом, що містить дані про: розмір дивідендів, що припадає на одну акцію; дату початку та закінчення виплати дивідендів (у разі виплати дивідендів грошима) або термін початку та закінчення приймання заяв від акціонерів у разі їх згоди на направлення нарахованої кожному з них суми дивідендів на збільшення розміру статутного фонду (у разі виплати дивідендів акціями); спосіб виплати дивідендів; порядок виплати дивідендів.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до вище зазначених положень чинного законодавства рішення щодо виплати дивідендів повинно мати низку обов'язкових умов, при яких воно є належним та тягне відповідні правові наслідки, зокрема відповідний обов'язок виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами. Саме із такого рішення, прийнятого вищим органом акціонерного товариства, випливають в тому числі і податкові зобов'язання, про які визначив контролюючий орган. Такий висновок суду ґрунтується на системному тлумаченні пп. 7.8.2. та 7.8.5. п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, за якими обов'язок нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток (оподаткування дивідендів) законодавцем ставиться в залежність від форми виплати дивідендів, рішення про яку ухвалюється виключно вищим органом акціонерного товариства - загальними зборами акціонерів.

Дослідженням діючої редакції статуту ВАТ Шляхове ремонтно - будівельне управління №33 судом встановлене, що вона не містять в собі положень про можливість делегування повноважень вищого органу товариства, зокрема питання про затвердження порядку розподілу прибутку, строку і порядку виплати частини прибутку (дивідендів), питання про затвердження розміру дивідендів, іншому органу, насамперед виконавчому, яким є правління Товариства.

В протоколі загальних зборів ВАТ Шляхове ремонтно - будівельне управління №33 за №1 від 18.04.2008р. зафіксовано рішення про «виділення сум на виплату дивідендів», але рішення про: «строк, порядок та форма виплати частки прибутку (дивідендів)»як передбачено ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»відсутнє, отже суд приходить до висновку, що воно вищим органом товариства не ухвалювалось. Крім того, судом також встановлене, що рішення щодо виплати дивідендів за період діяльності товариства за 2007 рік в розмірі, що був визначений рішенням, раніше прийнятим вищим органом позивача - 577200,грн., винесено на розгляд та затвердження черговими Загальними зборами акціонерів ВАТ, які призначені на 23 квітня 2010 року. Рішенням чергових загальних зборів акціонерів ВАТ ШРБУ №33, що відбулися 23.04.2010р. вищим органом товариства відносно виплати дивідендів в тому числі і за результатами діяльності у 2007 році щодо якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняті наступні рішення: у зв'язку із тяжким фінансовим станом та відсутністю грошових коштів за період діяльності ВАТ 2005 - 2008р.р. на користь акціонерів - власників іменних цінних паперів ВАТ: не здійснювати нарахування та виплату дивідендів за результатами діяльності ВАТ у 2005 - 2007 р.р., рішення про направлення яких прийняті: за 2005р. (протокол №15 від 27.12.2006р.) - в розмірі 388850,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; за 2006р. (протокол №1 від 25.09.2007р.); - в розмірі 1736000,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; за 2007р. (протокол №1 від 18.04.2008р.); - в розмірі 577200,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; а всього в загальному розмірі за 2005 - 2007 р. р. - 2702050,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; загальний обсяг та розмір дивідендів на одну просту іменну акцію за результатами діяльності за 2005 - 2007 р. р не визначати; форму, порядок та строки виплати дивідендів за результатами діяльності за 2005 -2007 р.р. - не визначати; питання про можливість нарахування та виплати дивідендів за результатами діяльності у 2005р. - в розмірі 388850,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; у 2006р.- в розмірі 1736000,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; у 2007р. в розмірі 577200,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів; а всього в загальному розмірі за 2005 - 2007 р. р. - 2702050,00 грн. без урахування необхідних податків та зборів, винести на розгляд чергових загальних зборів акціонерів за результатами діяльності ВАТ за 2010 рік; за результатами діяльності ВАТ у 2008 році частину прибутку на виплату дивідендів на користь акціонерів - власників іменних цінних паперів - не направляти та дивіденди за цей період - не розподіляти.

Отже, з наданих позивачем доказів однозначно вбачається, що питання щодо можливості сплати дивідендів за результатами діяльності ВАТ у 2007 році (протокол №1 від 18.04.2008р.) в розмірі 577200,00 грн., за яким підлягає сплаті податок на прибуток в розмірі 25% - 144300,00 грн., буде винесено на розгляд чергових загальних зборів акціонерів за результатами діяльності ВАТ за 2010 рік, тобто не раніше 2011 року.

Факт того, що позивачем, дивіденди за результатами діяльності ВАТ у 2007 році в розмірі 577200,00 грн., за яким підлягає сплаті податок на прибуток в розмірі 25% - 144300,00 грн., ні на час ухвалення спірного податкового повідомлення рішення, ні на час розгляду справи, фактично не виплачені, не спростовував і відповідач.

Крім того, як вбачається із листа відповідача від 02.04.2010р. вих. № 2413/10/24-29, надісланого на адресу позивача відповідно до ст. 8 п.8.1. п.п. 8.2.1. та п.п. 8.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181, податковий орган не надав згоду позивачеві на нарахування та виплату дивідендів за зазначені періоди.

Відповідно до пп. 7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР - у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Отже, суд вважає, що законодавець ставить виникнення обов'язку платника податків нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток (оподаткування дивідендів) виключно в залежність від прийняття рішення саме щодо виплати дивідендів та реальної її виплати. При відсутності факту нарахування та виплати дивідендів відсутній об'єкт оподаткування податком на прибуток такої суми дивідендів.

Щодо донарахування 557,50 грн. суми податку на прибуток внаслідок завищення амортизаційних відрахувань у рядку 07 декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2008 року в розмірі 2230,00 грн. необґрунтованого нарахування амортизації на вартість основних фондів, використання яких у господарській діяльності не доведено, а саме: а) адміністративного корпусу на гаражів, що розташовані у с. Ульянівка Красноградського району Харківської області, сума нарахованої амортизації за яким у 4 кв. 2008р. нарахована у розмірі 141,00 грн.; б) нежитлової будівлі по вул. Полтавський шлях №67 Жовтневого району м. Харкова, сума нарахованої амортизації за якою у 4 кв. 2008р. нарахована у розмірі 2089,00 грн. , то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом ДПА України №327 від 10 серпня 2005 року, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючи ми, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (п. 2.3.4. Порядку).

Підставою для донарахування суми податку на прибуток стали висновки співробітників податкового органу, що зроблені на підставі візуального огляду зазначених будівель, які належать позивачеві. Суд вважає, що такі дані є припущенням, що не ґрунтується на будь яких доказах. З документів, наданих позивачем, судом встановлене, що посадовою особою підприємства позивача Михаліним Д.Є. за адресою розташування нежитлової будівлі по вул. Полтавський шлях №67 Жовтневого району м. Харкова ведеться облік руху матеріалів у майстра (прораба), актом перевірки №3350/234/05422384 від 01.09.2010р., складеним начальником відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Харківської ОДПІ визначається, що в господарській діяльності ВАТ ШРБУ №33 використовує власні потужності, а саме: виробничі бази, що розташовані по вул. Полтавський шлях №67 Жовтневого району м. Харкова та в с. Ульянівка Красноградського району Харківської області. Зазначені дані спростовують висновок податкового органу, на якому ґрунтується прийняте відносно позивача податкове повідомлення рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятого податкового повідомленя рішення в частині, що оскаржується позивачем. Висновки акту перевірки про заниження позивачем сум податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В ході розгляду даної справи судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без належного обґрунтування та без підстав, передбачених чинним законодавством.

Зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування в частині податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати винесене Харківською ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0000172340/0 від 01.02.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 217285,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.