Постанова № 11619538, 29.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 р. № 2а- 8479/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - Шульга К.Г.,

відповідача - Лазаренко І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0000041800/0 від 09 лютого 2010 року та № 0000041800/1 від 21 квітня 2010 року.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес", відповідачем з 24.12.2009 року по 21.01.2010 року, було складено акт за № 216/18-007/33413354 від 28.01.2010 р., за наслідками якого винесені оскаржувані рішення. Позивач наполягає на неправомірності рішень відповідача, повязаних із визнанням нікчемними договорів, укладених між позивачем і його контрагентом ПБК "Прогрес". Позивач стверджує, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать нормам Цивільного кодексу України, Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість", оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що договори, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес" із ПБК "Прогрес", та відображення їх результатів у податковому обліку позивача спрямовані на порушення публічного порядку або не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення на позов та вважає його не обґрунтованим, а також зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Фахівцями державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова з 24.12.2009 року по 21.01.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес" з питань взаємовідносин з ПБК "Прогрес" за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року , про що складений акт перевірки №216/18-007/33413354 від 28.01.2010 року.

За результатами перевірки встановлені порушення: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту по операціях ТОВ «Меркурій-Прогрес»з ПБК «Прогрес»за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року всього в сумі 152292,38 грн., в т. ч. червень 2008 року - 40754,52 грн., грудень 2008 року - 29408,80 грн., липень 2009 року - 82129,06 грн.

Виконуючим обов'язки начальника державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова за результатами перевірки винесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес" податкове повідомлення-рішення від 09.02.2010 року № 0000041800/0 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 105244,98 грн. ( з них: за основним платежем 70163,32 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 35081,66 грн.).

Позивач не погодився з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням податкового органу та 19.02.2010 р. подав скаргу № 841001, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000041800/0 від 09.02.2010 року про зобов'язання ТОВ «Меркурій-Прогрес»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по сплаті ПДВ у розмірі 105244,98 грн.

Вищезазначена скарга 21.04.2010 р. рішенням державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 5041/10/25-013 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000041800/0 від 09.02.2010 року без змін.

Виконуючим обов'язки начальника державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова за результатами розгляду скарги № 841001 винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2010 року № 0000041800/1 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 105244,98 грн. ( з них: за основним платежем 70163,32 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 35081,66 грн.).

Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000041800/0 від 09.02.2010 року та № 0000041800/1 від 21.04.2010 року та подав 06.05.2010 р. скаргу № 15/002 до Державної податкової адміністрації в Харківської області, яка в свою чергу своїм рішенням від 21.05.2010 р. № 2038/10/25-103 залишила скаргу без задоволення, а вищезазначені податкові повідолення-рішення без змін.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Меркурій-Прогрес»(замовник) та ПБК «Прогрес»(генеральний підрядник) був укладений договір будівельного підряду № 1 від 25.10.2005 р., за умовами якого генеральний підрядник зобов'язується по завданню замовника на свій риск виконати та передати йому у встановлений строк роботи (об'єкт будівництва), виконанні згідно з проектною документацією та умовами цього договору, а замовник, зі своєю сторони, зобов'язується передати будівельний майданчик, передати документацію на дозвіл, а також затверджену у встановленому порядку проектну документацію та прийняти від генерального підрядника роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Генеральний підрядник відкриває поточний рахунок для розрахунків із замовником в АКБ "Меркурій".

Замовник здійснює поетапні платежі за виконанні роботи на підставі акту виконаних робіт (Форма КБ-2, КБ-3) підписаного уповноваженими представниками сторін, згідно графіку фінансування робіт.

По завершенню виконання робіт по будівництву об'єкта будівництва та прийняття робочої комісії об'єкту будівництва Генеральний підрядник зобов'язується передати об'єкт будівництва Замовнику, про що складається акт прийому-передачі об'єкту будівництва. З моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту будівництва, зобов'язання Генерального підрядника перед замовником вважаються виконаними у повному обсязі, належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання зазначеної угоди було складено та підписано ПБК «Прогрес»та ТОВ «Меркурій-Прогрес»довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт готовності об'єкту до експлуатації від 07.12.2009 р., який підписано замовником ТОВ «Меркурій-Прогрес», генеральним підрядником ПБК «Прогрес»та субпідрядними організаціями та, як вбачається з акту перевірки від 28.01.2010 р. № 216/18-007/33413354, відповідно до вказаного договору ПБК "Прогрес" виписало накладні № 76 від 30.04.2008 р., № 79 від 31.05.2008 р., № 47 від 27.06.2008 р. Вказані податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Меркурій-Прогрес»у червні 2008 р., грудні 2008 р., липні 2009 р.

Також, 13.01.2010 р. інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківської області було видано свідоцтво № 20000683 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Тобто, договір будівельного підряду № 1 від 25.10.2005 р. був виконаний у повному обсязі, замовник та генеральний підрядник претензій по виконанню договору не мали.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-вр від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Як було встановлено судом податковий кредит по податку на додану вартість був задекларований позивачем на підставі податкових накладних отриманих від ПБК "Прогрес".

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПБК "Прогрес" мало право видавати податкові накладні на адресу позивача , а ТОВ «Меркурій-Прогрес»правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.

Що стосується висновку якій міститься в акті перевірки №216/18-007/33413354 від 28.01.2010 року щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, що операції повязані з ПБК "Прогрес" не були використані в господарській діяльності ТОВ «Меркурій-Прогрес».

Суд зазначає, що відповідно до вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів договорів, актів виконаних робіт, розрахункових документів, податкових накладних, усі роботи виконані ПБК "Прогрес" були використані позивачем у його господарської діяльності з митою отримання прибутку. Виконані роботи були прийняти ТОВ «Меркурій-Прогрес»згідно актів прийому-передачі виконаних робот, на адресу замовника були виписані відповідні податкові накладні. Вартість виконаних робіт ПБК "Прогрес" була сплачена у повному обсязі, що відображено і в акті перевірки .

Доказів того, що придбані роботи не були використані в господарської діяльності ТОВ «Меркурій-Прогрес», відповідачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено використання ТОВ «Меркурій-Прогрес»у своєї господарської діяльності усіх робіт виконаних ПБК "Прогрес".

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між ПБК "Прогрес" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст..203, 215, 216, 228 ЦК України, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 215 УЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Відповідно до п.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Згідно з вимогами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може бути вчинятися усно або у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Дослідивши договори між ПБК "Прогрес" та ТОВ "Меркурій-Прогрес" суд вважає, що договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Суд зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова за результатами перевірки винесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес" податкове повідомлення-рішення від 09.02.2010 року № 0000041800/0 та від 21.04.2010 р. № 0000041800/1 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 105244,98 грн. ( з них: за основним платежем 70163,32 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 35081,66 грн.). винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

Отже позов ТОВ "Меркурій -Прогрес" є обґрунтований, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0000041800/0 від 09 лютого 2010 року та № 0000041800/1 від 21 квітня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Прогрес" судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 4 жовтня 2010 року.

Суддя І.С.Чалий

Постанова не набрала чинності. Оригінал її знаходиться у справі. Копія. Вірно. Суддя< Текст >