Постанова № 11619479, 29.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 10256/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Нехороших Д.М., відповідача - Пономарьової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, щодо надання податковим деклараціям з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" за квітень, травень, червень, липень 2010 року статусу "не визнано як податкову декларацію"; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Тітан Груп" за квітень 2010 року, за травень 2010 року, за червень 2010, за липень 2010 року за датою їх подання до податкового органу; визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010року №0009071503/0, від 03.09.2010 року №00102211503/0, винесені ДПІ у Київському районі м. Харкова.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові декларації містять всі реквізити, перелічені абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те що, позовні вимоги ТОВ «Тітан Груп»є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДСП України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008року № 827, прийняте колегіальне рішення присвоїти статус деклараціям по ПДВ за квітень - липень 2010року ТОВ «ТітанГруп»"не визнано як податкові декларації".

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ТОВ "Тітан Груп" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 31.01.2007року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 77960.

ТОВ "Тітан Груп" 18.05.10 року до ДПІ у Київському районі міста Харкова було надано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року (з Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) в рамках надання звітності в електронному вигляді, а саме електронною поштою, яка була отримана відповідачем та зареєстрована під № 900173971 від 18.05.2010року без заперечень, про що свідчить квитанція №2 від 18.05.2010року.

ДПІ у Київському районі міста Харкова листом від 26.05.2010 року № 10677/10/28-318 інформувало ТОВ "Тітан Груп" про те, що податкова декларація ТОВ "Тітан Груп" за квітень 2010 року прийняті зі статусом “не визнано, як податкова декларація”, з посиланням на п.п. 4.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПАУ № 827 від 31.12.08р., а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.08 № 159). Письмових пропозицій на адресу позивача щодо надання нової податкової декларації з виправленими показниками податковим органом не направлялося.

ТОВ "Тітан Груп" 17.06.10 року до ДПІ у Київському районі міста Харкова було надано податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року на якої стоїть штамп ДПІ Київського району м. Харкова з грифом «отримана з попередженням про можливість невизнання»під № 52914 від 17.06.2010року.

ДПІ у Київському районі міста Харкова листом від 21.06.2010 року інформувало ТОВ "Тітан Груп" про те, що податкова декларація ТОВ "Тітан Груп" за травень 2010 року прийняті зі статусом “не визнано, як податкова декларація”, з посиланням на п.п. 4.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПАУ № 827 від 31.12.08р., а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.08 № 159). Письмових пропозицій на адресу позивача щодо надання нової податкової декларації з виправленими показниками податковим органом не направлялося.

23.07.2010року ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Титан Груп»за квітень - травень 2010року. За результатами якої складено акт № 447/15-208/34859177 від 23.07.2010року. В якому встановлено порушення п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року №2181-ІІІ.

На підставі акту перевірки Начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення рішення №0009071503 від 06.08.2010року, в якому визначена сума податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій на суму 340,00грн.

16.07.2010року та 19.08.2010року ТОВ «Титан Груп»до ДПІ у Київському районі міста Харкова було надано податкову декларацію з ПДВ за червень, липень 2010 року на яких стоять штампи ДПІ Київського району м. Харкова з грифом «отримана з попередженням про можливість невизнання»під № 73034 від 16.07.2010року та під №92425 від 18.08.2010року.

ДПІ у Київському районі міста Харкова листами від 19.07.2010року № 15285/10/28-317 та листом 208.08.2010року №17974/10/28317 інформувало ТОВ "Тітан Груп" про те, що податкові декларації ТОВ "Тітан Груп" за червень, липень 2010 року прийняті зі статусом “не визнано, як податкова декларація”, з посиланням на п.п. 4.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПАУ № 827 від 31.12.08р., а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.08 № 159). ДПІ у Київському районі м. Харкова ТОВ "Тітан Груп" запропоновано надати нові податкові декларації з виправленими показниками.

30.08.2010року ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Титан Груп»за червень, липень 2010року. За результатами якої складено акт № 447/15-208/34859177 від 23.07.2010року, в якому встановлено порушення п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року №2181-ІІІ.

На підставі акту перевірки Начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення рішення №0010211503 від 03.09.2010року, в якому визначена сума податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій на суму 340,00грн.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведених норм Закону, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Форма податкової декларації, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054.

Положення цього Порядку кореспондуються з вимогами Закону № 2181, а саме, пунктом 4.3. Порядку передбачені аналогічні Закону № 2181-ІІІ підстави для невизнання податкової звітності податковим органом, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

З наданих до матеріалів справи декларацій позивача за квітень, травень, червень липень 2010 року, вбачається, що подані позивачем декларації мають всі необхідні реквізити; підписані посадовою особою позивача та скріплені печаткою.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що будь-яких недоліків, передбачених п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, ДПІ у Київському районі м. Харкова у деклараціях позивача за квітень липень 2010 року не виявлено та, відповідно, не зазначено в листах відповідача від 26.05.2010 року № 10677/10/28-318, від 21.06.2010 року № 13079/10/28-317, від 19.07.2010 року № 15285/10/28-317 та від 20.08.2010 року №17974/10/28317.

За наведених обставин та на підставі зазначених правових норм, невизнання декларацій з підстав, що викладені у листах ДПІ, суд вважає неправомірним.

Посилання відповідача на наказ ДПА України від 09.04.2010 року № 236, яким введено в дію операцію “Бюджет” на виконання протоколу наради у ПремєрМіністра України від 03.04.2010 року та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010 року щодо підвищення ефективності контрольно - перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобовязань, наказ ДПА у Харківській області від 15.04.2010 року № 140 “Про введення в дію операції “Бюджет”, наказ ДПІ у Київському районі м. Харкова № 382 від 16.04.2010 року; протокол засідання робочої групи щодо виконання операції “Бюджет” ДПІ у Київському районі м. Харкова № 13 від 26.05.2010 року не приймаються судом в якості належного обґрунтування правомірності дій відповідача за результатами отримання податкової звітності від платника податків, оскільки не спростовують факту неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій без підстав, передбачених Законом.

Зазначені протоколи та накази не є нормативно-правовими актами в розумінні закону та не можуть встановлювати, змінювати чи припиняти норм права, зокрема, щодо порядку та підстав невизнання податкової звітності як податкової декларації.

Щодо посилання в листах ДПІ у Київському районі м. Харкова на п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою Методичні рекомендації носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і, відповідно, не можуть містити норм права, тим більше змінювати або доповнювати положення діючих Законів України з питань оподаткування. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим фактично встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників податків. Вказані Методичні рекомендації не проходили державної реєстрації у Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

При цьому, згідно з пунктом 15 зазначеного Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.

З огляду на зазначене, податковий орган не може покласти в обґрунтування своїх дій умови невизнання податковою декларацією, додатково у порівнянні з Законом № 2181, встановлені пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимоги позивача про неправомірність дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій ТОВ "Тітан Груп" за квітень 2010 року (від 18.05.2010 реєстраційний № 9001729336), за травень 2010 року (від 17.06.2010 № 52914), за червень 2010року (від 16.07.2010року №73034), за липень 2010року (від 19.08.2010року №92425) як податкової звітності з підстав, викладених у листах ДПІ від 26.05.2010 року № 10677/10/28-318, від 21.06.2010 року № 13079/10/28-317, від 19.07.2010 року № 15285/10/28-317 та від 20.08.2010 року №17974/10/28317 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як встановлено з пояснень представника відповідача в судовому засіданні, на день розгляду справи судом показники декларацій з ПДВ за квітень-липень 2010 року не відображені в картці особового рахунку позивача, з посиланням податкового органу на невизнання звітності податковими деклараціями.

З огляду на встановлення неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій, а також те, що декларації були подані позивачем з дотримання вимог п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, - суд вважає обґрунтованим позов в частині зобов'язання відповідача відобразити в картці особового рахунку ТОВ "Тітан Груп" показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Тітан Груп" за квітень 2010 року (від 18.05.2010 реєстраційний № 9001729336), за травень 2010 року (від 17.06.2010 № 52914), за червень 2010 року (від 16.07.2010 №73034), за липень 2010 року (від 19.08.2010 №92425) за датою їх подання до податкового органу, а саме: за квітень 2010 року - за датою подання 18 травня 2010 року, за травень 2010 року - за датою подання 17 червня 2010 року, за червень 2010 року - за датою подання 16 липня 2010 року, за липень 2010 року - за датою подання 19 серпня 2010 року.

Оскільки, судовим розглядом встановлена неправомірність дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій ТОВ "Тітан Груп" за квітень, травень, червень, липень 2010року як податкової звітності, встановлена своєчасність подання позивачем вказаних декларацій, то висновки актів невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкових декларацій з ПДВ № 447/15-208/34859177 від 23.07.2010року, № 447/15-208/34859177 від 23.07.2010року щодо не подачі ТОВ "Тітан Груп" декларацій за вказаний період є необґрунтованими та безпідставними, податкові повідомлення - рішення від 06.08.2010року №0009071503/0, від 03.09.2010 року №00102211503/0, прийнятті на підставі вказаних актів є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд зазначає, що відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не надав жодних доказів правомірності власних дій, правильності та законності прийнятих податкових повідомлень рішень.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В ході розгляду даної справи судом встановлено, що оскаржувані дії, податкові повідомлення-рішення вчиненні та прийняті без належного обґрунтування та без підстав, передбачених чинним законодавством.

З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо надання податковим деклараціям з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" за квітень, травень, червень, липень 2010 року статусу "не визнано як податкову декларацію".

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Тітан Груп" за квітень 2010 року (від 18.05.2010 реєстраційний № 9001729336), за травень 2010 року (від 17.06.2010 № 52914), за червень 2010 року (від 16.07.2010 №73034), за липень 2010 року (від 19.08.2010 №92425) за датою їх подання до податкового органу, а саме: за квітень 2010 року - за датою подання 18 травня 2010 року, за травень 2010 року за датою подання 17 червня 2010 року, за червень 2010 року - за датою подання 16 липня 2010 року, за липень 2010 року - за датою подання 19 серпня 2010 року.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010 року №0009071503/0, від 03.09.2010 року № 00102211503/0, винесені ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Стягнути з Держаного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан Груп" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 4 жовтня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.