Постанова № 11619160, 04.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2010 року Справа № 2а-7208/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: суддіУшакова Т.С.,

при секретарі Фенічевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Сан-Марко» про стягнення податкового боргу в сумі 136746,33 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Сан-Марко» про стягнення податкового боргу в сумі 136746,33 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ПП «Сан-Марко» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська.

Станом на 16 серпня 2010 р. має заборгованість перед бюджетом у розмірі 136 746,33 грн., а саме

- податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 93 842,56 грн.

- мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності - 2 903,77 грн.

Заборгованість ПП «Сан-Марко» перед бюджетом утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по простим векселям.

ПП «Сан-Марко» видав Ленінській МДПІ у м. Луганську прості векселі:

- №0267177 (обліковий номер 20-і) на суму 16468,09 Євро. Дата видачі - 4 вересня 2006 р. Дата погашення векселя - 2 грудня 2006 р.

- №0267178 (обліковий номер 22-і) на суму 2456 Євро. Дата видачі 26 вересня 2006 р. Дата погашення векселя - 24 грудня 2006 р.

ПП «Сан-Марко» неодноразово відстрочувало оплату векселів.

Останні дозволи відстрочення оплати векселів надані ПП «Сан-Марко» 27 вересня 2007р., а саме:

по векселю №0267177 (обліковий номер 20-і). Дата платежу за векселем з урахуванням відстрочення платежу 27 жовтня 2007 р.

по векселю №0267178 (обліковий номер 22-і). Дата платежу за векселем з урахуванням відстрочення платежу 27 жовтня 2007 р.

Пунктом 20 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженим наказом ДПА України №83 від 25.02.02, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.02р. №248/6536, встановлено, що непогашений вексель, яким узяті векселедавцем податкові зобов'язання із сплати до бюджетів або державних цільових фондів мита, податків та зборів у порядку та в терміни, визначені Законом, визнається податковим боргом, стягнення якого здійснюється відповідно до вимог законодавства.

Позивач зазначає, що податковим органом були застосовані всі заходи для стягнення податкового боргу платника податків, що не дали позитивного результату, тому вважає за необхідне звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на активів відповідача за рішенням суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, підтримав доводи, викладені в адміністративному позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Сан-Марко» (далі - ПП «Сан-Марко») зареєстровано Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 14 травня 2004 р. №25370169Ю0054409, ідентифікаційний код 32968747, за адресою: м.Луганськ, м-ко Пархоменко, 38/22.

ПП «Сан-Марко» є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.

Згідно висновку Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську станом на 16.08.2010 року ПП «Сан-Марко» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 136 746,33 грн., а саме:

- податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 93 842,56 грн.

- мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності - 2 903,77 грн.

Заборгованість ПП «Сан-Марко» перед бюджетом утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по простим векселям.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Сан-Марко» видало Ленінській МДПІ у м.Луганську прості векселі:

- №0267177 (обліковий номер 20-і) на суму 16468,09 Євро. Дата видачі - 4 вересня 2006 р. Дата погашення векселя - 2 грудня 2006 року.

- №0267178 (обліковий номер 22-і) на суму 2456 Євро. Дата видачі 26 вересня 2006 р. Дата погашення векселя - 24 грудня 2006 року.

Відповідно до п. 1 Порядком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженим наказом ДПА України №83 від 25.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2002 року №248/6536, із змінами (далі - Порядок №83), вексель - простий авальований вексель або простий вексель, що видається суб'єктом господарської діяльності у сплату ввізного (вивізного) мита, податків і зборів, що справляються при ввезенні (вивезенні) давальницької сировини іноземним (українським) замовником на митну територію (з митної території) України при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в терміни, визначені Законом, є податковим зобов'язанням, визначеним самостійно векселедавцем і узгодженим від дня взяття на облік векселя державною податковою інспекцією за місцезнаходженням векселедавця.

Як зазначає позивач, п.п.1.1 п.1 Контракту №3 від 12.07.06 передбачено, що ТК РARADIZO s.r.1 (Замовник) постачає ПП "Сан-Марко" (Виконавець) давальницьку сировину (матеріали, фурнітуру, етикетки, упакування, вироби-зразки, лекала, модельні описи, аксесуари та ін.) для її подальшої переробки (виготовлення заготовок верху взяття) з метою одержання готової продукції і з наступним її поверненням Замовнику.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 року №327/95-ВР (далі - Закон №327), давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

Згідно п. 2 ст. 2 Закону №327, сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону №327, відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику.

Відповідач неодноразово відстрочував оплату векселів, що підтверджується чисельними заявами підприємства та дозволами інспекції на відстрочення оплати, копії яких містяться в матеріалах справи.

Останні дозволи відстрочення оплати векселів надані ПП «Сан-Марко» 27 вересня 2007 року, а саме:

по векселю №0267177 (обліковий номер 20-і). Дата платежу за векселем з урахуванням відстрочення платежу 27 жовтня 2007 року;

по векселю №0267178 (обліковий номер 22-і). Дата платежу за векселем з урахуванням відстрочення платежу 27 жовтня 2007 року.

Згідно п. 20 Порядку №83, непогашений вексель, яким узяті векселедавцем податкові зобов'язання із сплати до бюджетів або державних цільових фондів мита, податків та зборів у порядку та в терміни, визначені Законом, визнається податковим боргом, стягнення якого здійснюється відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 2181) податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Судом встановлено, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 на адресу відповідача 23.07.2007 року було направлено першу податкову вимогу №1/1021 від 22.06.2007 року, які відповідач отримав 28.07.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

02.10.2007 року на адресу відповідача було направлено другу податкову вимогу №2/1393 від 06.09.2007 року, яку відповідач отримав 03.10.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

07.11.2007 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську прийнято рішення № 57 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Сума заборгованості до цього часу відповідачем не сплачена, таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 3 п. 3.1.1. Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Сан-Марко» про стягнення податкового боргу в сумі 136746,33 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Сан-Марко» (код ЄДРПОУ 32968747) суму податкового боргу по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 93842,56 грн. (девяносто три тисячі вісімсот сорок дві гривні 56 копійок) та миту на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності у розмірі 42903,77 грн. (сорок дві тисячі девятсот три гривні 77 копійок), разом на суму 136746,33 грн. (сто тридцять шість тисяч сімсот сорок шість гривень 33 копійки) шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 жовтня 2010 року.

СуддяТ.С. Ушаков