Постанова № 11619049, 27.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 р. справа № 2а-17565/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріСметана М.В.

за участю

представника позивача Поліщука Р.Г.

представника відповідача Цвіненка П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бэль» до Східної митниці про встановлення відсутності компетенції на проведення камеральної перевірки, визнання неправомірним та недійсним акту камеральної перевірки від 21.09.2009 року №К/9/700000000/0024067799,-

В С Т А Н О В И В:

08.07.2010 року Позивач, Приватне підприємство «Бэль», звернувся до адміністративного суду з позовом до Східної митниці про встановлення відсутності компетенції на проведення камеральної перевірки, визнання неправомірним та недійсним акту камеральної перевірки від 21.09.2009 року №К/9/700000000/0024067799, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу №471 «Про затвердження Примірного порядку проведення камеральних та невиїзних документальних перевірок, здійснення контролю за справлянням акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва та і хмелярства» від 01.09.2009 року камеральні перевірки податкової звітності з питань сплати ПДВ та акцизного збору проводяться виключно посадовими особами органів державної податкової служби за місцем реєстрації платників податків.

Крім того, зазначає, що згідно узагальненої практики за 2009 рік Верховного суду України положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не поширюється на митні органи. Тобто відповідач не має правових підстав нараховувати податкові зобовязання у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Відповідачем по справі, Східною митницею, надано до суду заперечення, відповідно до якого, з позовними вимогами не згоден на підставі того, що відповідно до положень Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи визначено контролюючим органом стосовно акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків та зборів (обовязкових платежів), які відповідно до законів справляються при вве0зенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. При цьому відповідно до п.п. 2.2 цього Закону контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Згідно п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Таким чином, відповідач вважає, що законодавством передбачено право митних органів здійснювати камеральні перевірки.

Вказує на той факт, що Східною митницею за результатами камеральної перевірки прийняті податкові повідомлення від 29.09.2009 року №41, 42 на загальну суму 932238,72 грн., правомірність прийняття яких була предметом розгляду справи № 2-а-20336/09/0570. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 року скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Бэль» щодо визнання недійсними та скасування податкових повідомлень відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням встановив наступне:

Приватне підприємство «Бэль» згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 301348 зареєстровано у якості юридичної особи, знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 24067799.

Відповідачем по справі, Східною митницею, проведено камеральну перевірку дотримання ПП «Бэль» вимог митного та податкового законодавства України під час переміщення товарів через митну територію України, за результатами якої складено акт перевірки від 21.09.2009 року за № К/9/700000000/0024067799.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення від 29.09.2009 року:

№ 41, відповідно до якого згідно з п.п. «в» п.п .4.2.2 ст.4, п.п.17.1.4 п.17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію у сумі 776865, 6 грн., у тому числі 739872 грн. за основним платежем, 36993,6 грн. за штрафними санкціями;

№42, відповідно до якого згідно з п.п. «в» п.п .4.2.2 ст.4, п.п.17.1.4 п.17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податку на додану вартість в сумі 155373,12 грн., у тому числі 147974,4 грн. за основним платежем, 7398,72 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до п.п.2.1 ст.2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно з п.п. 4.2.2 ст.4 вищевказаного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З огляду на наведе, суд дійшов висновку щодо наявності компетенції у митного органу проводити камеральні перевірки з питань дотримання вимог митного та податкового законодавства України під час переміщення товарів через митну територію України.

Стосовно позовних вимог щодо визнання неправомірним та недійсним акту камеральної перевірки від 21.09.2009 року:

згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, рішення субєкта владних повноважень в розумінні норм КАС України - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Акт камеральної перевірки не породжує негативних наслідків для позивача, оскільки правові наслідки визначаються податковими повідомленнями, відповідно до яких донараховуються податкові зобовязання.

Спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Бэль» до Східної митниці про встановлення відсутності компетенції на проведення камеральної перевірки в період 2008-2009 роках, визнання неправомірним та недійсним акту камеральної перевірки від 21.09.2009 року №К/9/700000000/0024067799 відмовити.

У судовому засіданні 27.09.2010р. проголошена вступна та резолютивна частини постанови в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 01.10.2010 року.

Суддя Мозговая Н. А.