Постанова № 11618916, 28.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 р. справа № 2а-3811/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю:

представника позивача Родіної І.С.,

представника відповідачаЯкименка Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.06.2009 № 602/02-51/30556313, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2010 ВАТ «Укрвуглебуд» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.06.2009 № 602/02-51/30556313.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення було прийнято на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом Закон № 1058) на суму штрафу у розмірі 20% від сум несплачених внесків 151014,56 грн. і пені у розмірі 50215,25 грн. за період з 20.11.2008 по 23.03.2009.

Однак, відповідач, приймаючи це рішення, не врахував, що на момент його прийняття п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 діяв у редакції, яка передбачала накладення штрафу у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. Дані зміни були внесені Законом України № 1074-VI від 05.03.2009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України і посиленню відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообовязкового державного пенсійного страхування». Отже, накладаючи стягнення на позивача, відповідач керувався нормою Закону, яка на момент прийняття спірного рішення вже не діяла.

Просив скасувати рішення начальника УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.06.2009 № 602/02-51/30556313 про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду штрафу у розмірі 151014,56 грн. і пені 50215,25 грн. (а.с. 4-6).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що положеннями Закону № 1058 на підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру (п. 1 ст. 14 Закону). Зазначені страхувальники є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду (ч. 1 ст. 15 Закону). Страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону).

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду України застосовують до страхувальників фінансову санкцію за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Отже вважає, що фінансові санкції та пеня до позивача застосовані правомірно.

Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 12-13).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

17.06.2009 начальником УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято рішення № 602/02-51/30556313 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 до ВАТ «Укрвуглебуд» застосовано штраф у розмірі 151014,56 грн. (20%) та нарахована пеня у розмірі 50215,25 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій) за період з 20.11.2008 по 23.03.2009 (а.с. 7).

Позивач не погоджується із вказаним рішенням, вважаючи, що у даному випадку повинен був бути застосований розмір штрафу - 10% від сум несплачених страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а не 20%. При цьому, позивач не оспорює факт вчинення ним порушення порядку та своєчасності сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька доведена правомірність їх дій при прийнятті рішення № 602/02-51/30556313 від 17.06.2009 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, з огляду на наступне.

Дійсно, згідно частини 9 статті 106 Закону № 1058 (з урахуванням змін, внесених Законом України від 05.03.2009 р. N 1074-VI), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

…2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Попередня редакція цієї норми Закону передбачала, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Позиція позивача ґрунтується на тому, що відповідач, приймаючи оспорюване рішення, мав керуватися п. 2 ч. 9 ст. 106 Законом № 1058 у редакції від 11.06.2009, якою передбачено розмір штрафних санкцій у вигляді 10% від суми неперерахованих або несвоєчасно перерахованих страхових внесків, а не 20%, як це передбачалося попередньою редакцією п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058.

Суд вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з розділом ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 05.03.2009 № 1074-VI він набирає сили з дня його опублікування, тобто з 11.06.2009 («Голос України», 2009, 06, 11.06.2009 № 106).

У відповідності до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі № 1-7/99за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 розяснив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 05.03.2009 № 1074-VІ, а також у Законі № 1058 відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі положенням у частині накладення штрафу за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків.

Як вбачається з оспорюваного рішення, штрафні санкції і пеня нараховані позивачу за період несплати внесків з 20.11.2008 по 23.03.2009.

Представник позивача у судовому засіданні не оспорював, що страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у період з 20.11.2008 по 23.03.2009 підприємством сплачувались несвоєчасно та не у повному обсязі. Також вказаний факт підтверджується карткою особового рахунку страхувальника по страхових внесках 1-5%, 32%, 4%, 42%.

Таким чином, порушення позивачем у вигляді несплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування було вчинено у період з 20.11.2008 по 23.03.2009, тобто під час дії п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 у редакції, якою передбачалося накладення штрафу у розмірі 20% несплачених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно. Отже, УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька правомірно застосовано до позивача розмір штрафу 20% від несплачених сум страхових внесків оспорюваним рішенням № 602/02-51/30556313 від 17.06.2009.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Ні підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.06.2009 № 602/02-51/30556313 - відмовити.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті 28 квітня 2010 року та проголошено її вступну та резолютивну частини у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 5 травня 2010 року.

Постанова суду вступає в закону силу після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не буде подана.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Зеленов А. С.