Рішення № 116179896, 09.01.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року Справа № 280/9685/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи «Центр пробації» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна;

зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за речове майно особистого користування, яке не було отримано позивачем під час проходження служби в розмірі 18916,26 грн.

22.11.2023 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона проходила службу на посаді старшого інспектора Заводського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області. Позивач зазначає, що під час її звільнення зі служби їй не була нарахована та виплачена грошова компенсація за недоотримане речове майно, у зв`язку з чим позивач звернулася до відповідача з відповідним рапортом. За результатами розгляду рапорту позивача складено довідку №1558 про виплату компенсації за належні до виплати предмети речового майна на суму 18916,26 грн. Разом з тим, станом на дату звернення позивача з позовом до суду відповідні кошти їй виплачено не було, у зв`язку з чим позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що після отримання рапорту позивача Центром пробації підготовлено довідку від 12.04.2023 №1558 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 18916,26 грн. Відповідач зазначає, що абзацом 2 пункту 22 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби визначено, що грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань на відповідні цілі. Відповідач зазначає, що на даний час довідка від 12.04.2023 №1558 знаходиться на опрацюванні у відділі бухгалтерського обліку та звітності Центру пробації та у подальшому платіжна інструкція для виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу буде направлена до Державної казначейської служби України, за наявності кошторисних призначень. Відповідач зазначає, що з його боку відсутня протиправна бездіяльність, оскільки ним вжито усіх можливих заходів спрямованих на виплату позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу у Заводському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області.

Наказом ДУ «Центр пробації» від 21.02.2023 №184/к вирішено звільнити за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, 28.02.2023.

Позивач звернулася до відповідача з рапортом, в якому просила нарахувати та виплатити їй компенсацію за належні до видачі предмети речового майна.

За результатами розгляду рапорту позивача, 12.04.2023 ДУ «Центр пробації» складено довідку №1558 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, відповідно до якої до виплати позивачу належить компенсація в розмірі 18916,26 грн.

Разом з тим, позивачу зазначена компенсація виплачена не була, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» № 2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року №578 затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами (далі Порядок №578).

Відповідно до пункту 23 Порядку №578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» відповідно до їх закупівельної вартості.

Згідно пункту 27 Порядку №578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення).

Пунктом 60 Порядку №578 передбачено, що для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Відповідно до довідки №1558 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, сума належної до виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно складає 18916,26 грн.

Разом з тим, відповідачем в супереч вимог Порядку №578 не було проведено виплату позивачу зазначених коштів, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у нього грошових коштів для проведення відповідних виплат, суд зазначає таке.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

У рішенні в справі «Будченко проти України» від 24 квітня 2014 року (заява №38677/06, пункти 38-39) Європейський суд з прав людини зазначив про те, що відмова держави в задоволенні гарантованих чинним законодавством вимог майнового характеру з підстав відсутності механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання в право особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Держава не може відмовляти в здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання, що мало місце у випадку спірних правовідносин.

Держава гарантує виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної установи «Центр пробації» (04050, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.81, код ЄДРПОУ 41847154) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Зобов`язати Державну установу «Центр пробації» виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно особистого користування, яке не було отримано нею під час проходження служби в розмірі 18916,26 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 26 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Центр пробації».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова