Постанова № 11617370, 04.10.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-4607/09/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М.за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Приватне підприємство «Аксет 2005», представник Митровцій В.І.;

відповідача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді, представник Барановська В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Аксет 2005»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

встановив :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 жовтня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 жовтня 2010 року.

Позивач, Приватне підприємства «Аксет 2005», звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечииними податкових повідомлень рішень відповідача, № 0000452301/0 від 21 вересня 2009 року, яким зменшено ПП «Аксет»суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року в розмірі 8289, 00 грн. та №0003841640/0 від 18 вересня 2009 року, яким зменшено ПП «Аксет 2005»суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 5898, 00 грн..

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наведені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому зсіданні позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні даного позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у позові слід відмовити.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Ужгород 10.09.2009 року було проведено перевірку ШІ «Аксет-2005», за наслідками якої було складено акт №2155/23-4/34022540 від 11.09.2009 року „Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Аксет-2005»код за ЄДРПОУ 34022540 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за травень 2009 року".

За наслідками перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.4.1., п. 4.3. ст. 4, пп. 7.3.1. п.7.3., пп..7.4.1. п.7.4., пп. 7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого, на думку перевіряючих, підприємством було завищено суму ПДВ, належного до відшкодування за червень 2009 року на 8289,00 грн.

На підставі даного Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452301/0 від 21 вересня 2009 року начальника ДПІ у м. Ужгороді , яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 8289,00 грн.

В подальшому, за наслідками прийняття декларації ПП «Аксет-2005»з податку на додану вартість за липень 2009 року було складено акт «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації»№2150/15-2 від 10.09.2009 року з врахуванням висновків попереднього акту перевірки.

За результатами висновків Акту перевірки «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації»№2150/15-2 від 10.09.2009 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003841640/0 від 18 вересня 2009 року щодо зменшення бюджетного відшкодування за липень 2009 року на суму 5898,00 грн.

Перевірку проведено з відома директора Крикун Єлизавети Юріївни та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_4.

Перевіркою встановлено, що у травні та у червні 2009 року ПП «Аксет-2005»здійснювало реалізацію пластмасових виробів санітарно-технічного призначення, ванн, керамічної плитки та інших побутових виробів для ванних кімнат суб'єктам підприємницької діяльності по цінах, що були сформовані на основі фактурної вартості та включають ввізне мито, націнку.

ПП «Аксет-2005»визначило податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2009 року в сумі 22936 грн., виходячи з фактурної вартості, ввізного мита та націнки. У травні 2009 року ПП «Аксет-2005»відвантажило покупцям ОСОБА_5, ОСОБА_6 імпортований товар, митна вартість якого становить 95589 грн., податок на додану вартість, сплачений при розмитненні цього товару становив 19118 грн.

Перевіркою, на підставі п. 4.1, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено загальний обсяг поставки ПП «Аксет-2005»по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за травень 2009 року в сумі 156123 грн., за червень 2009 року - 95589 грн., податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2009 року на суму 31225 грн., за червень 2009 року на суму 19118 грн., в результаті чого перевіркою було зроблено висновок про заниження підприємством податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2009 року на 8289 грн., за червень 2009 року на 5898 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2009 року на 8289 грн., за червень 2009 року на 5898 грн., визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду за травень 2009 року в сумі 28 грн., за червень 2009 року в сумі 28 грн. Враховуючи викладене перевіркою встановлено завищення ПП „Аксет-2005" на 8289 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року.

Крім того, в акті перевірки №2150/15-2 від 10.09.2009 р. встановлено завищення ПП „Аксет-2005" на 5898 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року.

З даним висновком відповідача суд не може погодитись з огляду на наступне.

Пункт 4.1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на момент виникнення спору (далі - № 168/97-ВР) передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду. При цьому "звичайна ціна" встановлюється за правилами п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні. Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону). Підпунктом 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів. акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 4.4.2 «г»п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.

Згідно з положеннями Наказу Державної митної служби від 09.07.1997 №307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

На підставі системного аналізу чинного законодавства можна дійти висновку про те, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними. Таким чином якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.

Позиція ж податкової інспекції про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Разом з тим суд враховує клопотання представника відповідача про те, що як доказ по даній справі слід врахувати позицію Ужгородського міськрайонного суду викладену у постановах від 20.11.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на директора та головного бухгалтера ПП «Аксет 2005» за порушення ведення податкового обліку, в результаті чого знижено суми податкових зобовязань за травень, червень, липень 2009 року.

Дані постанови набули законної сили, а у відповідності до ч. 4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду.

Отже позивачі слід відмовити у задоволені позову.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

1. В задоволенні позову Приватного підприємства «Аксет 2005»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсними податкового повідомлення рішення відповідача, № 0000452301/0 від 21 вересня 2009 року, яким зменшено ПП «Аксет - 2005»суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року в розмірі 8289, 00 грн. та №0003841640/0 від 18 вересня 2009 року, яким зменшено ПП «Аксет 2005»суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 5898, 00 грн. відмовити.

2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шешеня О.М.