Рішення № 116171207, 25.12.2023, Березанський районний суд Миколаївської області

25.12.2023 Справа №469/1240/23

2/469/484/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого -судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилась,

представник відповідача ТОВ «Веллфін» - не з`явився,

третя особа Приватний нотаріус

Житомирського міського нотаріального округу

Горай О.С. - не з`явився,

представник третьої особи Березанського

ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської

області Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м.Одеса) - не з`явився,

розглянувши усудовомузасіданні всмт.Березанкау порядкуспрощеного позовногопровадження звикликом сторінцивільну справузапозовноюзаявою ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Веллфін»,треті особибез самостійнихвимог:Приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегСтаніславович,Березанський відділдержавної виконавчоїслужби уМиколаївському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

24 серпня 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №114319, вчинений 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з позивачки на користь відповідача заборгованості у сумі 86552,00 грн., посилаючись на порушення приватним нотаріусом вимог ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки виконавчий напис ним вчинено за договором, який нотаріально не посвідчений; приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості.

Ухвалою судді від 06 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду заяви по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.29).

У судове засідання позивачка не з`явилась, надала до суду заяву від 15 серпня 2023 року про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с.9).

Представник відповідача ТОВ «Веллфін» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.36,32). Відзиву на позовну заяву суду не надано.

Третя особа Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом на надання пояснень щодо позову не скористався (а.с.31).

Представник третьої особи Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом на надання пояснень щодо позову не скористався (а.с.35).

Зі згоди позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмовідокази посправі,суд вважає,що позовнівимоги підлягаютьзадоволенню зтаких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2017 року між ТОВ «Веллфін» та позивачкою укладено договір позики № 136997, згідно з яким ТОВ «Веллфін» надав позивачці ОСОБА_1 грошові кошти в позику в сумі 2000 грн. строком на 30 днів, а позивачка зобов`язалась повернути позику та сплатити проценти за користування позикою згідно Графіку розрахунків (додаток до Договору) до 13 березня 2017 року.

Згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору, сукупна вартість позики складає 3080 грн., з яких 1080 грн. проценти за користування позикою (а.с.10-19).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №136997 від 11 лютого 2017 року, заборгованість позивачки перед ТОВ «Веллфін» за період з 11 лютого 2017 року по 02 березня 2020 року складає 85652,00 грн., з яких 2000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; прострочена заборгованість за процентами у розмірі - 83652,00 грн. (а.с.20).

15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №114319 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №136997 від 11 лютого 2017 року за період з 11 лютого 2017 року по 02 березня 2020 року у розмірі 85652,00 грн.; плата за вчинення виконавчого напису 900 грн., загальна сума, що підлягає стягненню 86552,00 грн. (а.с.21).

За змістом вказаного виконавчого напису, його вчинено приватним нотаріусом на підставі статті 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відомості про те, що кредитний договір, за яким вчинено виконавчий напис, наторіально посвідчений, у виконавчому написі не викладені; відомості про повідомлення позивача нотаріусом про вчинення виконавчого напису у матеріалах справи відсутні.

Головним державним виконавцем Березанського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Гадюковою Т.В. 05 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 64381830 з примусового виконання вказаного виконавчого напису (а.с.23) та постановою від 10 липня 2023 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 (а.с.24).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п.2, яким врегульовано вчинення виконавчих написів за кредитними договорами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису правова норма щодо вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, якою керувався нотаріус при його вчиненні, не існувала, а тому оскаржуваний виконавчий напис вчинено за відсутності визначених законом підстав.

Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 758/14854/20, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусу разом із відповідною заявою стягувача було надано оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору та первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Отже, наявні підстави для висновку про неправомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису за кредитним договором.

Відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки на відшкодування її витрат по сплаті судового збору 1610,40 грн. (1073,60 грн. судового збору за подання позовної заяви + 536,80 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №114319, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості у сумі 86552,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», місцезнаходження: 03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 48, ЄДРПОУ 39952398, на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1610,40 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2023 року.

Суддя: