Постанова № 1161707, 19.11.2007, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-159/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» жовтня 2007 року

10год. 55хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Шульжук Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сміховський М.М.

відповідача: представник Чорномаз Ю.П. - ГДПІ юр.відділу, представник Міщерук Н.В. - СДПРІ відділу контрольно-перевірочної роботи третьої особи: представник Демянчук В.С. - гол.спец. юр.відділу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.07.07р. №0000582340/1

В С Т А Н О В И В :

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.07.07р. №0000582340/1 яке винесено Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у запереченні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області, залучена до участі у справі з метою подальшого вирішення питань відшкодування витрат позивачу із державного бюджету. З цього приводу Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області надало свої пояснення.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.

Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, викладеною у запереченні на адміністративний позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області свою позицію підтримала.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав. Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.

Суд виходив з такого.

Дубенською обєднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну документальну перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль» за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., про наслідки якої складено акт №43/23/32039505 від 08.06.2007 р. (а.с.16-28). На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року №0000582340/1 (а.с.29), яким було визначено суму податкового зобовязання в розмірі 30717,27 грн., в тому числі основного платежу 20478,18 грн., штрафних (фінансових санкцій) 10239,09 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно до договору оренди майна б/н від 02.04.03р. ВАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» надало в тимчасове володіння та користування для ТзОВ"Магістраль" наступне майно:

1) асфальтобетонна установка;

2) бітумні котли (дві штуки).

Пунктом 5.3 даного договору передбачено, що вартість ремонтних робіт, які необхідні для приведення майна в належний експлуатаційний стан, оплачується орендарем і має бути підтверджена відповідними платіжними документами.

Відповідно до податкової накладної №270214 від 27.02.06 (а.с.35), для ремонту товариством було придбано: редуктор приводу сушильного барабана, двигун 55 КВт, електроапаратура до пульта управління, виносний конвеєр, двигун гр. 15000 об. 11 КВт, напівфабрикат щебня з живчиком на загальну суму 86173,16 грн. (без ПДВ).

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, головної книги, та первинної документації ТОВ"Магістраль" віднесено до валових витрат кошти в сумі 86 173,16 грн., витрачені на ремонт орендованих основних засобів.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97 (із змінами та доповненнями) платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Згідно із п.п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 зазначеного Закону, включається таким орендарем до балансової вартості:

відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця.

Як вбачається з акту перевірки, станом на 01.01.2006р. відповідно до даних головної книги та даних декларації на прибуток за 2006 рік на балансі ТОВ"Магістраль" рахувалися основні засоби на загальну суму 42604,55 грн. Таким чином, відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство мало право віднести до валових витрат 4260,46 грн. (10% від сукупної балансової вартості основних засобів), а залишок суми в розмірі 81912,70 грн. (86173,16 грн. 4260,46 грн.) включити до балансової вартості відповідної групи основних фондів.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.8.7.1 п.8.7, п.п.8.8.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові витрати в І кварталі 2006 року в розмірі 81912,70 грн. та занижено податок на прибуток підприємств в І кварталі 2006 року в розмірі 20478,18 грн. За вказані порушення, відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органом накладено на позивача штрафні санкції в розмірі 10239,09 грн.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Крім того, відповідно до п.17.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Не заслуговує на увагу посилання позивача на Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», оскільки відповідно до п. 15 даного Положення витрати, що здійснюються для підтримання обєкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Дана норма Положення жодним чином не є зміною норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і має застосовуватись виключно з урахуванням даного Закону.

Таким чином вимоги, які викладені у позовній заяві матеріалами судової справи спростовуються.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Магістраль" - в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.І.Юрчук

Постанова законної сили не набрала.

Суддя М.І. Юрчук