Ухвала суду № 116137845, 05.01.2024, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/5036/23

УХВАЛА

про застосування заходів забезпечення кримінального провадження

05 січня 2024 рокуслідчий суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , із участю особи ОСОБА_2 , розглянувши у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України клопотання слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про арешт майна по кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141290000464 від 5 червня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням, - в рамках наведеного кримінального провадження №12023141290000464, - про накладення арешту на вилучене в ході проведення обшуку 04.01.2024р. за місцем проживання ОСОБА_2 майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та чотири блістери із написом «Метафін ІС», в яких наявні 28 таблеток білого кольору, з метою попередження приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вказаного майна.

У судове засідання на розгляд клопотання слідчий ОСОБА_3 не прибув, що у відповідності з ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою розгляду звернення.

Присутній під час розгляду клопотання ОСОБА_2 заперечив проти накладення арешту на таблетки та пояснив, що вилучені медичні препарати «Метафін ІС», які дійсно містять наркотичну сировину, у його володінні перебували правомірно, оскільки він є наркозалежною особою та є учасником програми замісної підтримуючої терапії у КНП «ЦМЛм.Борислав»; у лікувальних цілях отримує вказаний препарат і саме того дня, коли проводили обшук він отримав зазначену кількість таблеток на 10 днів, які у нього вилучили; після вилучення у нього цього препарату він звертався до лікаря-нарколога медичного закладу, де перебуває на обліку за отриманням необхідних йому доз на цей період, проте йому лікуючий лікар повідомив про неможливість надання додаткових таких препаратів раніше ніж через 10 днів; такий препарат йому потрібно приймати постійно, оскільки в цьому полягає саме лікування і без такого може погіршитися стан здоров`я, а для цього він представив слідчому судді графік прийому, що самостійно зобов`язаний заповнювати і в кінцевому результаті прозвітуватись лікареві.

Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що таке слід задовольнити частково виходячи із наступного:

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації в юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.06.2023р. було зареєстроване кримінальне провадження №12023141290000464 за ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Як вказує слідчий 4 січня 2024 року за адресою проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та чотири блістери із написом «Метафін ІС», в яких наявні 28 таблеток білого кольору, які того дня слідством визнані речовими доказами.

Слідчим суддею також установлено, що ОСОБА_2 є учасником програми замісної підтримуючої терапії КНП «ЦМЛ м. Борислав» та отримує медичні препарати, що містять наркотичні речовини в лікувальних цілях; на цьому також було наголошено захистом під час обрання ОСОБА_2 як підозрюваному запобіжного заходу 04.01.24р.

Водночас при розгляді звернення слідчого про арешт майна слідчим суддею констатується факт, що окрім наведеного, що слідством у Кримінальному процесуальному порядку не доведено необхідності такого арешту чотирьох блістерів «Метафін ІС» із 28 таблетками, нічим це не аргументовано у клопотанні про арешт із посиланням на Закон та на обставини безпосередньо самого кримінального провадження, - ще саме право особи ОСОБА_2 за Конституційним принципом на охорону здоров`я, - що в даному конкретному випадку є найвищою цінністю (стаття 49 Конституції України) і підозрюваний має бути в тому обмежений та в який спосіб.

Тому,проаналізувавши матеріалисправи слідчийсуддя вважає,що вилучений під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_2 медичний препарат «Метафін ІС» у блістерах у кількості 28 таблеток не відповідає критеріям речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки був отриманий особою в медичному закладі у законний спосіб та зберігався ним у встановленому порядку; а вказані вище обставини дають слідчому судді підстави частково накласти арешт на вилучене майно, зокрема на мобільний телефон. У частині накладення арешту на чотири блістери «Метафін ІС» з таблетками білого кольору слідчий суддя відмовляє та це майно слід повернути особі.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 04.01.2024 року, а саме на мобільний телефон марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; в арешті чотирьох блістерів із написом «Метафін ІС», в яких наявні 28 таблеток білого кольору відмовити та повернути ОСОБА_2 , як отримані ним в рамках програми замісної підтримуючої терапії КНП «ЦМЛ м. Борислав».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня її оголошення; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя