Ухвала суду № 116137844, 08.01.2024, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/75/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивачки адвокат Куцалаба Г.В. 04 січня 2024 року звернулася з позовною заявою до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, в якій просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 право власності на:

?житловий будинок АДРЕСА_1 ;

?земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛВ №14-0001337 від 21.04.1997 року.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), §§ 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії), § 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей175,177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону . Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно п. 9 ст. 186 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

У відповідності до п. 12Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995року "Просудову практикув справахза позовамипро захистправа приватноївласності" (із змінами) вартість спірного майна визначається за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з вимогамист. 5 Закону України «Про оцінку земель»експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позовна заява містить дві вимоги майнового характеру, отже розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог.

При цьому, позивачкою зазначено ціну позову 71667,00 грн., яка обґрунтована інвентаризаційною вартістю будинку відповідно до довідки, виготовленої Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 20.10.2023 року; вартість земельної частки (паю) взагалі не зазначено.

Разом з тим, зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Відповідно до вимог п. п. 1 п. 1. ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували реальну (дійсну) вартість житлового будинку АДРЕСА_1 і земельного паю, про визнання права власності на які йдеться у позові, з огляду на що суд позбавлений можливості належним чином встановити розмір судового збору, який слід сплатити за вимоги майнового характеру.

Як вбачається з квитанції про оплату судового збору, позивачка сплатила суму такого, у розмірі 1211,00 грн. Оскільки ціна позову не підтверджена документально позивачкою сплачений судовий збір за вимоги майнового характеру не виходячи з дійсної вартості спадкового майна, про визнання права власності на яке вона просить, а з мінімальної суми судового збору.

Відсутність будь-яких документів, які б підтверджували реальну (дійсну) вартість спадкового майна унеможливлює суддю відкрити провадження у справі, оскільки неможливо визначити дійсну та необхідну до сплати позивачем суму судового збору.

Таким чином, позивачці необхідно надати суду підтвердження визначення дійсної вартості спадкового майна та сплатити судовий збір, виходячи з його дійсної вартості, та надати суду оригінал квитанції.

Згідно із ч. 1 та ч. 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали.

Керуючись ст.175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у вказаний строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя -