Ухвала суду № 116133818, 01.11.2023, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/784/15-ц

Провадження № 4-с/175/24/23

УХВАЛА

про задоволення скарги

01 листопада 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_2 , щодо не зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга адвоката Лабовкіна О.О., якій діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій заявник просить зобов`язати Соборний ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження №49821668 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.01.2016 року та інших постанов у даному виконавчому провадженні.

Скарга обґрунтована тим, що 02.09.2008 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», було укладено Договір про іпотечний кредит №MRTG-000000014354 (далі - Договір), згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти у сумі 184000,00 доларів США, а позичальник зобов`язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути (погасити) кредит, сплативши проценти за користування кредитом у розмірі 12,4%, комісії, неустойки та інших платежів. Згідно п.1.2 Договору кредит надано строком на 30 років зі строком остаточного повернення не пізніше 02.09.2038 року. Кредитні кошти, згідно п.1.3 Договору призначені для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1773га для будівництва та обслуговування житлового будинку за зазначеною адресою (кадастровий номер 1221486200-05-006-0017).

02.09.2008 року придбане майно ОСОБА_2 передала в іпотеку банку за Іпотечним договором №MRTG-000000014354/S, в якості забезпечення виконання зобов`язання. Крім того, 02.09.2008 року для забезпечення зобов`язання за кредитним договором укладено Договір поруки №MRTG-000000014354/Р між ТзОВ «УніКредит» та ОСОБА_1 ..

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2016 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСоцБанк» солідарно стягнута заборгованість за Договором кредиту №MRTG-000000014354 від 02.09.2008 року в розмірі 79933,33 доларів США, на виконання якого видано виконавчий лист №2-175/784/15.

25.01.2016 року державним виконавцем Соборного ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 23.06.2016 року прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги іпотекодержателя АТ «Альфа-Банк» були задоволені шляхом набуття права власності на предмет іпотеки житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом АТ «Альфа-Банк» від 10.06.2021 року №5002, а залишок заборгованості в сумі 1797896,49 грн. прощено (анульовано).

Також, довідкою №1219-17.5 від 10.01.2023 року АТ «Сенс Банк» (змінена назва АТ «Альфа-Банк») підтвердив відсутність претензій до ОСОБА_2 щодо виконання зобов`язань по кредитному договору №MRTG-000000014354.

Після повернення виконавчого листа стягувачу арешт з майна ОСОБА_1 не знято, хоча питання заборгованості перед АТ «Альфа-Банк» за Договором про іпотечний кредит №MRTG-000000014354 врегульовано, стягувач не має претензій до боржника, що є підставою для зняття арешту з майна ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 звертався до Соборного ВДВС у м. Дніпрі з вимогою про зняття арешту з майна, однак листом від 05.09.2023 року у знятті арешту з майна було відмовлено.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Представник заявника адвокат Лабовкін О.О. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, скаргу задовольнити у повному обсязі. Від ОСОБА_2 засобами електронного зв`язку також надійшла заява про розгляд скарги без їх участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали скарги суд дійшов наступного висновку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Як встановлено судом, заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року були задоволені позовні вимоги ПАТ «УкрСоцБанк» (правонаступник «УніКредит Банк») про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000014354 від 02.09.2008 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСоцБанк» суму заборгованості у розмірі 79933,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.02.2015 року складає 2042941,47 грн..

Згідно листа начальника Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.08.2023 року на запит щодо надання інформації стосовно арешту адвокату ОСОБА_3 було повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №49821668 з виконання виконавчого листа №2-175/784/15 від 25.09.2015 року, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСоцБанк» заборгованості у розмірі 2042941,47 грн.. 25.01.2016 року у виконавчому провадженні винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. 23.06.2016 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно довідки про отриманий дохід у вигляді прощенного боргу від 10.06.2021 року вих. №5002, АТ «Альфа Банк» повідомив ОСОБА_2 , що відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», банк 04.03.2020 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку із чим їй також прощено залишок заборгованості за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000014354 від 02.09.2008 року.

За інформацією про державну реєстрацію обтяжень з Державного реєстру речових прав на все майно боржника ОСОБА_1 накладено арешт постановою Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 25.01.2016 року у ВП №49821668, запис №13106967 від 03.02.2016 року.

07.07.2023 року та 03.08.2023 року представник боржника ОСОБА_3 звертався до Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту майна належного ОСОБА_1 , в рамках ВП №49821668, у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_2 боргу перед АТ «Альфа-Банк».

Як зазначено в листах начальника Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.08.2023 року та 05.09.2023 року, на теперішній час відсутні підстави зняття арешту майна, передбачені ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому на підставі ч.5 ст. 59 цього Закону арешт в даному випадку може бути знятий за рішенням суду.

Отже, виходячи з наведеного вище, до теперішнього часу накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 не скасовано, при тому, що рішення суду виконано, зобов`язання у боржника відсутнє.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника. Постанова про арешт майна боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Тому суд зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом зняття арешту з майна боржника.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що доводи скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому скарга підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 259-261, 353-354, 450-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на бездіяльність Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна - задовольнити.

Визнати бездіяльність Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 у ВП №49821668 неправомірною та зобов`язати зняти арешт зі всього нерухомого майна ОСОБА_1 у даному виконавчому провадженні.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя: В.О. Заборський