Рішення № 116128858, 05.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9690/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Укр Кредит Фінанс», через систему «Електронний суд», (представник Духота І.В., довіреність а.с.24), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2021 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14 грудня 2021 року за допомогою Веб-сайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено з відповідачам електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 0873-5420. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 15 днів; знижена % ставка - 2,00 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався правом протягом 14 календарних днів від дня укладання договору відмовитися від договору без пояснень причин.

Вказує, що відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі отримані кошти за договором, навіть після спливу строку кредитування. Внаслідок чого станом на 26 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 142 600,00 грн., яка складається з: 20 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 122 600,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 0873-5420 від 14 грудня 2021 року в сумі 142 600,00 грн., стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.30).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.41.42).

Відповідач згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 96577685 від 24 липня 2023 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29 зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», станом на 04 січня 2023 року, відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву (а.с.46,47,51).

Судом 10 жовтня 2023 року також розміщено оголошення про розгляд даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.50).

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14 грудня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0873-5420, який підписано останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А725 (а.с.20-23).

Правилами надання споживчих кредитів (а.с.6-10), які є невід`ємною частиною договору, встановлюється порядок укладення кредитного договору, а саме: заявник на сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснює заповнення заявки на отримання кредиту, вказавши всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення (п.4.1 Правил). Після отримання повідомлення про прийняте рішення заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою, що є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно до ч.5 вказаної статті, включає умови, викладені у цих правилах, які є невід`ємною частиною договору. Після тримання оферти, заявнику надається одноразовий ідентифікатор (п.5.1 Правил). Заявник повідомляє кредитодавця про повне та безумовне прийняття оферти в особистому кабінеті, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразового ідентифікатора (п.5.2 Правил). Підтвердження укладання договору у формі електронного документа заявник отримує в особистому кабінеті (п.5.3 Правил).

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 0873-5420, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: загальний розмір кредиту - 20 00,00 грн. (п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії); строк кредитування - 300 днів, до 09 жовтня 2022 року (п. 2.8 договору про відкриття кредитної лінії); заявлений строк користування кредитом - 15 днів (п. 2.4 договору про відкриття кредитної лінії); стандартна % ставка - 3,00 % в день (п. 2.6 договору); реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає 1 024 051% (п.2.9 договору) (а.с.20-23).

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із дослідженого судом договору про відкриття кредитної лінії № 0873-5420 від 14 грудня 2021 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, договір про відкриття кредитної лінії № 0873-5420 від 14 грудня 2021 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору (А725), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» видача кредиту за договором № 0873-5420 від 14 грудня 2021 року здійснювалася за допомогою системи EASYPAY-API на картковий рахунок ОСОБА_1 у розмірі 20 000,00 грн. (а. с.6).

Крім того, за даними довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 30 червня 2023 року № 2909, 14 грудня 2023 року проведено транзакцію № 1034846383 на суму 20 000,00 гривень, за договором № 0873-5420 на картку НОМЕР_1 (а.с.12,13).

Як вбачається з довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 26 червня 2023 року загальна кількість днів користування кредитом: 560 днів, кількість днів користування ставкою 2,0 % - 107 днів, ставкою 3,0% - 133 дня, загальна заборгованість становить 142 600,00 грн., що складається з: суми основного боргу 20 000,00 грн.; залишку відсотків 122 600,00 грн. (а.с.15-18).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув борг за кредитом.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором встановлювалося два типи періоду заборгованості - активний та прострочений. Станом на 26 червня 2023 року заборгованість становить 142 600,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 122 600,00 грн. (а. с. 14 зв.-18).

Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунку заборгованості з наступних підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Цей Закон, крім положень щодо врегулювання простроченої заборгованості, пункту 9 частини третьої статті 9, пункту 15 частини першої та частини другої статті 12 цього Закону, не поширюється на: 1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця; 2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами; 3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів; 4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом; 5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом; 6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення; 8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов`язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

Згідно п. 2.8 Кредитного Договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 09 жовтня 2022 року) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику.

Таким чином, норми Закону України «Про споживче кредитування» поширюються на укладений між сторонами Договір про відкриття кредитної лінії №0873-5420 від 14 грудня 2021 року.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Крім того, статтею 21 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит, згідно якої, споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Проте, законодавцем визначені чіткі особливості щодо розміру відповідальності споживача, яка визначена у п. 2 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування, а саме: у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, у розмірі 2-3%, що в результаті становить 122 600,00 грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та суперечить встановленим обмеженням ст. 21 ЗУ Про споживче кредитування» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п`ятнадцять відсотків простроченого платежу.

З урахуванням наведеного, загальна сума кредиту мала становити 20 000,00 грн. (сума кредиту) + 3 000,00 грн. (сума відсотків, яка не перевищує 15% від суми простроченого платежу) = 23 000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в повній мірі не повернуті, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення боржником фактично отриманої, але не повернутої суми кредитних коштів, а також нарахованими відсотками на загальну суму 23 000,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в той же час, відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну, яким спростувати наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 346,34 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 13,77,81,82,263-265,274,275,279,354 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 0873-5420 від 14 грудня 2021 року в розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 346 (триста сорок шість) гривень 34 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: б-р Лесі України, буд.26, офіс 407 м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 05 січня 2024 року.

Суддя А.В.Слободянюк