Ухвала суду № 116128849, 05.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12261/23

Провадження №: 2/755/925/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача Дніпровської окружної прокуратури м. Києва - Закревської А.В.,

представника відповідача Київської міської прокуратури - Стретович М.О.,

представника відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві - Глущенко О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про закриття провадження у справі в частині відповідачів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва та Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури та суду, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури та суду.

В підготовчому засіданні на обговорення учасників справи судом поставлене питання про необхідність закриття провадження у справі в частині відповідачів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва та Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з підстав відсутності у них статусу юридичної особи.

Представник позивача та представник відповідача Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в підготовчому засіданні при вирішенні питання про закриття провадження у справі стосовно зазначених відповідачів покладаються на розсуд суду.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві в підготовчому засіданні зазначила, що провадження у справі стосовно зазначених відповідачів має бути закрите, оскільки вони не є юридичними особами, відповідно не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.

Представник відповідача Київської міської прокуратури в підготовчому засіданні зазначила, що не має заперечень проти закриття провадження стосовно відповідачів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва та Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що провадження у справі в частині Дніпровської окружної прокуратури міста Києва та Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві слід закрити, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ст. 46, частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України),

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом (ст. 81 ЦК України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦК України).

У своїй постанові від 14.06.2021 року по справі №760/32455/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав наступні висновки:

- з урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила;

- згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

- розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц);

- аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Згідно ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» №730 від 16.09.2015 року, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема, Головне управління Національної поліції у м. Києві. При цьому, вказаною постановою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема, Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що Головне управління Національної поліції у м. Києві зареєстроване як юридична особа 07.11.2015 року.

У відомостях про відокремлені підрозділи вказаної юридичної особи жодні дані відсутні.

Отже, на теперішній час Дніпровське управлення Національної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке є юридичною особою публічного права та відповідно наділене цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Аналогічне стосується і Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.

Згідно відповіді №395489 від 05.01.2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за параметрами «Дніпровська окружна прокуратура міста Києва» інформацію не знайдено.

За змістом п. 5.4. Положення про організаційно-штатну роботу в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора №82 від 06.04.2021 року, у системі органів прокуратури функціонують окружні та спеціалізовані прокуратури (на правах окружних прокуратур). Вони не мають статусу юридичної особи і входять до структур і штатних розписів обласних та прирівняних до них прокуратур.

Таким чином, у даній справі позовну заяву подано, зокрема, до структурних підрозділів юридичних осіб публічного права.

Оскільки Дніпровська окружна прокуратура міста Києва та Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві не мають статусу юридичних осіб, відповідно вони не наділені цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю у зв`язку із чим не можуть бути стороною (відповідачами) у справі.

Ураховуючи викладені обставини, зазначені норми чинного законодавства, з огляду на те, що в даному випадку позов пред`явлено, зокрема, до осіб, які не мають статусу юридичних осіб і не можуть бути стороною у справі, оскільки не наділені цивільно-процесуальною дієздатністю, та зважаючи на висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/32455/19 про застосування норми права, провадження у справі стосовно Дніпровської окружної прокуратури міста Києва та Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві слід закрити, поскільки позов до таких осіб не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури та суду - закрити в частині відповідачів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва та Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 05.01.2024 року.

Суддя -