Ухвала суду № 116121008, 30.01.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1261/21

Провадження №1-кп/369/650/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000002003 від 05 жовтня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 62020100000002003 від 05 жовтня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні захисник повтороно заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді застави на запобіжних захід у вигляді особистого зобов`язання, яке обґрунтував тим, що під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді від 09.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та визначено розмір застави в розмірі 87880 грн, яка була сплачена. Захисник зазначив, що під час досудового розслідування та розгляду справи судом, обвинувачений ОСОБА_5 своєю поведінкою довів, що не має умислу на порушення приписів визначених ст.177 КПК України, зокрема він не переховувався ні від органів досудового розслідування, ні від суду, з`являвся вчасно на виклики суду та прокурора, не вчиняв жодних дій спрямованих на знищення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, не вживав жодних спроб незаконного впливу на свідків. Крім того, захисник вказував на те, що рішенням Окружного адміністративного суду у справі № 640/27815/20 від 09.06.2021 року визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Київській області № 621 та 090о/с від 09.10.2020 про звільнення ОСОБА_5 зі служби в Національній поліції та поновлено на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу у Києво-Святошинському відділі поліції, тому захисник просив суд змінити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді застави на особисте зобов`язання та повернути заставодавцю заставу в розмірі 87880 грн.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що саме запобіжний захід у виді застави забезпечує сумлінне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, тому клопотання просила залишити без задоволення.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

За частиною 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частина 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого.

Отже, зазначені в ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язки підозрюваного, обвинуваченого (окрім обов`язків, визначених в п. 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу.

В свою чергу стаття 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного, обвинуваченого рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, частина 5 ст. 194 КПК України визначає умовами покладення таких додаткових обов`язків по перше - обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і по друге - доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу при наявності визначених в ч.5 ст. 194 КПК України умов.

Судом було встановлено, що ухвалою слідчого судді від 09.10.2020 року, обвинуваченому ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави в розмірі 87880 грн, та покладено на останнього ряд процесуальних обов`язків, дія яких продовжувалась ухвалою від 07.12.2020 року.

На депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у м. Києві ОСОБА_6 було внесено заставу за обвинуваченого в розмірі 87880 грн, що підтверджується копією квитанції банку № 44 від 09.10.2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Оцінюючи можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить з вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Разом з тим, належне виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків само по собі та інші зазначені в клопотанні доводи не дають на даному етапі розгляду цієї справи підстав для зміни запобіжного заходу, а лише сумлінне виконання обвинуваченим таких обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати та той факт, що обов`язки не продовжено на момент звернення з цим клопотанням не призводить до припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Також в даному кримінальному провадженні триває судовий розгляд, під час якого на теперішній час докази ще не досліджені та не допитані свідки, а тому ризики які були встановлені під час обрання запобіжного заходу продовжують існувати.

Таким чином, наявність зазначених вище ризиків у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш суворим, ніж особисте зобов`язання, та на теперішній час відсутні підстави вважати, що у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м`який, він буде продовжувати виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, а тому суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.182, 194 КПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 15 год. 00 хв. 02.02.2023.

Суддя ОСОБА_1