Рішення № 116113660, 04.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17598/23

РІШЕННЯ

іменем України

04 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №5 від 26.06.2023 року №220750000655.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсії за вислугою років період навчання з 01.09.1984 по 11.05.1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 в Черніговському медичному училищі та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 19.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19 червня 2023 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років (незалежно від віку). До заяви додав документи про стаж роботи та навчання в Чернігівському медичному училищі, відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.08.2023 позивача повідомлено, що йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років як працівнику закладу охорони здоров`я у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, передбаченого статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (згідно рішення №220750000655 від 26.06.2023 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №5).

Відмова базується на недостатності стажу роботи позивача, з чим позивач не погоджується, так як має право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку, так як мав вислугу років 25 років станом на 1 квітня 2015, станом на 11 жовтня 2017 - мав спеціальний стаж більш як 26 років 6 місяців. Відповідачем не враховано період навчання з 01.09.1984 по 11 травня 1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 року в Чернігівському медичному училищі, що дає йому право на пенсію за вислугою років як працівнику охорони здоров`я.

Ухвалою від 06.10.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що позивачу відмовлено у призначенні виду пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років. Підстави для зарахування до спеціального стажу періоду навчання відсутні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області також подало відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що спеціальний стаж роботи станом на 11.10.2017 склав 26 років 5 місяців 12 днів, в обрахунок тривалості спеціального стажу ОСОБА_1 враховані всі періоди роботи.

Підстави для зарахування до спеціального стажу періоду навчання в Чернігівському медичному училищі з 01.09.1984 по 11.05.1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 згідно Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", відсутні, оскільки право на призначення пенсії за вислугу років визначає лише робота за спеціальністю.

Крім того, Чернігівське медичне училище відноситься до закладів вищої освіти, а не професійно-технічної. Тому посилання позивача на ч. 1 ст. 38 Закону №103/98-ВР є безпідставним.

Позивачем подано до суду відповіді на відзиви, відповідно до змісту яких він заперечував проти аргументів відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення та нарахування пенсійних виплат суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, згідно із ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Як наслідок, суд розглядає подану позовну заяву з врахуванням лише позову та відзивів на позов.

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно диплому серії НОМЕР_1 від 05.07.1988 та архівної довідки Чернігівського медичного училищі від 06.07.2023, позивач з 01.09.1984 по 11.05.1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 навчався у Чернігівському медичному училищі за спеціальністю "зубний технік".

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.08.1988, позивач 01.08.1988 призначений на посаду зубного техніка.

19.06.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону № 1788- XII.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2023 №220750000655 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 04 місяці 19 днів, в тому числі за вислугу років 26 років 05 місяці 12 днів (на 11.10.2017).

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" який набрав чинності з 1 січня 2016 року передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають - працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: до 1 січня 2016 - не менше 25 років 6 місяців; до 11 жовтня 2017 - не менше 26 років 6 місяців. При цьому передбачено право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку особам, які мали вислугу років 25 років станом на 1 квітня 2015 року чи 25 років 6 місяців на 1 січня 2016 року.

В зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи відмовлено у призначенні пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.08.2023 позивача повідомлено про прийняте рішення. Зазначено, що згідно наданих для призначення пенсії документів станом на 11.10.2017 спеціальний стаж роботи позивача становить 26 років 05 місяців 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років (26 років 6 місяців).

При цьому, згідно розрахунку стажу позивача, період навчання з 01.09.1984 по 11.05.1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 у Чернігівському медичному училищі до стажу не зарахований.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стосовно того, що пенсійним органом відмовлено у зарахуванні до спеціального трудового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1984 по 11.05.1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 у Чернігівському медичному училищі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту "д" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною другою статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

До закладів професійної (професійно-технічної) освіти належить, відповідно до статті 18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", професійно-технічне училище відповідного профілю.

Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування часу навчання у професійно-технічних закладах, які не є вищими навчальними закладами, до трудового стажу, що дає право на пільги при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 348/20/17.

Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про те, що Чернігівське медичне училище відноситься до закладів вищої освіти, а не професійно-технічної, є помилковими, оскільки відповідно до Закону УРСР "Про народну освіту" від 28 червня 1974 року № 2778-VIII (чинного на час навчання позивача) загальна середня освіта здійснюється в середніх загальноосвітніх школах, у середніх професійно-технічних училищах і середніх спеціальних навчальних закладах. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою. Середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів (статті 21, 42, 48 та 49 вказаного Закону УРСР).

Разом із тим, позивач закінчив навчання в Чернігівському медичному училищі 05.07.1988 (здобувши професію «зубний технік») і 01.08.1988 (що не перевищує трьох місяців) був призначений на посаду зубного техніка.

Отже, період навчання позивача з 01.09.1984 по 11.05.1985, з 06.06.1987 по 05.07.1988 в Чернігівському медичному училищі входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років.

Стосовно рішення про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" набрав чинності 11 жовтня 2017 року.

Тобто, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону №1788-ХІІ призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного цим законом страхового і спеціального стажу.

Пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Надалі, з прийняттям Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" було підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами "д", "е", "ж" статті 55 Закону №1788-ХІІ, а з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - для працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення (пункт "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ) за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року.

Рішенням Конституційного Суду №2-р/2019 від 04.06.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що зі змісту оспорюваних положень Закону №1788 випливає, що стан здоров`я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених пунктом "а" статті 54, пунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "є", "ж" статті 55 Закону №1788, через певний проміжок часу погіршується, у зв`язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Положення Закону №1788 щодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що втрата професійної працездатності або придатності не пов`язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Окрім того, у другому пункті рішення зазначено, що положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, починаючи з 04.06.2019 положення п. "е" ст.55 Закону України №1788 діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме: право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Із заявою про призначення пенсії за вислугою років, додавши необхідні документи, позивач звернувся 19.06.2023, тобто після ухвалення та опублікування зазначеного рішення Конституційного Суду, відтак можливість призначення позивачу пенсії за вислугу років визначається незалежно від віку.

З оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2023 №220750000655 та листа ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.08.2023 слідує, що станом на 11.10.2017 спеціальний стаж позивача складав 26 років 05 місяці 12 днів.

В той же час, вимоги щодо необхідного спеціального стажу було визначено пенсійним органом станом на 11.10.2017 (26 років 6 місяців), без врахування рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019.

Однак суд вважає такі висновки безпідставними, оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 19.06.2023, тобто після прийняття рішення Конституційного суду України від 04.06.2019 року, а відтак відповідач повинен застосовувати положення п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону №1788 в первісній редакції, яка визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Отже, позивач на момент подання заяви про призначення пенсії за вислугу років мав станом на 11.10.2017 спеціальний стаж роботи понад 25 років, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII.

Водночас, з урахуванням періоду навчання, який також підлягає зарахуванню до пільгового стажу, відповідний пільговий стаж становить значно більше вказаного відповідачами необхідного періоду 26 років 6 місяців.

Вказане свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім окремих випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, починаючи з 19.06.2023.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати на суму 1073,60 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2023 №220750000655.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу час навчання з 01.09.1984 по 11.05.1985 та з 06.06.1987 по 05.07.1988 в Чернігівському медичному училищі та призначити пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 19.06.2023.

Стягнути на корить ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 січня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 , код ЄДРПОУ - 21910427) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.А. Божук