Ухвала суду № 116109935, 04.01.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9210/23

Провадження №1-кп/367/1004/2023

УХВАЛА

Іменем України

03 січня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження, внесене 27.09.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001608, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Себечів, Червоноградського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, суд,-

в с т а н о в и в:

14.11.2023 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженню, відомості щодо якого 27.09.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001608, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

15.11.2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про направлення обвинувального акта до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, так як події сталися на території села Здвижівка Київської області, що за територіальною підсудністю віднесено до Бородянського районного суду Київської області, та про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Учасники процесу не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про направлення обвинувального акта за підсудністю.

Обвинувачений не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків у вказаному кримінальному провадженні.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

1. Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2023р. запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено на 60 днів, по 27.11.2023 року включно.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17.11.2023р. запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено на 60 днів, по 15.01.2024 року включно.

Застосовуючи цей запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не можливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання цьому ризику.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

До того ж, згідно з ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд констатує, що в межах судового розгляду не допитано свідків, не досліджено матеріали справи, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, зі зброєю, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем, що суттєво підвищує рівень суспільної небезпеки, враховується вік, стан здоров`я обвинуваченого, відомості щодо його характеристики за місцем служби, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Зважаючи на ці обставини, суд прийшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому.

2. Клопотання про направлення справи для визначення підсудності.

За правилами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Як видно із обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, місцем вчинення вказаного кримінального правопорушення зазначено с. Здвижівка та с.Савенки Бучанського району Київської області.

Водночас, згідно із п. 3-1 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами) до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

До набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX с. Здвижівка Бучанського району Київської області відносилося до Бородянського району Київської області, на який, відповідно, розповсюджується юрисдикція Бородянського районного суду Київської області.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що у випадку встановлення судом непідсудності кримінального провадження суд направляє обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності.

Згідно частини 2 статті 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Таким чином, неправильне визначення підсудності на стадії підготовчого судового засідання матиме наслідком скасування будь-якого рішення, внаслідок чого не буде досягнуто завдання кримінального провадження, передбаченого у статті 2 КПК України, а саме захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, за викладених обставин та норм права, оскільки є підстави вважати, що справа підсудна Бородянському районному суду Київської області, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 27.09.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001608, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, необхідно направити до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Керуючись ст. 176-178, 183-187, 193-194, 196-199, 314, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Направити подання до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення кримінального провадження, відомості щодо якого 27.09.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001608, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 408 КК України, у межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції за підсудністю до Бородянського районного суду Київської області.

Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 03.01.2024 року по 02.03.2024 року, включно.

Повний текст ухвали буде складено в межах строків визначених ч.2 ст. 376 КПК України.

Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою, - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.

У решті ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1