Рішення № 116108566, 08.09.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023 м. Івано-ФранківськСправа №909/603/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Кушніра Ігоря Андрійовича

( АДРЕСА_1 )

до Приватного підприємства "Сиплайнзахід"

(участок Щивки, 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська обл., 78793)

про стягнення 239 500,00 грн заборгованості за договорами оренди

за участю:

представника позивача - Гедзика В.М. (адвокат);

представника відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Кушнір Ігор Андрійович (далі - ФОП Кушнір І.А. , позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" (далі - ПП «Сиплайнзахід», відповідач) про стягнення 239 500,00 грн заборгованості за договорами оренди.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 592,50 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2023 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.07.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 12.07.2023 б/н (вх.№10227/23).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.08.2023, про що представники сторін повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через Електронний кабінет та електронну пошту.

16.08.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті з`явився представник позивача; судом відкладено розгляд справи на 08.09.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що представник позивача повідомлений в судовому засіданні під розписку, а відповідач - ухвалою-повідомлення про судове засідання.

08.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті з`явився представник позивача, яким подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи (вх.№1305/23), яке суд задовольнив.

За наслідками розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи

Ухвала суду від 17.07.2023 про відкриття провадження у справі та ухвала-повідомлення про судове засідання від 16.08.2023 отримані відповідачем 04.08.2023 та 25.08.2023 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 73, 78).

У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Позиції сторін

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що на виконання укладених між сторонами двох договорів оренди техніки позивачем було передано у користування відповідачу техніку, а відповідачем було її прийнято та після використання повернено, однак в порушення умов договорів оренди техніки не внесено плату за її користування.

Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 525, 526, 530, 629, 759 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача. Відповідач у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Представник відповідача жодного разу в судовому засіданні участі не взяв.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

10.12.2021 між ФОП Кушніром І.А. (орендодавець) та ПП «Сиплайнзахід» (орендар) укладено договір оренди №10-12/21 (далі - договір №1) (а.с. 56).

Умови договору №1 такі.

Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування (оренду) техніку:

- МАN TGS 35.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- МАN TGS 35.420, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - техніка) (п. 1.1 договору №1).

Орендар використовує техніку та обладнання для оперативної фінансово-господарської діяльності відповідно до її призначення (п. 1.2 договору №1).

Орендар вступає у строкове платне користування технікою та обладнанням з моменту підписаній сторонами акта приймання-передачі техніки та обладнання. Техніка та обладнання, що передасться і оренду, повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору (п. 2.1 договору №1).

Орендар зобов`язаний повернути техніку та обладнання орендодавцю протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення строку оренди. Техніка та обладнання вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі техніки та обладнання (п. 2.2 договору №1).

Строк оренди: договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 включно. Техніка може бути повернута орендодавцю з оренди до закінчення терміну оренди, про що сторони складають відповідний акт прийому-передачі (п. 3.1 договору №1).

Розмір орендної плати визначається згідно з додатками до даного договору (п. 4.1 договору №1).

Сторони погодили, що нарахування орендної плати буде здійснюватись орендодавцем з дня підписання сторонами акта приймання-передачі техніки та обладнання (п. 4.4 договору №1).

Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів, в т.ч. ПДВ на поточний рахунок орендодавця (п. 4.5 договору №1).

Остаточний розрахунок здійснюється згідно з актами наданих послуг, згідно з умовами договору (п. 4.6 договору №1).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з договором (підп. 5.1.2 п. 5.1 договору №1).

Усі розбіжності, суперечки і майнові претензії, пов`язані з виконанням даного договору, сторони вирішують шляхом переговорів (п. 7.1 договору №1).

При недосягненні згоди спір підлягає вирішенню у судовому порядку господарським судом відповідно до чинного законодавства України (п. 7.2 договору №1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з даним договором (п. 8.1 договору №1).

На підставі акта №1 від 10.12.2021 передачі техніки в оренду до договору оренди №10-12/21 від 10.12.2021 орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв наступну техніку: МАN TGS 35.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 та МАN TGS 35.420, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у справному стані (а.с. 58).

31.12.2021 орендар повернув з оренди, а орендодавець прийняв вищезазначену техніку, про що свідчить підписаний між сторонами акт №2 від 31.12.2021 повернення техніки з оренди до договору №10-12/21 від 10.12.2021 (а.с. 59).

Того ж дня, 31.12.2021, між ФОП Кушніром І.А. (орендодавець) та ПП «Сиплайнзахід» (орендар) укладено договір оренди №31-12/21 (далі - договір №2) (а.с. 62).

Відповідно до п. 3.1, 8.1 договору №2 цей договір та строк оренди набуває чинності з 01.01.2022 і діє до 28.02.2022 включно.

Усі інші умови договору №2 аналогічні умовам договору №1.

На підставі акта №1 від 31.12.2021 передачі техніки в оренду до договору №31-12/21 від 31.12.2021, орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв наступну техніку: МАN TGS 35.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 та МАN TGS 35.420, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у справному стані (а.с. 64).

28.02.2022 орендар повернув з оренди, а орендодавець прийняв вищезазначену техніку, про що свідчить підписаний між сторонами акт №2 повернення техніки з оренди до договору №31-12/21 від 31.12.2021 (а.с. 65).

Рапорти-наряди про роботу будівельної техніки за грудень 2021 р., січень-лютий 2022 р. містять назви об`єкта будівельних робіт, назви робіт, які виконувала техніка позивача, відпрацьовані нею години та підпис відповідальної особи за ділянку будівельних робіт (а.с. 80-88).

У додатках від 10.12.2021 та від 31.12.2021 до договорів оренди №1 та №2 сторони дійшли згоди про наступне (а.с. 57, 63):

- орендна плата сплачується за час фактичного перебування техніки в оренді (використання техніки) (п. 1 додатку);

- розмір орендної плати складає 500,00 грн без ПДВ за одну відпрацьовану мотогодину згідно з актом оренди та/абоз розрахунком по т/км згідно з таблицею (п. 2 додатку);

- орендна плата сплачується щомісячно (п. 3 додатку).

Також між сторонами підписано акти, які визначають кількість відпрацьованих мотогодин та суму коштів за оренду техніки, а саме:

1) згідно з договором №1:

- вантажний автомобіль МАN НОМЕР_1 відпрацював 75 мотогодин на загальну суму 37 500,00 грн (акт №1 від 04.01.2022) (а.с. 60);

- вантажний автомобіль МАN НОМЕР_2 відпрацював 75 мотогодин на загальну суму 37 500,00 грн (акт №2 від 04.01.2022) (а.с. 61);

2) згідно з договором №2:

- вантажний автомобіль МАN НОМЕР_1 відпрацював 166 мотогодин на загальну суму 83 000,00 грн (акт №6 від 01.03.2022) (а.с. 66);

- вантажний автомобіль МАN НОМЕР_2 відпрацював 163 мотогодини на загальну суму 81 500,00 грн (акт №7 від 01.03.2022) (а.с. 68).

Таким чином, відповідач за договором оренди №1 повинен сплатити позивачу кошти на загальну суму 75 000,00 грн, а за договором оренди №2 - 164 500,00 грн, тобто на загальну суму 239 500,00 грн.

У зв`язку з несплатою коштів відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Положення ЦК України та ГК України так визначають договір найму (оренди):

- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України);

- за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договорів оренди (№10-12/21 від 10.12.2021 та №31-12/21 від 31.12.2021), предметом яких є оренда техніки та обладнання (вантажних автомобілів марки MAN).

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму транспортних засобів.

Таким чином, предметом спору у даній справі є заборгованість за договором найму транспортних засобів та обладнання, а предметом позову - її стягнення.

ІІ. Щодо користування майном

Як встановлено судом, предмети найму (оренди) - два транспортні засоби (МАN НОМЕР_1 та МАN НОМЕР_2 ) були двічі надані позивачем у найм (оренду) відповідачу.

Факт користування предметами найму (оренди) підтверджується двома актами передачі техніки в оренду, двома актами повернення техніки з оренди та чотирма актами оренди, які містять кількість мотогодин. Усі зазначені акти складені і підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Крім того, на підтвердження використання відповідачем предметів найму (оренди) під час будівельних робіт позивачем надано суду в оригіналі рапорти-наряди про роботу будівельної техніки за грудень 2021 р., січень-лютий 2022 р.

Таким чином, за період з 22.12.2021 по 30.12.2021 та з 01.02.2022 по 22.02.2022 відповідач користувався орендованими транспортними засобами.

ІІІ. Щодо заборгованості з орендної плати

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частиною 4 цієї статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, сторони домовились, що розмір орендної плати визначається згідно з додатками до договорів, а остаточний розрахунок здійснюється відповідно до актів наданих послуг (п. 4.1, 4.6 договорів №1 та №2).

У додатках від 10.12.2021 та від 31.12.2021 до договорів оренди №1 та №2 сторони дійшли згоди, що: (1) орендна плата сплачується за час фактичного перебування техніки в оренді (використання техніки); (2) розмір орендної плати складає 500,00 грн без ПДВ за одну відпрацьовану мотогодину згідно з актом оренди та/або з розрахунку по т/км; (3) орендна плата сплачується щомісячно (п. 1 - 3 додатків).

Отже, сторони визначили розмір орендної плати, порядок її нарахування та строк сплати - щомісячно, тобто до кінця поточного місяця найму (оренди).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, прийняття відповідачем - ПП "Сиплайнзахід" (орендарем) від позивача - ФОП Кушніра І.А. (орендодавця) в оренду майна - предметів оренди, вказаного в актах передачі техніки №1 від 10.12.2021 та №1 від 31.12.2021 до договорів оренди №1 та №2, є підставою виникнення у відповідача (орендаря) зобов`язання сплачувати за оренду цього майна на умовах, встановлених в договорах оренди та додатках до них.

Як вбачається з актів оренди №1 від 04.01.2022 та №2 від 04.01.2022 до договору №10-12/21 від 10.12.2021, обидва транспортні засоби (МАN НОМЕР_1 та МАN НОМЕР_2 ) відпрацювали по 75 мотогодин (разом 150 мотогодин) на загальну суму 75 000,00 грн (150 мотогодин х 500,00 грн за 1/мотогодину = 75 000,00 грн).

Згідно з актами №6 від 01.03.2022 та №7 від 01.03.2022 до договору оренди №31-12/21 від 31.12.2021, вантажний автомобіль МАN НОМЕР_1 відпрацював 166 мотогодин на загальну суму 83 000,00 грн (166 мотогодин х 500,00 грн за 1/мотогодину = 83 000,00 грн), а вантажний автомобіль МАN НОМЕР_2 - 163 мотогодини на загальну суму 81 500,00 грн (163 мотогодини х 500,00 грн за 1/мотогодину = 81 500,00 грн).

Таким чином, відповідач за договорами оренди №1 та №2 повинен сплатити позивачу орендну плату в розмірі 239 500,00 грн.

IV. Щодо захисту порушеного права

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку має місце прострочення відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час прийняття судом рішення у справі доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договорами №1 та №2 відповідач суду не надав та не спростував факт наявності заборгованості з орендної плати у розмірі 239 500,00 грн.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивачем доведено та документально обґрунтовано наявність заборгованості відповідача з орендної плати у сумі 239 500,00 грн.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновок суду

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив 3 592,50 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

І. Щодо судового збору

Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 592,50 грн (1,5% від ціни позову), про що свідчить копія квитанції №32528798800007225431 від 29.06.2023 (а.с. 48).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через підсистему "Електронний суд".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 874,00 грн (3 592,50 грн х 0,8 = 2 874,00 грн).

Відтак, у даній справі позивачем переплачено судовий збір на суму 718,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на відсутність на час прийняття рішення у справі клопотання позивача про повернення судового збору, повернення судового збору в розмірі переплаченої суми судом не здійснюється (що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з відповідним клопотанням).

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 847,00 грн покладається на відповідача.

ІІ. Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

У позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 грн, однак докази на підтвердження понесення таких витрат не були надані суду.

Отже, за наслідками розгляду справи по суті і прийняття рішення суд не вирішує питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Інших судових витрат сторонами заявлено суду до відшкодування не було.

Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 129, 232, 236 - 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Кушніра Ігоря Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сиплайнзахід" про стягнення 239 500,00 грн заборгованості за договорами оренди - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сиплайнзахід" (участок Щивки, 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська обл., 78793, ідентифікаційний код 37586805) на користь Фізичної особи-підприємця Кушніра Ігоря Андрійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 ) 239 500,00 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) заборгованості та 2 874,00 грн (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.12.2023 (з урахуванням тимчасової втрати працездатності та відпустки).

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва