Рішення № 116093758, 27.12.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8951/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

позовної заяви Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - ВП 43995486; адреса: вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)

до aізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

про стягнення податкового боргу.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 35019,88 грн, на користь територіальної громади м. Олександрія, за наданими реквізитами.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що у відповідача існує податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 35019, 88 грн, який дотепер не добровільно не сплачений, а отже - підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказана ухвала скерована відповідачеві на адресу, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, 15.11.2023 року на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою оператора поштового зв?язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.01.2021 року у справі №820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі №640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі №826/12038/17.

В силу частини 4 статті 124, частини 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

За таких умов правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Так само, не подав до суду доказів повної або часткової сплати податкових зобов`язань, які складають суму його податкового боргу.

Вказані обставини не перешкоджають суду розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.05.2016 року та перебуває на обліку у позивача як платник податків.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов`язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.

Відповідно до довідки про заборгованість, розрахунку податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб та інтегрованої картки платника податківа, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 35 019,88 грн,.

Таким чином, в термін обумовлений чинним законодавством, обов`язок, щодо сплати податкового зобов`язання, відповідач не виконав.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).

Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов`язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Згідно із відомостями, що надані позивачем, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску складають 154,54 грн. штрафних санкцій, що нараховані податковим повідомленням-рішенням №0060765308 від 29.06.2020 року та пеня в сумі 34 865,34 грн (відповідно до даних інтегрованої картки, нарахована платникові за несвоєчасну сплату грошових зобов?язань, починаючи з 2016 року).

Докази оскарження такого податкового повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не надані.

За наведених обставин суд констатує, що вказані податкові зобов?язання відповідача набули наразі статусу узгоджених.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних приписів ПК України позивач сформував податкову вимогу від 22.08.2016 року за №13600-17 на суму 70519,01 грн та скерував її відповідачеві.

У матеріалах справи відсутні докази відкликання або скасування вказаної податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, тому податкова вимога додатково не надсилалась.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно зі статтею 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. (п.41.4 ПК України).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу відповідача у сумі 35019, 88 грн, вимоги позову про його стягнення підлягають задоволенню.

Судові витрати, які підлягали б розподілу на підставі частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - ВП 43995486; адреса: вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 35019,88 грн, на користь територіальної громади м. Олександрія, за реквізитами: отримувач ГУК у Кіров.обл./тг.м. Олексан/18050400, банк: Казначейство України (ЕАП), ЗКПО банка: 37918230, рахунок: UA068999980314060699000011561, код платежу: 5018050400 (місцевий бюджет).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК