Рішення № 116080450, 19.12.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1246/22

Провадження №2/367/5806/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2023 року Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Коцюбинське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Коцюбинське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, згідно якої просили суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управлінська компанія Коцюбинське» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 38 267,68 грн, інфляційні нарахування у розмірі 4449,63 грн. та 3 % річних у розмірі 1463,09 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Заочним рішенням від 10.04.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Коцюбинське» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (який є власником квартири АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ» (р/р IBAN НОМЕР_1 у банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Код ЄДРПОУ 38914828) заборгованість з надання житлово-комунальних послуг, в розмірі: 38 267,68 ( тридцять вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень шістдесят вісім копійок) грн., інфляційні нарахування у розмірі 4449,63 ( чотири тисячі чотириста сорок дев`ять гривень шістдесят три копійки) грн. та 3 % річних у розмірі 1463,09 (одна тисяча чотириста шістдесят три гривні дев`ять копійок) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14.11.2023 року було поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/1246/22 від 10.04.2023 року. Скасоване заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10.04.2023 року по справі № 367/1246/22за позовом ТОВ «Управлінська компанія Коцюбинське» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялася належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що ТОВ «Управлінська компанія Коцюбинське» здійснює управління житлового будинку по АДРЕСА_2 . Під час здійснення управління, позивачем надаються житлово-комунальні та комунальні послуги.

Відповідно до копії рішення загальних зборів від 03.03.2020 р. № 03/03-20 ТОВ Житлово-Експлуатаційна Компанія «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» з 05.03.2020 р. перейменоване на ТОВ «Управлінська компанія «Коцюбинське». (а.с. 14)

Між ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» та ПАТ «Київобленерго» укладено договір від 23.12.2013 р № 220061029, про постачання електричної енергії. Відповідно до показників лічильника обліку електричної енергії відповідач отримував послуги з електропостачання. (а.с. 18)

30.12.2015 р. між ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» та ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» укладено договір № 14548/4-1-08 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі. (а.с. 20-22)

Між ТОВ УК Коцюбинське (ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський») та УЖКГ «Біличі» укладено договір від 17.02.2014 р. № 328 про надання послуг з водопостачання (а.с. 22-23).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових пра на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 згідно договору купівлі-дарування квартири, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).

Згідно Акта звіряння взаємних розрахунків між виконавцем ТОВ «УК Коцюбинське» та Відповідачем, за вказаною вище квартирою існує заборгованість на загальну суму 38 267,68 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень, 68 копійок) грн. за період з 01.01.2020-01.04.2021 рр. (а.с. 26-27).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 156, 162 ЖК України, за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

У відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

У відповідності до ст. 322 Цивільного кодексу України, абз.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних у відповідача сума богу з надання житлово-комунальних послуг за період з січня 2020 р. по грудень 2021 р., становить 38 267,68 грн., інфляційні нарахування - 4449,63 грн. та 3 % річних - 1463,09 грн (а.с. 8).

Позивач зі свого боку виконував свої обов`язки, та забезпечував надання ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд, прибудинкових територій, оскільки відповідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу на проведення ремонтних і профілактичних робіт, ліквідації аварії та її наслідків.

Нарахування оплати за отримані комунальні послуги проводяться відповідно до Постанови КМУ 630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі за текстом «Правила») та тарифів, встановлених вказаним «Постачальникам» органом виконавчої влади - Розпорядженням КМДА які діють на момент надання відповідної послуги.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а статтею 68 ЖК України визначено, що на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст.26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Суб`єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Частина 1 статті 509 ЦК України визначає, що зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Обов`язок на власників жилого приміщення по несенню витрат на утримання будинку і при будинкової території, сплаті комунальних послуг покладений також нормами ст. 322 ЦК України та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У відповідності до положень ч. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с. 8) інфляційні нарахування у розмірі 4449,63 та 3% річних у розмірі 1463,09 грн. у період з січня 2020 року по грудень 2021 року є обґрунтованими.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку шляхом направлення вимоги позичальнику або ж у судовому порядку.

Як вбачається з позовної заяви Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги 22.02.2022 року.

Відповідно до позовної заяви та розрахунку заборгованості, наданого позивачем заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 38 267,68 грн. утворилась за період з 01 грудня 2018 року по 06 грудня 2021 року.

Оскільки, спірні правовідносини встановлюють обов`язок відповідача - сплату коштів частинами, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи належного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Такий правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем (акт звіряння взаємних розрахунків) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги Відповідача за період з 01 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року складає 5 636,12 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без важної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, під час ухвалення даного рішення судом було встановлено пропущення строків позовної давності щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з з 01 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року, що складає 5 636,12 грн., а позивачем не доведено переривання строків давності, суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості з Відповідача у строк, більший, ніж передбачений ст.257 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, зважаючи на те, що Відповідач за отримані житлово-комунальні послуги не сплачував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 32 631,56 грн. (38 267,68 грн.-5 636,12 грн.), інфляційні нарахування у розмірі 4449,63 та 3% річних у розмірі 1463,09 грн. у період з січня 2020 року по грудень 2021 року.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11-16, 256, 257, 261, 267, 322, 382, 509-510, 525, 526-527, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 95, 223, 247, 258-259, 265, 268, 274, 279, 353-354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Коцюбинське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (який є власником квартири АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ» (р/р IBAN НОМЕР_1 у банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Код ЄДРПОУ 38914828) заборгованість з надання житлово-комунальних послуг, в розмірі: 32 631,56 ( тридцять дві тисячі шістсот тридцять одна гривня п`ятдесят шість копійок) грн., інфляційні нарахування у розмірі 4449,63 ( чотири тисячі чотириста сорок дев`ять гривень шістдесят три копійки) грн. та 3 % річних у розмірі 1463,09 (одна тисяча чотириста шістдесят три гривні дев`ять копійок) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2164,42 (дві тисячі сто шістдесят чотири гривні сорок дві копійки) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію рішення суду направити сторонам по справі для відома.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційної провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова