Рішення № 116068801, 01.01.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10287/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 січня 2024 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву адвоката Репака Віталія Валерійовича в інтересах приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про ухвалення додаткового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.12.2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа Акціонерне товариство «Ідея Банк», на рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - відмовлено повністю.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. - адвокат Репак В.В. подав до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 2, 3 ст.270 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Як встановлено судом, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.12.2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа Акціонерне товариство «Ідея Банк», на рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - відмовлено повністю.

В запереченні на скаргу приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна повідомила суд про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які приватний виконавець очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, становитиме 5-10 тис. грн. Також зазначено, що в подальшому приватним виконавцем або її адвокатом буде подана заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Так, 19 грудня 2023 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича, який діяв на підставі Статуту та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною було укладено Договір про надання правової допомоги № 59.

Згідно п. 1.1. Договору Клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у справі № 461/10287/23 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни та скасування постанови про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.2. Договору для надання правової допомоги Клієнту за цим Договором Адвокатське бюро призначає адвоката Репака Віталія Валерійовича.

Згідно п. 3.1. Клієнт зобов`язався оплачувати послуги по наданню правової допомоги.

Розрахунок вартості послуг за надання професійної правничої допомоги та порядок оплати таких послуг визначений п. 4.1- 4.4. Договору.

На виконання умов Договору про надання правової допомоги Адвокатським бюро виставлено Клієнту рахунок для оплати послуг за правничі послуги.

Адвокатським бюро надано Клієнту наступні правничі послуги:

1) Аналіз та вивчення документів, консультування Клієнта, підготовка та складання заперечення на скаргу на дії приватного виконавця (в порядку ст. 43 ЦПК України) у справі №461/10287/23 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни та скасування постанови про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 (надалі - справа № 461/10287/23) - 7 годин, що становить до оплати 7 000,00 (сім тисяч гривень);

аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду для підготовки та складання заперечення на скаргу на дії приватного виконавця (в порядку ст. 43 ЦПК України) у справі №461/10287/23 - 2 години, що становить до оплати 2 000,00 (дві тисячі гривень).

підготовка та складання заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі №461/10287/23 - 1 година, що становить до оплати 1 000,00 (одна тисяча гривень).

Загальний розмір гонорару за надання Клієнту правової допомоги згідно рахунку №1 склав 10 000,00 (десять тисяч гривень) грн.

27.12.2023 року між Адвокатським бюро та Клієнтом підписано акт прийому-передачі наданих правничих послуг.

Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Відповідне положення міститься у Постанові ВП ВС від 12.05.2020 №904/4507/18 (12-171гс19), де суд зазначив: «Відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди № 2 від 28 вересня 2018 року, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкчадальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, то ж належить до судових витрат, не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. При цьому загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, складає 12 000 грн, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару».

Разом з цим, суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є необґрунтованою, такою, що не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, з огляду на наступне.

В частині 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом; вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, частина 5 ст. 137 ЦПК України, вказує на те, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020 приходить до висновку, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд мас виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду від відповідача не надходило.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Згідно із заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача заявлено розрахунок витрат у розмірі 10000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала в підготовці заперечення на скаргу та відвідування судового засідання

На думку суду, дана справа є справою незначної складності. Супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, справа не становить суспільний інтерес.

Отже, підготовка у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, у задоволенні позову відмовлено, а відповідач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 грн не є пропорційним до предмета спору та складності справи, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, та вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 2000 грн.

Керуючись133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 461/10287/23 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа Акціонерне товариство «Ідея Банк», на рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Львівського апеляційного суду безпосередньо або через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Волоско І.Р.