Вирок № 11602799, 25.05.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-8/ 2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарях Доля К.В., Олійник К.І., Кіньової К.В.

за участю прокурора Заріцької О.А., Суховолець У.А.,

Семененка В.П.

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого 04 червня 1999 року Ленінградським районним судом м. Києва за ст. ст. 141 ч. 2, 142 ч. 1, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 14 серпня 2001 року на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію» від 05 липня 2001 року; 20 грудня 2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 06 січня 2006 року по відбуттю строку покарання; 21 грудня 2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 23 жовтня 2007 року по відбуттю строку покарання,

у скоєні злочинів передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, судимого 05 лютого 1998 року Залізничним районним судом м. Києва за ст. ст. 81 ч. 3, 140 ч. 2, 42 КК України ( у редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 03 червня 1999 року Ленінградським районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч. 2, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 21 серпня 2000 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 2 роки 9 місяців 5 днів на підставі постанови Дубенського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2000 року; 20 липня 2001 року місцевим судом Ленінградського району м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України, на підставі ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 18 жовтня 2005 року умовно-достроково на 7 місяців 21 день відповідно до постанови Коростенського мйськрайсуду Житомирського області від 17 жовтня 2005 року; 28 грудня 2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 11 червня 2008 року умовно-достроково на 4 місяці 14 днів згідно постанови Білоцерківського міськрайсуду Київської області від 03 червня 2008 року,

у скоєні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_4, зареєстрованого в АДРЕСА_5, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєні злочинів передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_9, будучи особою, щодо якої згідно постанови Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2007 року, при звільненні з місць позбавлення волі встановлено адміністративний нагляд, не прибув без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання.

При цьому, ОСОБА_9, будучи засудженим 21 грудня 2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі відбував покарання в Березанській виправній колонії УДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області (№ 95).

Згідно постанови Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2007 року при звільненні ОСОБА_9 з місць позбавлення волі йому було встановлено адміністративний нагляд строком на два роки із встановленням наступних обмежень: проходити реєстрацію в територіальних органах внутрішніх справ кожного вівторка кожного місяця; заборона виїзду по службовим та особистим справах за межі району без дозволу органу внутрішніх справ; заборона залишати своє місце проживання з 21.00 годин до 05.00 годин наступного дня.

У день звільнення з місць позбавлення волі 23 жовтня 2007 року начальником Березанської виправній колонії УДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області (№ 95) ОСОБА_9 було оголошено під підпис постанову про встановлення йому адміністративного нагляду та зобов'язано прибути і зареєструватись в триденний термін у Святошинському РУГУ МВС України в м. Києві не пізніше 26 жовтня 2007 року, а також ОСОБА_9 був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду й несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання.

Однак, ОСОБА_9, прибувши після звільнення з місць позбавлення волі по місцю свого проживання, у квартиру АДРЕСА_1, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, у Святошинське РУ ГУМВС України в м. Києві у встановлений триденний строк не зареєструвався і не проходив реєстрацію кожного вівторка кожного місяця.

Крім цього, при перевірці працівником міліції місця проживання ОСОБА_9 - квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_9 14 квітня 2008 року в 22.30 годин, 21 травня 2008 року в 23.50 годин та 28 липня 2008 року в 22.40 годин був відсутній за місцем проживання без поважних причин, про що були складені відповідні акти дільничним інспектором міліції про відсутність піднаглядного, чим порушив правила адміністративного нагляду.

Крім цього, ОСОБА_9 18 квітня 2008 року, приблизно в 22.00 годин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, за попередньою змовою з ОСОБА_12, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Жолудєва», розташованої по вул. Симиренка в м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_13

Так, ОСОБА_9 18 квітня 2008 року, приблизно о 21.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля ринку «Елерон», розташованого по вул. Симиренка, 5 в м. Києві, зустрів свого знайомого ОСОБА_12 Розмовляючи з ОСОБА_9, ОСОБА_12 побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_13, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розмовляючи по своєму мобільному телефону, направлявся до зупинки громадського транспорту «вул. Жолудєва», розташованої по вул. Симиренка в м. Києві.

В цей час, ОСОБА_12 вирішив відкрито викрасти мобільний телефон у ОСОБА_13 З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_12 прослідував слідом за ОСОБА_13 і коли останній сів на лавку вказаної зупинки, очікуючи громадський транспорт, то ОСОБА_12 підійшов до нього і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя, обхвативши ОСОБА_13 правою рукою за шию, наказав останньому віддати йому свій мобільний телефон.

ОСОБА_9, зрозумівши злочинні наміри ОСОБА_12, діючи узгоджено з ОСОБА_12, підбіг ззаду до ОСОБА_13 і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я двома руками схопив за передпліччя рук останнього, тим самим вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_12

Після цього ОСОБА_12, діючи погоджено з ОСОБА_9, відпустив шию ОСОБА_13 та з лівої кишені куртки останнього, відкрито викрав чуже майно, яке належить останньому, а саме: мобільний телефон «Нокіа 3250», ціною 1600 гривень, у якому знаходилась сім-картка оператора мобільного звязку «Київстар» ціною 25 гривень, на рахунку якої гроші були відсутні, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1625 гривень. З викраденим чужим майном ОСОБА_9 разом з ОСОБА_12 з місця скоєння злочину втекли, однак у подальшому були затримані працівниками міліції.

Крім цього, ОСОБА_9, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 15 серпня 2008 року, приблизно в 03.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_6 в м. Києві, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства, скоїли напад на громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння чужим майном останніх та заволоділи ним.

Так, 15 серпня 2008 року, приблизно в 03.00 годин, ОСОБА_9 знаходячись разом зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 біля входу в супермаркет «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова, 11 в м. Києві, розпивали спиртні напої. У цей час ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернули увагу на раніше незнайомих їм громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, також знаходились біля вищевказаного супермаркету. Перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заволодіти чужим майном, яке належить громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розподіливши при цьому між собою ролі, суть яких зводилась до того, що ОСОБА_10 діючи погоджено з ОСОБА_9 та ОСОБА_11, повинен був заволодіти майном ОСОБА_8, а в цей час ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10, діючи погоджено з ОСОБА_9, повинні були заволодіти майном ОСОБА_7

З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, діючи погоджено з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, підійшов до ОСОБА_14 і, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я правою рукою стиснутою в кулак, наніс йому удар по голові та між ними почалась бійка. В цей час ОСОБА_10, перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_9 та ОСОБА_11, підбіг до ОСОБА_8, і, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я наніс йому удар ногою по голові, від якого ОСОБА_14 впав на асфальтове покриття, при цьому погрожуючи останньому застосуванням ножа. Сприймаючи погрози ОСОБА_10 реально, ОСОБА_8 припинив чинити опір. Однак ОСОБА_10, діючи погоджено з ОСОБА_11 та ОСОБА_9, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном ОСОБА_14, продовжував наносити удари ногами по різних частинах тіла останнього, від чого ОСОБА_8 втратив свідомість.

У цей час ОСОБА_9, разом з ОСОБА_10, перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_11 та діючи погоджено з останнім, підійшли до ОСОБА_7 і реалізовуючи свій злочиний умисел направлений на заволодіння майном останнього, ОСОБА_10 наніс ОСОБА_7 удар ногою в голову, підвівшись після якого ОСОБА_7 отримав декілька ударів в обличчя, які наніс йому правою рукою стиснутою в кулак ОСОБА_9, від чого ОСОБА_7 втратив свідомість.

Подолавши опір ОСОБА_15 та скориставшись тим, що від нанесених ударів останній втратив свідомість, ОСОБА_9, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном та оберненням його на свою користь та особистого збагачення, з разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, перебуваючи в попередній злочинній змові й діючи погоджено з останніми, по черзі перевірили вміст кишень одягу ОСОБА_8, та заволоділи майном останнього, а саме: мобільним телефоном «Нокіа-6290», ціною 1920 гривень, із сім- карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 2 гривні, грошима в сумі 40 гривень та двома кредитними картками «Приватбанку» та «Укрпромбанку», що не представляють матеріальної цінності для потерпілого, а всього майна на загальну суму 1987 гривень.

Після цього, ОСОБА_9, продовжуючи далі свої злочинні дії направлені на заволодіння майном ОСОБА_7 та перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і діючи погоджено між собою, по черзі перевірили вміст кишень одягу ОСОБА_7, та заволоділи чужим майном останнього, а саме: грошима в сумі 45 гривень; мобільним телефоном «Нокіа-70» ціною 1839 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Білайн», ціною 30 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 3 гривень; мобільним телефоном «Самсунг-450», ціною 300 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «ЮМС», ціною 20 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 2 гривень, та зв'язку ключів, які не представляють матеріальної цінності для потерпілого, а всього майном на загальну суму 2239 гривень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1539/ Е від 30 жовтня 2008 року, у ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: рани на шкірі з крововиливом на слизовій нижньої губи посередині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я). У ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців у лівій підочній ділянці, на шкірі нижньої губи зліва, крововиливу на слизовій нижньої губи зліва, садна в лівій тім'яно-потиличній ділянці, кожне з яких, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1586 /Е від 10 листопада 2008 року відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Заволодівши чужим майном, що належить ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з місця скоєння злочину втекли.

Крім цього, ОСОБА_9, 15 серпня 2008 року, приблизно в 03.45 годин, за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження ( т. 1 а.с. 296-297), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_6 в м. Києві, повторно відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_7

15 серпня 2008 року, приблизно в 03.40 годин, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, проходячи по вул. Булгакова в м. Києві, зустріли невстановлену слідством особу, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, якій розповіли про скоєний ними злочин та запропонували даній невстановленій слідством особі прийняти з ними участь в пограбуванні перехожих громадян, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження знову підійшли до громадянина ОСОБА_7, який у цей час піднявся із землі і на якого перед цим ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли розбійний напад. Побачивши ОСОБА_7, ОСОБА_9 діючи погоджено разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, знову по черзі перевірили вміст кишень одягу ОСОБА_7, однак нічого не виявивши відкрито викрали чоловічий ремінь, ціною 20 гривень. В цей час, ОСОБА_9, продовжуючи далі свої злочині дії направлені на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_7 та діючи погоджено з ОСОБА_10А, ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, побачив на лівій руці ОСОБА_7 наручний годинник, ціною 1438 гривень, який з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно відкрито його викрав.

Відкрито викравши в ОСОБА_7 чуже майно на загальну суму 1438 гривень, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановлена слідством особа з місця скоєння злочину втекли.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9, свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ст. 395; ч. 2 ст. 186 КК України - по епізоду 18 квітня 2008 року, визнав повністю, щиросердно розкаявся, підтвердив суду обставини скоєння ним зазначених злочинів, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочинів та показав, що 21 грудня 2006 року він був засуджений Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі. При звільнені з місць позбавлення волі 23 жовтня 2007 року його під підпис було ознайомлено з постановою Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2007 року згідно якої йому було встановлено адміністративний нагляд строком на два роки із встановленням обмежень: з'являтись на реєстрацію в органи внутрішніх справ кожного вівторка кожного місяця; заборонено виїжджати за межі місця проживання без дозволу органу внутрішніх справ; заборона залишати своє місце проживання з 21.00 годин до 05.00 годин наступного дня.

Також йому було роз'яснено що він не пізніше 26 жовтня 2007 року зобов'язаний зареєструватись у Святошинському РУГУ МВС України в м. Києві, та роз'яснені наслідки порушення правил адміністративного нагляду й несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання.

Однак, після звільнення з місць позбавлення волі він за місцем обраного ним місця проживання не поїхав, з метою порушення правил встановленого відносно нього адміністративного нагляду протягом 3-х днів у Святошинському РУГУ не зареєструвався, на реєстрацію не з'являвся.

14 квітня 2008 року в 22.30 годин, 21 травня 2008 року в 23.50 годин та 28 липня 2008 року в 22.40 годин був відсутній за місцем проживання - знаходився у своїх знайомих.

18 квітня 2008 року, у вечірній час біля ринку «Елерон» він зустрів свого знайомого ОСОБА_12 Вони побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_13, який розмовляв по мобільному телефону та направлявся до зупинки громадського транспорту «вул. Жолудєва»,

ОСОБА_12 запропонував йому піти за ОСОБА_13 із чим він погодився. Коли ОСОБА_13 зупинився на зупинці громадського транспорту та присів на лавку, ОСОБА_12 сказав йому, що хоче забрати в ОСОБА_13 С,О. мобільний телефон і щоб він йому у цьому допоміг, притримавши ОСОБА_13 за плечі, з чим він погодився. ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_13 спереду, а він ззаду й, двома руками став утримувати ОСОБА_13 за передпліччя рук останнього. У цей час ОСОБА_12 з кишені куртки ОСОБА_13 забрав мобільний телефон та пішов, а він ще притримав за плечі ОСОБА_13, який намагався встати, після чого також пішов за ОСОБА_12. Дорогою вони були затримані працівниками міліції, які вилучили в ОСОБА_12 мобільний телефон, що належить ОСОБА_13

Оскільки підсудний ОСОБА_9 свою вину за ст. 395, ч. 2 ст. 186 КК України - епізоду 18 квітня 2008 року, визнав повністю не оспорює фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню за пред'явленим ОСОБА_9 обвинуваченню за ст. 395, ч. 2 ст. 186 КК України - епізоду 18 квітня 2008 року, обмежився показаннями підсудного ОСОБА_9 та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9, свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України визнав частково та показав, що 15 серпня 2008 року, приблизно в 01.00 годин він зустрівся з ОСОБА_10 з яким пішли гуляти. Біля магазину «Сільпо» вони підійшли до ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які стояли та пили пиво. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він не знав, а з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у нього були дружні стосунки. На його прохання купити йому пива ОСОБА_11 відповів, що не має грошей, а ОСОБА_8 відповів, щоб він звернувся до охоронця магазину, може той купить йому пиво. Йому не сподобалась відповідь ОСОБА_8 та він запитав у нього чому він так відповідає, на що останній нічого не відповів, розвернувся та разом з ОСОБА_7 пішли в сторону вул. Булгакова, 6.

Після цього ОСОБА_10 пішов до дому, ОСОБА_11 залишився біля «Сільпо», а він щоб з'ясувати з ОСОБА_8 стосунки наздогнав останнього біля будинку 6 по вул. Булгакова в м. Києві, він, запитав чому той так розмовляє, після чого вдарив його передпліччям лівої руки в обличчя, та між ними розпочалася бійка, у процесі якої він зробив «підсічку» та вони впали на землю, при цьому він наніс ОСОБА_8 ще декілька ударів кулаком в обличчя. У час коли він бився з ОСОБА_8, ОСОБА_10 начебто бився з ОСОБА_7 Коли він побачив, що ОСОБА_8 перестав чинити йому опір, він піднявся та пішов у сторону «Сільпо», оскільки подумав, що ОСОБА_10 пішов до «Сільпо». Зустрівши біля «Сільпо» ОСОБА_11, який запитав в нього де ОСОБА_8 та ОСОБА_7, він не побачивши ОСОБА_10 вирішив знову повернутись на місце бійки. Побачивши ОСОБА_7, який стояв у кущах, та біля якого стояв ОСОБА_10, він перевірив зміст кишень ОСОБА_7, зняв з його руки годинник, витяг з його штанів ремень. Коли він знімав годинник, ОСОБА_10 оглядав кишені ОСОБА_7 Після чого вони разом з ОСОБА_10 пішли з місця бійки. Біля «Сільпо» на вимогу ОСОБА_10 він передав останньому ремінь та годинник, які йому не були потрібні та які він забрав у ОСОБА_7. Мобільний телефон у ОСОБА_8 він не викрадав, не виключає що можливо його викрав ОСОБА_10.

18 серпня 2008 року разом з підсудним ОСОБА_10 вони були затримані працівниками міліції. Заявлені цивільні позови визнає та згоден їх відшкодовувати.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_11, свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав частково, в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України не визнав, та показав, що

17 жовтня 2007 року приблизно 17.00 годин, проходячи поруч зі сходинками ЖЕК-802, розташованого по пр-ту Корольова 10 в м. Києві, він на сходинках побачив паперовий згорток, який підняв та розкривши який побачив, що в згортку знаходилась суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, як він зрозумів це була конопля. Він поклав знайдений паперовий згорток до себе в ліву внутрішню кишеню куртки, у яку був одягнений, з метою передати його працівникам міліції, після чого пішов на ринок та про знайдений згорток з речовиною забув. Весь час до моменту його затримання працівниками міліції, тобто до 03 березня 2008 року вищевказаний паперовий згорток з указаною речовиною зберігався в кишені його куртки. Працівники міліції провели його поверхневий огляд, під час якого в лівій внутрішній кишені куртки в яку він був одягнутий, виявили вищевказаний паперовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, після чого доставили його до відділу міліції, де в присутності понятих вищевказаний паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору в нього був вилучений та опечатаний, про що було складено відповідний протокол, зміст якого він та поняті підписали та зауважень не мали.

Визнає що зберігав наркотичний засіб, проте його придбання не визнає.

У ніч з 14 серпня 2008 року на 15 серпня 2008 року, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_16 знаходився біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова, 11 в м. Києві де розпивали пиво. Там же він познайомився з двома раніше незнайомими йому хлопцями, як згодом стало відомо: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пили пиво та з яким він спілкувався протягом 1,5-2 годин, при цьому пив пиво за їхній рахунок. Через деякий час до них підійшли його знайомий ОСОБА_9 з хлопцем, який назвався ОСОБА_10, але він не може стверджувати з точністю, що то був підсудний ОСОБА_10, з яким він жив в одному дворі. Хлопець був дуже схожий на нього. Проте він рідко бачив ОСОБА_10 та міг його не впізнати. ОСОБА_9 попросив у нього, щоб він купив йому та його товаришу пива, проте він йому відмовив за браком грошей. Тоді ОСОБА_9 звернувся з аналогічним проханням до когось з потерпілих і ті відмовили йому в грубій формі після чого потерпілі пішли, а ОСОБА_10 сказав, що він цього не залишить, що він дуже поважна людина у кримінальному світі та що йому потрібно розібратись з потерпілими. ОСОБА_9 сказав теж саме і вони пішли за потерпілими. Через деякий час повернувся ОСОБА_9 запитав де ОСОБА_10 та пішов туди звідки прийшов. Він через деякий час пішов у сторону АДРЕСА_7 біля дороги побачив мобільний телефон «Самсунг» сріблястого кольору, який був схожий на мобільний телефон який він бачив перед цим у потерпілих біля магазину «Сільпо» та який він підняв та заніс до дому, маючи намір повернути його власнику. Дома своєму брату він сказав, що біля будинку по вул. Булгакова була бійка і телефон може належати одному з потерпілих. На його прохання його мати принесла даний телефон у міліцію. Він особисто цю бійку не бачив та участі в ній не приймав.

Через деякий час він був затриманий працівниками міліції, які повідомили його про те що відбулась бійка та у потерпілих забрали речі у тому числі і мобільний телефон. Він допустив, що мобільний телефон який він знайшов міг належати потерпілому.

Проти відшкодування заявлених цивільних позовів заперечує.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_10, свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України не визнав, та показав, що ввечері 14 серпня 2008 року він забрав свою сестру з роботи, вони разом прийшли до дому приблизно в 22.00-23.00 години, поїли та лягли спати.

У ніч з 14 на 15 серпня 2008 року він знаходився дома за адресою АДРЕСА_3 та нікуди з квартири не виходив.

16 чи 17 серпня 2008 року він зустрів ОСОБА_9, з яким вирішили випити пива. Дорогою в магазин «Сільпо», ОСОБА_9 запропонував йому піти за пивом в інший магазин та повідомив, що в нього там були неприємності, днями у ночі він з кимось побився, після чого в цих людей забрав якісь речі та годинник. При цьому показав йому цей годинник, який йому сподобався і він попросив ОСОБА_9 дати його йому поносити. ОСОБА_9 погодився, дав йому годинник, але сказав, що якщо він йому знадобиться, він його в нього забере.

Проти відшкодування заявлених цивільних позовів заперечує.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_9 свою вину в інкримінованих йому злочинах за ст. 395, ч. 2 ст. 186 КК України (епізоду від 18 квітня 2008 року) визнав повністю, за ч. 2 ст. 187, ч. 2. ст. 186 КК України (епізоду 15 серпня 2008 року) визнав частково, підсудний ОСОБА_11 свою вину в інкримінованих йому злочинах за ч. 1 ст. 309 КК України визнав частково, за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України вину не визнав, підсудний ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому йому злочинах за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України не визнав, їхня вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8, який показав, що 15 серпня 2008 року, приблизно о 02.00 годин він разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 приїхав до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова, 11 в м. Києві, де вони спілкувались та вживали енергетичний напій. Перебуваючи біля супермаркету, вони познайомились з хлопцями, як згодом стало відомо ОСОБА_18 та ОСОБА_16, з якими деякий час спілкувались та він пригощав їх пивом. У процесі спілкування на прохання ОСОБА_11 він передавав останньому свій мобільний телефон, щоб той пересвідчився в наявності деяких функцій телефону. Через деякий час до них, перестрибуючи через перила, підійшли троє раніше незнайомих хлопців, одним з яких як згодом стало відомо був ОСОБА_9, а обличчя двох інших він не бачив, оскільки один ховав обличчя та стояв у стороні від нього, а інший стояв у темному місці де не було освітлення. Коли ці незнайомі хлопці почали вітатися з ОСОБА_11 та ОСОБА_16, ОСОБА_7 сказав йому, що тут щось підозріле й треба йти до дому. ОСОБА_9 запитав у нього чи не буде декілька гривень на пиво, на що він йому відповів, що може краще він запитає у охоронця «Сільпо». Після чого, приблизно в 03.30 годин вони з ОСОБА_7, направились в бік будинку АДРЕСА_6 в м. Києві. Дорогою їм здалося що ніби то їх хтось гукає, проте вони не звернули на це увагу та пішли далі. Вони не встигли пройти і 10 метрів, як до них підбіг ОСОБА_9, через 10-15 секунд підбіг високий хлопець, який також перебував біля «Сільпо» та обличчя якого він не бачив, оскільки він його приховував, і за ним відразу же підбіг ОСОБА_11 ОСОБА_9 запитав у нього, як він його назвав, на що він відповів, що ніяк і разом з ОСОБА_7 пішли далі. Наздогнавши його перед під'їздом будинку АДРЕСА_7 в м. Києві, ОСОБА_9 знову щось у нього запитав і наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя та між ними почалась боротьба у ході якої хлопець, який постійно приховував обличчя запитав у ОСОБА_9, чи не потрібна їхня допомога. Продовжуючи з ним боротися, ОСОБА_9 сказав «хлопці допоможіть», після чого до нього підбіг хлопець, який приховував своє обличчя, який наніс йому один удар ногою в підборіддя, від якого він відпустив ОСОБА_9 та відчувши сильний фізичний біль впав на асфальт. Намагаючись піднятись, він знову отримав з тієї ж сторони удар ногою в підборіддя. Намагаючись піднятись, хлопець, який приховував обличчя звернувся до нього із фразою «лежи, а то зараз дістану ніж», сприймаючи погрозу як реальну та реально відчувши погрозу своєму життю, він перестав вчиняти будь які дій, залишився лежати на асфальті. При цьому він повернув голову в сторону будинку АДРЕСА_6 і побачив, як на відстані приблизно 3-4 метрів від нього, ОСОБА_9 наносить ОСОБА_7 удари руками в область обличчя. Розуміючи, що на ОСОБА_7 також нападають, від піднявся та направився до ОСОБА_7, поряд біля якого крім ОСОБА_9 знаходились ОСОБА_11 та хлопець, що приховував своє обличчя, стоячи боком до нього та не дивлячись на нього. У цей час він бачив як ОСОБА_9 перевіряє кишені в ОСОБА_7, який уже стояв та не чинив йому ніякого опору. Почуваючи себе погано, після скоєного відносно нього нападу та нанесених йому ударів, він підійшов до ОСОБА_11 та сказав йому що запам'ятає це. У цей момент він втратив свідомість і впав. Лежачи на спині та приходячи до тями в той момент, коли від нанесених йому ударів, кров почала поступати йому в горло і він почав задихатись, він побачив над собою обличчя ОСОБА_11, який стояв над ним та рука якого знаходилась в правій передній кишені його джинсів. Після цього всі кудись поділись, а до нього підійшов ОСОБА_7. Піднявшись та перевіривши своє майно, він виявив відсутніми мобільний телефон «Нокіа 6290» ціною 1920 гривень, із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 2 гривні, гроші в сумі 40 гривень та дві кредитні картки « Приватбанку» та «Укрпромбанку», які не представляють для нього матеріальної цінності, які знаходились в нього в правій передній кишені джинсів. Усього в нього було викрадено майна на загальну суму 1987 гривень.

На місці де відбувався напад він виявив свої ключі від квартири, та почав шукати своє взуття, яке валялось на дорозі. В цей момент він побачив, що люди, які приймали участь у його пограбуванні, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_9 та хлопець, який постійно приховував своє обличчя підбігли до ОСОБА_7 Також він ще чув жіночий голос, не виключає що з ними напевно, була ще якась дівчина. При цьому дівчина голосно казала, щоб вони перевірили шкарпетки та спідню білизну, тому що в нього там лежать 1000 гривень. Вони спустили ОСОБА_7 штани до колін, хто саме це робив він не бачив. ОСОБА_7 казав їм, що у нього не має грошей, але вони перевіривши усе пішли в напрямку «Сільпо». Місце це відбувалась бійка було освітлене.

Оскільки від нанесених йому ударів він потребував медичної допомоги, у нижній щелепі в нього був наскрізний отвір, з якого йшла кров, вони пішли до дому ОСОБА_7, звідки викликали міліцію та швидку допомогу, яка госпіталізувала його в лікарню № 12 де йому було надано першу медичну допомогу.

Завдана йому злочином матеріальна шкода в сумі 1987 гривень йому не відшкодована. Заявлений цивільний позов на суму 1987 гривень просить задовольнити та стягнути з підсудних.

Показання данні ним у ході досудового слідства підтримав.

Свої показання данні ним у ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_8 підтвердив під час проведення очних ставок 20 серпня 2008 року з підозрюваним ОСОБА_9, 11 вересня 2008 року з обвинуваченим ОСОБА_11 та адвокатом останнього - ОСОБА_6 ( т. 1. а.с. 222-225, а.с. 226-233);

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, який показав, що 15 серпня 2008 року, приблизно о 02.00 годин він разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 після відвідування більярдного клубу приїхали до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова, 11 в м. Києві, де вони спілкувались та вживали енергетичний напій. Перебуваючи біля супермаркету, вони познайомились з хлопцями, як згодом стало відомо ОСОБА_18 та ОСОБА_16, з якими деякий час спілкувались та пригощали їх пивом. У процесі спілкування на прохання ОСОБА_11 ОСОБА_8 передавав ОСОБА_11 свій мобільний телефон, щоб той пересвідчився в наявності деяких функцій телефону. Протягом часу їх спілкування ОСОБА_11 декілька разів відходив від них та спілкувався по мобільному телефону. Через деякий час до них, підійшли троє раніше незнайомих хлопців, одним з яких як згодом стало відомо був ОСОБА_9, який одразу звернувся до ОСОБА_8, щоб ми купили їм усім пива, на що ОСОБА_8 йому нормальним тоном відповів, що ніхто нічого купляти не буде. Він сказав ОСОБА_8, що кампанія незнайома, треба йти додому. ОСОБА_8 з ним погодився і під час прощання ОСОБА_9 знову звернувся до ОСОБА_8 щоб той купив йому пива, на що ОСОБА_8 відповів щоб той пішов до охоронця магазину і спитав у нього грошей, після чого вони пішли. Підходячи до будинку АДРЕСА_6 в м. Києві, вони почули, що хтось кричить їм у слід, щоб вони не уходили, залишились ще попити пива. Він вважає, що це кричав ОСОБА_9 Не звертаючи на це увагу вони пішли до дому. Вони не встигли пройти й 10 метрів, як до них підбіг ОСОБА_9, а через 2 секунди за ним підійшов ОСОБА_11. ОСОБА_9 запропонував повернутись з ними попити ще пива, на що ОСОБА_8 йому відповів що уже пізно треба йти до дому. ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_8, як він його назвав біля магазину, на що ОСОБА_8 відповів, що ніяк не називав. Після чого ОСОБА_9 сказав їм щоб вони йшли до дому і відразу ж наніс ОСОБА_8 удар кулаком правої руки в обличчя та між ними почалась бійка.

У цей час він побачив, що до місця бійки підійшло ще дві особи, одна з яких підійшла до ОСОБА_11, який спостерігав за тим, що відбувалося.

Він хотів розборонити ОСОБА_9 та ОСОБА_8, для чого зробив декілька кроків у їхню сторону і відразу отримав удар ногою в щелепу від однієї з осіб що підійшла та яка весь час приховувала обличчя, якою на його думку був ОСОБА_10, відчувши сильний фізичний біль. Після удару він підвівся, прийшов до тями і побачив перед собою ОСОБА_9, який стояв перед ним, розмахуючи кулаками. Він попросив його зупинитись, проте ОСОБА_9 наніс йому удар кулаком правої руки в ліве око, спричинивши йому фізичний біль. Де в цей час був ОСОБА_8 він не бачив. ОСОБА_9 начебто заспокоївся. Він зрозумів, що ніякого опору йому не потрібно чинити, бо буде ще гірше. Від дій ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 він відчував погрозу своєму життю та здоров'ю. Після цього ОСОБА_9 взяв його за руки і яким чином він не знає, оскільки у цей час в нього в пам'яти був провал, вони опинились в кущах. У цей момент зникла четверта особа, яка стояла поряд з ОСОБА_11

Потім поруч у кущах він побачив ОСОБА_8. Він стояв, а його кишені обшукували по черзі ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, при цьому усі переміщувались. В якийсь момент він не побачив ОСОБА_8

У лівій кишені його штанів знаходився мобільний телефон «Нокіа Н 70» та ключі від квартири, а в праві кишені мобільний телефон «Самсунг Х 450». ОСОБА_11 та ОСОБА_9 знаходячись біля нього, і кожний зі своєї сторони дістали усі речі з його кишень. При цьому ОСОБА_10 в цей час стояв по переду нього і бачив дії ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Після цього ОСОБА_10 підійшов до нього і також обшукав кишені його джинсів, перевіривши чи нічого там не залишилось, після чого ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 стали уходити. Він виходячи з кущів та приходячи до тями став шукати очима ОСОБА_8 якого не бачив. У цей момент він побачив чотири особи, які направлялись до нього серед яких була дівчина, яка казала «хлопці шукайте в нього тисяча». До нього підійшли ОСОБА_17, ОСОБА_11 та ОСОБА_10. Його кишені знову почали обшукувати ОСОБА_9, ОСОБА_11 та дівчина. Нічого не знайшовши, дівчина сказала щоб шукали в шкарпетках, спідній білизні. Після цього ОСОБА_9 перевірив його кросівки, дівчина намагалась розстібнути його ремінь, але в неї нічого не вийшло. ОСОБА_9 розстібнув йому ремень, після чого ОСОБА_11, ОСОБА_9 та дівчина стягнули з нього штани, при цьому він казав їм, що не треба цього робити що грошей в нього не має, але ОСОБА_11 та дівчина обшукали його спідню білизну нічого не знайшли. ОСОБА_10 у цей час стояв поряд та спостерігав. ОСОБА_9 також зняв з його руки годинник. Коли він почав одягати штани, ОСОБА_9 у цей момент витяг з них ремінь, після чого вони пішли. Оскільки ОСОБА_9 з кущів виходив останнім, він попросив його повернути йому мобільний телефон на що ОСОБА_9 нічого не відповів. Після чого він знайшов в кишені ключі, які опинились там після його повторного обшуку, вийшов з кущів та почав шукати ОСОБА_8, який лежав на землі в декількох метрах від цих кущів без тями та усе обличчя його було в крові. Він почав приводити його до тями і коли він прийшов до тями, вони пішли до нього до дому звідки одразу викликали швидку допомогу і міліцію. Не дочекавшись міліцію, вони на швидкій допомозі поїхали в лікарню, де ОСОБА_8 зашили губу, підборіддя, надали медичну допомогу та відпустили додому. Наступного дня він став себе погано почувати та швидка допомога госпіталізувала його в Лікарню № 6 де він протягом двох тижнів перебував на стаціонарному лікуванні зі струсом мозку.

За направленням працівників міліції він проходив медичне обстеження з приводу нанесених йому тілесних ушкоджень.

Завдана йому злочином матеріальна шкода в сумі 3397 гривень йому не відшкодована. У ході досудового слідства сестрою ОСОБА_10 - ОСОБА_10 йому було повернуто годинник, вартістю 1438 гривень, який був у нього викрадений нападниками, тому він просить задовольнити заявлений ним цивільний позов на суму 1959 гривень, яку стягнути з підсудних.

Також пояснив, що однією з осіб, що скоїла відносно нього та ОСОБА_8 злочин був саме ОСОБА_10, оскільки коли сестра ОСОБА_10 - ОСОБА_19 повертала йому викрадений у нього нападниками годинник, вона просила його вибачити її ОСОБА_10 за те, що її брат був неправий, коли здійснив напад на нього з ОСОБА_8 та пропонувала йому компенсувати усі витрати які він поніс у зв'язку з цим нападом на нього, просила його забрати заяву з міліції, а за декілька днів до проведення впізнання ОСОБА_10, вона просила не впізнавати ОСОБА_10. ОСОБА_19 конкретно говорила за свого брата ОСОБА_10. Також ОСОБА_19 сказала йому що викупила цей годинник в ломбарді.

Адвокат, який здійснював захист ОСОБА_10 в ході досудового слідства пропонував його гроші, за те щоб при проведенні слідчої дії - впізнанні, він не впізнав його підзахисного - ОСОБА_10. Проте від даних пропозицій він відмовився.

Показання данні ним у ході досудового слідства підтримав.

Свої показання дані ним в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_7 підтвердив під час проведення очних ставок 03 жовтня 2008 року з обвинуваченим ОСОБА_11 за участю адвоката останнього - ОСОБА_6, 10 листопада 2008 року з обвинуваченим ОСОБА_9 ( т. 1 а.с 213-221, 207-212);

- показаннями свідка ОСОБА_16 даних ним у ході досудового слідства при допиті його 06 вересня 2008 року в якості свідка, які були досліджені судом та оголошені в судовому засіданні про те, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючого в АДРЕСА_8 він знає з дитинства, так як проживають неподалік один від одного. Також з дитинства він знає ОСОБА_11. З ними в нього дружні стосунки. 14 серпня 2008 року, приблизно о 22.00-22.30 годин він вийшов прогулятись та направився до магазину «Сільпо» по вул. Булгакова, 11 в м. Києві, де зустрів свого знайомого ОСОБА_11 з яким вживали пиво. 15 серпня 2008 року, приблизно в проміжок часу з 01.00 до 02.00 годин до них підійшов ОСОБА_10 та ОСОБА_9, останнього він знав наглядно, які з ними привіталися та відійшли на кілька метрів до двох незнайомих йому хлопців, які стояли неподалік від магазину. Про що вони з ним розмовляли він не чув. Він знаходився біля ОСОБА_11 Через деякий час він побачив, що хлопці з якими розмовляли ОСОБА_10 та ОСОБА_9, пішли двох через дорогу в бік будинку АДРЕСА_6, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 побігли за ними, наздоганяючи їх. Приблизно через хвилину зі сторони будинку АДРЕСА_6, куди пішли ОСОБА_9 з ОСОБА_10 та двома хлопцями, він почув крики. Він підбіг до того місця звідки чув крики, щоб з'ясувати що відбувається, та побачив, як ОСОБА_10 та ОСОБА_9 завдають удари тим двом хлопцям, які від них біля магазину відходили. ОСОБА_11 в цей час стояв в метрах 60 від місця бійки та чи брав він участь у бійці він не бачив. Він не захотів втручатись в дану ситуацію, та відразу пішов до дому і що відбувалося далі він не бачив. Про те, що згодом ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були затримані працівниками міліції йому стало відомо від матері ОСОБА_11, яка через кілька днів йому зателефонувала та повідомила про це (т 1 а.с. 243-247);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20, яка показала, що зі слів її молодшого сина ОСОБА_21 їй стало відомо що 15 серпня 2008 року в п'ятницю в ночі її син ОСОБА_11 приходив попити води. В суботу, на її запитання що за мобільний телефон «Самсунг» знаходиться в коридорі їх квартири на тумбочці, ОСОБА_18 відповів, що цей телефон він знайшов вчора і що треба знайти хлопців, з якими він стояв біля «Сільпо», яких він знає в обличчя щоб віддати їм телефон. Увечері в понеділок сина затримали працівники міліції та на прохання сина вона разом з молодшим сином відвезли в міліцію зазначений мобільний телефон, де в неї його вилучили. Характеризує сина з позитивної сторони;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21, який показав, що 15 серпня 2008 року, вночі приблизно о 04.00 годин у квартиру АДРЕСА_2 в якій він проживає разом із матір'ю ОСОБА_20, прийшов його брат ОСОБА_11, який сказав, що хоче помити руки і приніс з собою мобільний телефон «Самсунг» сріблястого кольору, який поклав на стіл в коридорі квартири та сказав щоб він полежав до ранку. На питання до ОСОБА_11, що це за телефон і де він його взяв, останній відповів, що на вулиці була бійка і напевно хтось його загубив, а він його знайшов. Про те, що даний мобільний телефон викрадений він дізнався від працівників міліції;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22., який показав, що 15 серпня 2008 року вночі він повертася до дому та проходячи біля магазину «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова в м. Києві він зустрів своїх знайомих ОСОБА_8, ОСОБА_7, які біля магазину разом з наглядно знайомим йому ОСОБА_11 та ще одним незнайомим йому хлопцем вживали пиво. Він привітався та постоявши біля них хвилин 5 пішов до дому;

- показаннями свідка ОСОБА_19, неявка якої в судове засідання визнана судом поважною, а показання дані нею в ході досудового слідства оголошені та досліджені в судовому засіданні, про те, що 14 серпня 2008 року її брат ОСОБА_10 приблизно в 23.00 годин прийшов до неї на роботу в магазин, розташований по вул. Жолудєва в м. Києві. Зачинивши магазин вони разом з братом прийшли до дому в квартиру АДРЕСА_3 де повечеряли та лягли спати (т. 1 а.с. 264-265);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_23, який показав, що він працює інспектором патрульної служби ГУ МВС України в м. Києві.

З 10.00 годин до 23.00 годин 03 березня 2008 року він перебував на чергуванні у Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві, в автомобільному патрулі, по охороні громадського порядку разом зі ст. сержантом міліції ОСОБА_24. Цього ж дня, приблизно в 15.15 годин, по вул. Зодчих, 28 в м. Києві ними був затриманий підозрілий, раніше незнайомий їм молодий чоловік, який назвався ОСОБА_11. При поверхневому огляді ОСОБА_11 у лівій кишені куртки, у яку останній був одягнений, ним було виявлено паперовий згорток, у якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані. Після цього ОСОБА_11 ними був доставлений до ТВМ-2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де до службового кабінету було запрошено двох понятих, у присутності яких у ОСОБА_11 з лівої кишені куртки був вилучений указаний паперовий згорток, у якому містилась речовина рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, який був опечатано про що було складено відповідний протокол, зміст якого ОСОБА_11 та двоє понятих засвідчили своїми підписами. У присутності понятих ОСОБА_11 пояснив, що вилучене в нього належить йому та вищевказаний паперовий згорток з коноплею він зберігав для особистого вживання.

Свої показання данні ним у ході досудового слідства свідок ОСОБА_23 підтвердив під час проведення очної ставки 07 червня 2008 року з підозрюваним ОСОБА_11 за участю адвоката останнього - ОСОБА_3 ( т. 3. а.с. 42-44);

- показаннями свідка ОСОБА_24, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання дані ним у ході досудового слідства, які аналогічні показанням допитаного судом свідка ОСОБА_23, оголошені та досліджені в судовому засіданні ( т.3 а.с. 34-35).

Свої показання данні ним в ході досудового слідства свідок ОСОБА_24В підтвердив під час проведення очної ставки 07 червня 2008 року з підозрюваним ОСОБА_11 за участю адвоката останнього - ОСОБА_3 ( т. 3. а.с. 45-46);

- показаннями свідка ОСОБА_25, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання дані ним у ході досудового слідства оголошені та досліджені в судовому засіданні, про те, що він працює старшим оперуповноваженим ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Так, з 03 березня 2008 року по 04 березня 2008 року він перебував на чергуванні у ТВМ-2 Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого по бульвару 22-А в м. Києві. 03 березня 2008 року, приблизно о 15.40 годин, нарядом міліції до чергової частини ТВМ-2 Святошинського РУ ГУ було доставлено раніше незнайомого йому чоловіка, який назвався ОСОБА_11. При цьому працівники міліції повідомили, що при поверхневому огляді в ОСОБА_11 в лівій кишені куртки, у яку останній був одягнений, ними було виявлено паперовий згорток, у якому містилась подрібнена речовина зеленого кольору рослинного походження. Після цього до кабінету № 34 ТВМ-2 Святошинського РУ було запрошено 2 понятих, у присутності яких він вилучив у ОСОБА_11 вказаний згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. Після цього ОСОБА_11 в присутності понятих пояснив, що у вказаному паперовому згортку знаходиться наркотичний засіб канабіс, який він зберігав для особистого вживання. Вищевказаний згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого в присутності понятих він помістив у прозорий поліетиленовий пакет, який після цього було зв'язано ниткою та опечатано паперовою смужкою з відбитком печатки “Для пакетів”, Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві. По даному факту ним був складений відповідний протокол, зміст якого ОСОБА_11 він, та двоє понятих засвідчили своїми підписами (т. 3 а.с. 36-37);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_26, який показав, що 03 березня 2008 року, приблизно в 15.40 годин, він був запрошений у якості понятого до службового кабінету № 34 ТВМ-2 Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, розташованого по бул. Кольцова, 22-а в м. Києві, де в його присутності та присутності ще одного понятого працівником міліції в раніше йому незнайомого чоловіка, який назвався ОСОБА_11, у лівій кишені куртки, у яку останній був одягнений, було виявлено та вилучено паперовий згорток, у якому містилась суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору. Як пояснив при цьому ОСОБА_11 в його присутності та в присутності ще одного понятого, вилучене належить йому, та у вилученому в нього паперовому згортку знаходиться наркотичний засіб - канабіс, який він зберігав без мети збуту для особистого вживання шляхом паління. Вилучений у ОСОБА_11 паперовий згорток, який містив суху подрібнену речовину працівником міліції було поміщено в прозорий поліетиленовий кульок, який було зв'язано ниткою й скріплено печаткою «Для пакетів” Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. По даному факту працівником міліції був складений відповідний протокол, зміст якого він, ОСОБА_11 працівник міліції та інший понятий, засвідчили своїми підписами;

- показаннями свідка ОСОБА_27, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання дані ним у ході досудового слідства, які аналогічні показанням допитаного судом свідка ОСОБА_26, оголошені та досліджені в судовому засіданні ( т. 3 а.с. 40-41).

Свої показання данні ним у ході досудового слідства свідок ОСОБА_27, підтвердив під час проведення очної ставки 08 червня 2008 року з підозрюваним ОСОБА_11 за участю адвоката останнього - ОСОБА_3 ( т. 3. а.с. 47-49);

- протоколом огляду та вилучення від 03 березня 2008 року, згідно якого у ОСОБА_11 було вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. Як пояснив ОСОБА_11 даний згорток належить йому, у згортку знаходиться наркотик, який він зберігав з метою особистого вживання (т. 3 а.с. 14);

- висновком хімічної експертизи № 898 х від 21 травня 2008 року, згідно висновку якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучена в ОСОБА_11, є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Маса висушеного канабісу становить 6,59 г (т. 3 а.с. 55-56);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 17 червня 2008 року (т. 3 а.с. 58);

- протоколом огляду місця пригоди від 15 серпня 2008 року, та схемою до нього, згідно якого оглянуто ділянку місцевості біля будинку АДРЕСА_6 в м. Києві, де 15 серпня 2008 року ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було скоєно злочин відносно громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 30-32, 33);

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 17 серпня 2008 року, 19 серпня 2008 року, у яких він зазначав, що 15 серпня 2008 року він разом зі своїми друзями ОСОБА_10 та ОСОБА_11, адреси проживання яких може вказати наглядно, вживали пиво біля магазину «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова, 6 в м. Києві. Між ним та двома незнайомими йому хлопцями виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку, у ході якої він та його друзі побили вказаних хлопців та відібрали в них мобільні телефони. Телефон «Самсунг», який ОСОБА_10 відібрав в одного з хлопців, він передав ОСОБА_11 Наступного дня один з викрадених ними телефонів «Нокіа», чорного кольору, вони продали знайомому ОСОБА_10 за 350 грн., які з останнім витратили на свої потреби (т. 1 а.с. 41-48);

- письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 18 серпня 2008 року, що написані ним власноручно та його поясненнями від 19 серпня 2008 року, у яких він зазначав, що 14 серпня 2008 року приблизно в 23.00 годин біля магазину «Сільпо», розташованого по вул. Булгакова, 11 в м. Києві він зустрів двох раніше незнайомих йому хлопців, з якими спілкувався та вживав пиво. Приблизно через 1,5 години до них підійшли його знайомі ОСОБА_9 та ОСОБА_10. У цей час два хлопці з якими він пив пиво почали уходити в сторону вул. Булгаков, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пішли за ними та повернувшись через декілька хвилин запитали, хто з хлопців купував пиво. Отримавши від нього відповідь, що хлопець, який вище, ОСОБА_9 з ОСОБА_10 знову побігли за цими хлопцями та через деякий час повернулись, передавши у процесі розмови його знайомому на ім'я «Пепс» мобільний телефон марки «Самсунг», який останній передав йому, а він заніс його до дому ( т.1 а.с. 51-56);

- протоколом огляду та вилучення від 18 серпня 2008 року, згідно якого в приміщенні територіального відділу міліції № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у ОСОБА_20 вилучено мобільний телефон «Самсунг-Х 450» сріблястого кольору, що належить ОСОБА_7. Як пояснила ОСОБА_20 даний телефон їй за місцем її проживання приніс її син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 1 а. с .57);

- протоколом огляду предметів та речей від 05 листопада 2008 року, згідно якого оглянуто мобільний телефон «Самсунг- Х 450», вилучений у ОСОБА_20 та який був відкрито викрадений ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у ОСОБА_7 15 серпня 2008 року та фототаблицями до нього (т. 1 а.с. 73-75);

- протоколами виїмки від 21 серпня 2008 року та огляду предметів від 21 серпня 2008 року, 19 серпня 2008 року ( т.1 а.с. 79-81,104, 105-106);

- постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 06 листопада 2008 року, 21 серпня 2008 року та зберігальною розпискою потерпілого ОСОБА_7 про отримання викраденого в нього мобільного телефону (т. 1 а.с. 76-77, 82, 84, 107);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20 серпня 2008 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка 15 серпня 2008 року скоїла злочин відносно нього та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 206);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події із застосуванням технічних засобів від 11 вересня 2008 року за участю обвинуваченого ОСОБА_11 та захисника останнього - адвоката ОСОБА_6 (т 1 а.с. 234-240);

- протоколами допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_9 від 19 серпня 2008 року, 21 серпня 2008 року, 06 листопада 2008 року в яких він зазначив обставини скоєння ним злочину 15 серпня 2008 року в нічний час разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Також при допиті ОСОБА_9 в якості обвинуваченого 06 листопада 2008 року, останній зазначив, що він рахує, що ОСОБА_10 не визнаючи своєї причетності до пограбування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 разом з ним та ОСОБА_11 таким чином хоче уникнути кримінальної відповідальності за цей злочин. Наполягає, що ОСОБА_10 був тієї ночі разом з ним та ОСОБА_11 і приймав участь у пограбуванні потерпілих (т.1 а.с. 119-121, 130, 139-145);

- протоколом допиту ОСОБА_11 в якості підозрюваного 19 серпня 2008 року та обвинуваченого від 21 серпня 2008 року, 12 листопада 2008 року ( т. 1 а.с. 184-186, 195-196, т. 2 а.с. 212-214);

- протоколами очних ставок від 10 листопада 2008 року, 20 серпня 2008 року проведених між потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_9, під час яких останній підтвердив участь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у пограбуванні потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 15 серпня 2008 року (т. 1 а.с. 207-212, 222-225);

- протоколами очних ставок від 03 жовтня 2008 року, 11 вересня 2008 року проведених між потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_11, за участю адвоката ОСОБА_6, під час яких останній підтвердив присутність ОСОБА_10 у в ночі 15 серпня 2008 року на місці злочину (т. 1 а.с. 213-221, 226-233);

- висновком судово-медичної експертизи № 1539/ Е від 30 жовтня 2008 року, згідно висновку якої в ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рани на шкірі з крововиливом на слизовій нижньої губи посередині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я ( т. 1 а.с. 270-272);

- висновком судово-медичної експертизи № 1586 /Е від 10 листопада 2008 року, згідно висновку якої в ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців у лівій підочній ділянці, на шкірі нижньої губи зліва, крововиливу на слизовій нижньої губи зліва, садна в лівій тім'яно-потиличній ділянці, кожне з яких, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися внаслідок не менш ніж 3 травматичних дій тупими предметами, можливо внаслідок ударів руками, ногами чи іншими предметами, могли утворитися в час та при обставинах, зазначених у постанові (т. 1 а.с. 281-284);

Суд приймає до уваги та визнає достовірними показання ОСОБА_9 данні ним у ході досудового слідства при допиті його в якості підозрюваного та обвинуваченого 19 серпня 2008 року, 21 серпня 2008 року, 06 листопада 2008 року в яких він зазначив обставини скоєння ним злочину 15 серпня 2008 року в нічний час разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 119-121, 130, 139-145); показання ОСОБА_11 при допиті його в якості підозрюваного 19 серпня 2008 року та обвинуваченого 21 серпня 2008 року, 12 листопада 2008 року ( т. 1 а.с. 184-186, 195-196, т. 2 а.с. 212-214), які були досліджені судом, та які є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Показання підсудного ОСОБА_9., про те, що в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року з ним був не підсудний ОСОБА_10, а інший ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_10, місця проживання якого він не знає; коли він бився з ОСОБА_8, ОСОБА_11 весь час знаходився біля «Сільпо»; протоколи своїх допитів в ході досудового слідства щодо злочину скоєного відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він підписував не читаючи їх суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються цілеспрямованістю дій підсудних, показаннями самого підсудного ОСОБА_9, даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості підозрюваного та обвинуваченого 19 серпня 2008 року, 21 серпня 2008 року, 06 листопада 2008 року в яких він зазначав обставини скоєння ним злочину 15 серпня 2008 року в нічний час разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8; також зазначив, що він рахує, що ОСОБА_10 не визнаючи своєї причетності до пограбування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 разом з ним та ОСОБА_11, таким чином хоче уникнути кримінальної відповідальності за цей злочин. Наполягає, що ОСОБА_10 був тієї ночі разом з ним та ОСОБА_11 і приймав участь у пограбуванні потерпілих (т. 1 а. с. 119-121, 130, 139-145); висновками судово-медичних експертиз, показаннями ОСОБА_11 даними ним у ході досудового слідства (т. 1 а. с. 51-56, 184-186, 195-196, 213-221, 234-240, т. 2 а.с. 212-214); показаннями свідка ОСОБА_16, даних ним у ході досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, показання яких є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_28 - старший оперуповноважений ВКР Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві та свідок ОСОБА_29 - слідчий Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, якими проводилась першочергова перевірка по заявам потерпілих та досудове слідство по даній кримінальній справі, зазначили, що ОСОБА_9 давав показання добровільно, пояснення та протоколи його допиту записувались зі слів ОСОБА_9 які він читав, підписував.

Зміну показів підсудним ОСОБА_9 у ході судового слідства в частині пред'явленого йому обвинувачення щодо скоєння злочину відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою пом'якшення відповідальності за скоєне.

Показання підсудного ОСОБА_11, про те, що розмір наркотичної речовини що зазначений у висновку хімічної експертизи не відповідає розміру наркотичної речовини, що була у нього вилучена та також те що він не придбав зазначену наркотичну речовину, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Показання підсудного в цій частині спростовуються показаннями самого підсудного ОСОБА_11 даних ним у ході судового слідства про те, що вилучену в нього наркотичну речовину він знайшов та зберігав при собі; коли працівники міліції вилучали в нього згорток та опечатували його, зауважень з приводу ваги вилученої в нього речовини він не мав; висновком хімічної експертизи № 898 х від 21 травня 2008 року, згідно якого порушень цілісності пакування наданої на дослідження подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, вилученої у ОСОБА_11, не виявлено.

Показання підсудного ОСОБА_11 в частині, що при написанні ним пояснень з приводу вилучення в нього наркотичного засобу до нього зі сторони працівників міліції застосовувались протиправні дії, суд також оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються постановою помічника прокурора Святошинського району м. Києва від 08 липня 2008 року, затвердженої заступником прокурора Святошинського району м. Києва, про відмову в порушенні кримінальної справи по факту неправомірних дій співробітників полку ПС ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 та ОСОБА_24 відносно ОСОБА_11 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 366 КК України (т. 5 а.с. 72-73). Як зазначив сам ОСОБА_11 ніяких протиправних дій відносно нього слідчим не застосовувалось.

Показання ОСОБА_11 про те, що він не вчиняв злочину відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а в ході досудового слідства він дав неправдиві показання, оскільки такі покази йому сказали давати працівники міліції, щоб допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності, а також що ОСОБА_10 не вчиняв злочин відносно потерпілих, що потерпілі коли відмовились купувати пиво, висловлювались на адресу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 брутальною лайкою, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються цілеспрямованістю дій підсудних, висновком судово-медичних експертиз, поясненнями самого ОСОБА_11 даними ним в ході досудового слідства 18 серпня 2008 року, 19 серпня 2008 року (т. 1 а.с. 51-56); показаннями ОСОБА_18, даними ним у ході досудового слідства при допиті його в якості підозрюваного (т. 1 а.с. 184-186), при допиті в якості обвинуваченого за участю адвоката (т.1 а.с. 195-196, т. 2 а.с. 212-214); протоколом очної ставки між ОСОБА_11 за участю його адвоката та потерпілим ОСОБА_7 (а.с. 213-221 том 1), протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11 вересня 2008 року (т.1 а.с. 234-240), показаннями свідка ОСОБА_16, даних ним в ході досудового слідства, показаннями підсудного ОСОБА_9 даних ним в ході досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, показання яких є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_28 - старший оперуповноважений ВКР Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві та свідок ОСОБА_29 - слідчий Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, якими проводилась першочергова перевірка по заявам потерпілих та досудове слідство по даній кримінальній справі, які зазначили, що ОСОБА_11 давав показання добровільно, пояснення та протоколи його допиту записувались зі слів ОСОБА_11 які він читав, підписував, також в присутності адвоката при допиті його в якості обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_28 також показав, що ним затримувався ОСОБА_11, після допиту якого, зі слів останнього стало відомо що злочин разом з ним скоїли саме ОСОБА_9М та ОСОБА_10, які в подальшому і були затримані.

Зазначені показання підсудого ОСОБА_11 та зміну ним показів у ході досудового та судового слідства суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Показання підсудного ОСОБА_10 про те, що в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року він знаходився у квартирі за місцем проживання та участі у вчинені злочину відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не брав, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Покази підсудного ОСОБА_10 у цій частині спростовуються цілеспрямованістю дій підсудних, висновком судово-медичних експертиз, показаннями свідка ОСОБА_16, даних ним у ході досудового слідства, показаннями підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11 даних ними в ході досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, даними ними в ході досудового слідства, показання яких підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Зазначені показання підсудного ОСОБА_10 суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_16 дані ним у ході судового слідства в частині, що в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року він підсудного ОСОБА_10 не бачив, за потерпілими відразу пішли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - імені якого та місця проживання він точно не знає але не підсудний ОСОБА_10; між ким саме відбувалась бійка він не бачив; в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, він давав неправдивими показання відносно ОСОБА_10, та вважає їх неправдивими, оскільки вони не є послідовними, суперечать встановленим судом обставинам справи, спростовуються показаннями самого свідка ОСОБА_16, даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, показаннями підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11, даних ними в ході досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_30 та ОСОБА_7, даних ними як в ході досудового так і судового слідства, які зазначали, що в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року саме підсудний ОСОБА_10 разом з іншим особами здійснив напад на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Показання свідка ОСОБА_16 щодо підписання ним в ході досудового слідства протоколу його допиту в якості свідка не читаючи оскільки він боявся міліцію, вважав, що якщо він не підпише протокол то йому щось зроблять, суд оцінює критично та не приймає їх до уваги, оскільки вони спростовуються: показаннями допитаного в судовому засіданні самого свідка ОСОБА_16, який зазначив, що протокол допиту його в якості свідка він підписав добровільно без будь яких погроз зі сторони працівників міліції; показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_28, який показав, що ним, у якості свідка, допитувався ОСОБА_16, який попереджався про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України та давав показання добровільно, називав прізвища, імена, адреси проживання підсудних казав, що знає їх з дитинства, протокол допиту в якості свідка записувався зі слів ОСОБА_16 він його читав, підписував, зауважень не мав. Ним також відбирались пояснення у ОСОБА_9 , ОСОБА_10, які також як і ОСОБА_11 добровільно давали пояснення, не зазначали, що до них зі сторони працівників міліції застосовувався будь-який тиск, читали пояснення, записані з їхніх слів, підписували їх, зауважень до них не мали.

Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_16, данні ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, які були досліджені судом, та які є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав (том 1 а.с. 243-247).

Суд не приймає до уваги та оцінює критично, показання свідка ОСОБА_19 в частині, що її брат ОСОБА_10 усю ніч з 14 серпня 2008 року провів у квартирі, оскільки її показання в цій частині суперечать встановленим судом обставинам справи, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, показаннями підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11, даних ними в ході досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_30 та ОСОБА_7, даних ними як в ході досудового так і судового слідства, які зазначали, що в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року саме підсудний ОСОБА_10 разом з іншим особами скоїв злочин відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 даних ними у ході судового слідства про те що з 23.00 годин 14 серпня 2008 року до 05 .00 годин 15 серпня 2008 року підсудний ОСОБА_10 перебував у квартирі за місцем проживання та нікуди з квартири не виходив, та вважає їх неправдивими, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам справи, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, показаннями підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11, даних ними в ході досудового слідства, показаннями потерпілих ОСОБА_30 та ОСОБА_7, даних ними як в ході досудового так і судового слідства, які зазначали, що в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року саме підсудний ОСОБА_10 разом з іншим особами скоїв злочин відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Крім того показання свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про те, що у квартирі в ніч з 14 на 15 серпня 2008 року крім ОСОБА_33, ОСОБА_10 та ОСОБА_19 більше нікого не було, суперечать показам самого підсудного ОСОБА_10, даних ним в ході досудового слідства при допиті його 21 серпня 2008 року в якості підозрюваного за участю адвоката, в яких він зазначав, що з вечора 14 серпня 2008 року приблизно до 00.00 годин 15 серпня 2008 року в квартирі за місцем його проживання знаходилась його знайома на ім'я ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 161-162).

Показання свідка ОСОБА_32 в частині що коли вони з ОСОБА_31 знаходились у квартирі ОСОБА_34 то після їх приходу в квартиру прийшла дочка ОСОБА_34 - ОСОБА_19, суперечать показам ОСОБА_31, яка зазначила, що на час їх приходу ОСОБА_19 вже була дома.

Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованих їм злочинів повністю доведена й кваліфікація дій ОСОБА_9 за ст. 395, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України є правильною, оскільки він будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, при звільненні з місць позбавлення волі, з метою ухилення від адміністративного нагляду, не прибув без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання; за попередньою змовою групою осіб, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_13, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_13 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства; кваліфікація дій ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 187, 186 ч. 2 КК України є правильною, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства; за попередньою змовою, групою осіб, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7; кваліфікація дій ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 187, 186 ч. 2 КК України є правильною, оскільки він незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту; за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства; за попередньою змовою, групою осіб, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є злочином невеликої тяжкості та тяжкими злочинами, його роль у скоєних злочинах, характеристику особи підсудного, який негативно характеризується за місцем останнього відбування покарання в Березанській ВК-95, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, раніше судимий, його відношення до скоєного, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочину та скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставиною що пом'якшує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття в скоєнні злочинів передбачених ст. 395 та ч. 2 ст. 186 КК України - по епізоду 18 квітня 2008 року, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі з конфіскацією майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_10 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є тяжкими злочинами, його роль у скоєних злочинах, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, раніше судимий, скоїв злочин в період не відбутого покарання, призначеного за вироком суду від 28 грудня 2007 року, його відношення до скоєного, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочину та скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі з конфіскацією майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_10 скоїв злочин після застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання призначеного за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року, на підставі ч. 4 ст. 81, ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_11 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є тяжкими злочинами, його роль у скоєних злочинах, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, його відношення до скоєного, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі з конфіскацією майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Заявлені потерпілими ОСОБА_8, Київською міською клінічною лікарнею № 12, Київською міською клінічною лікарнею № 6 цивільні позови суд вважає такими, що підлягають задоволенню, як такі що доведені та знайшли своє підтвердження в ході судового слідства.

Заявлений потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню на суму 1956 гривень, оскільки, як зазначив сам потерпілий в ході досудового слідства, викрадений у нього годинник вартістю 1438 гривень йому було повернуто.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_11 судові витрати, а саме: вартість проведення хімічної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості ( т. 3 а.с. 56).

Речові докази по справі: речовину рослинного походження зеленого кольору, що знаходиться в кульку з паперовим згортком, яка згідно висновку хімічної експертизи № 898 х від 21 травня 2008 року є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, та зберігається в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, суд вважає за необхідне знищити; мобільний телефон «Нокіа 3250» з акумулятором та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_13, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілого; мобільний телефон «Самсунг - Х 450» та коробку з під мобільного телефону «Нокіа N 70», передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілого; гарантійний талон на телефон «Нокіа 6290», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілого.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за ст. 395 КК України у вигляді шести місяців арешту; за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років шести місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_10 покарання, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 9 (дев'яти) років восьми місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_10 покарання невідбуте ним покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року, призначивши йому остаточну міру покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років шести місяців позбавлення волі;.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_11 остаточне покарання, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з 19 серпня 2008 року, засудженому ОСОБА_10 з 20 серпня 2008 року; засудженому ОСОБА_11 з 19 серпня 2008 року.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, солідарно на користь ОСОБА_7 - 1959 гривень; ОСОБА_8 - 1987 гривень; Київської міської клінічної лікарні № 6 (м. Київ-03680, пр. Комарова, 3, поточний рахунок 35415001001353 у ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 25680355) - 1947 гривень 75 копійок (за лікування ОСОБА_7); Київської міської клінічної лікарні №12 (м. Київ-01103, вул. Підвисоцького, 4-А, р/р 35422002001323 в ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код ЕДРПОУ 25680639 27 гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_11 за проведення хімічної експертизи 963 гривні 28 коп. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код ЗКПО 25575285, установа банку - УДК у Київській області, МФО - 821018, р/р № 35226002000466 (за проведення хімічної експертизи).

Речові докази по справі: речовину рослинного походження зеленого кольору, що знаходиться в кульку з паперовим згортком, яка згідно висновку хімічної експертизи № 898 х від 21 травня 2008 року є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, та зберігається в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити; мобільний телефон «Нокіа 3250» з акумулятором та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_13 - залишити у власності потерпілого; мобільний телефон «Самсунг - Х 450» та коробку з під мобільного телефону «Нокіа N 70», передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7 - залишити у власності потерпілого; гарантійний талон на телефон «Нокіа 6290», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити у власності потерпілого.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженим, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: