Вирок № 11602775, 19.07.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-46/ 2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарі Доля К.В.

за участю прокурора Шаповалова В.Г., Семененка В.П.,

Іванова А.В.,

адвоката ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в смт. Вільча, Поліського району Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, що народився в с. Поліське, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, що народився в селищі Вільча, Поліського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, є потерпілим 3 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_3, судимого 02 вересня 2008 року Сквирським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч. 3, 304, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробування іспитовим строком на 1 рік,

у скоєні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_8, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не працюючий та не маючий постійного джерела прибутку, у звязку із чим визначивши вчинення злочинів, як основне джерело здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, у березні 2009 року організував та очолив стійке злочинне угрупування для заволодіння чужим майном громадян шляхом вчинення розбійних нападів у м. Києві, до якого добровільно ввійшли ОСОБА_9, у силу ст. 89 КК України не судимий, та ОСОБА_10, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, які за домовленістю були готові до постійного вчинення умисних злочинів та отримання матеріальних благ від такої діяльності.

Вищевказані особи попередньо, навмисно і добровільно зорганізувалися в стійке обєднання для заволодіння чужим майном громадян, а саме грошовими коштами, іншими матеріальними цінностями, шляхом вчинення розбійних нападів у м. Києві, маючи єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників організованої групи, відомий усім учасникам групи, направлений на досягнення єдиної злочинної мети, підкоряючись під час злочинної діяльності організатору злочинної групи ОСОБА_8, що виразилось у свідомому виконанні всіх його вказівок.

Організована та очолювана ОСОБА_8 злочинна група характеризувалась попередньою зорганізованістю в спільне обєднання для вчинення злочинів; стійкістю та згуртованістю учасників групи, що обумовлювалось їх родинними звязками; обєднаністю злочинних дій єдиним планом з розподілом функцій кожного з учасників групи, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети; обізнаністю всіх учасників організованої групи з планом злочинних дій; визначеністю способу психологічного та фізичного впливу щодо потерпілих під час безпосереднього вчинення злочинів, який виразився в нанесенні тілесних ушкоджень, які б потягнули за собою втрату свідомості або ж повне подавлення волі і нездатності чинити активний опір злочинним діям; домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочину кожним учасником організованої групи та отримання матеріальних благ від злочинної діяльності на постійній основі; розподілом здобутих шляхом вчинення розбійних нападів грошових коштів та інших матеріальних цінностей громадян.

Злочинний план полягав у підшукуванні учасниками організованої групи осіб, пересічних громадян, які у вечірній та нічний час перебували на вулицях Святошинського району м. Києва та переміщувалися по неосвітленим та безлюдним вулицям. Після чого учасники організованої групи повинні були наносити тілесні ушкодження, які тягли б за собою втрату свідомості та повне подавлення волі потерпілих до здійснення активного опору злочинним діям і заволодівати матеріальними цінностями, які перебували у власності осіб, відносно яких буде здійснено напад.

Лише своєчасним викриттям та затриманням працівниками міліції всіх учасників організованої групи припинено їх злочинну діяльність повязану з вчиненням розбійних нападів на території Святошинського району м. Києва.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, функції та задачі кожного учасника організованої групи були розподілені наступним чином.

ОСОБА_8 був організатором злочинної групи, який утворив організовану групу та керував нею, організовував вчинення злочинів, керував їхньою підготовкою та безпосереднім вчиненням, розподіляв кошти та інші матеріальні цінності, здобуті злочинним шляхом між усіма учасниками організованої групи, а саме: приблизно в кінці березня 2009 року склав план злочинної діяльності по вчиненню умисних злочинів та заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійних нападів і визначав способи його виконання. Розробивши план злочинної діяльності для вчинення особливо тяжких злочинів з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом вчинення нападів на території міста Києва, відповідно до якого визначав ролі та функції кожного з учасників організованої ним групи під час вчинення злочинів; визначав обєкти злочинного посягання грошові кошти та матеріальні цінності громадян, місце та спосіб вчинення злочинів, згідно ролей та функцій кожного з учасників злочинної групи під час вчинення злочинів, керував процесом вчинення злочинів та приймав безпосередню участь у їх вчиненні; виготовив знаряддя вчинення злочинів, а саме: дві деревяні палиці у вигляді “бит” для заподіяння тілесних ушкоджень та погрози їх застосування при вчиненні нападів; створив організовану групу із числа своїх родичів, шляхом умовляння та пропозицій вчинення умисних злочинів, з метою незаконного отримання матеріальних благ та подальшого їх розподілу між учасниками групи, надавши всім учасникам організованої групи житло за адресою: АДРЕСА_1, де всі учасники групи спільно проживали в період здійснення ними злочинної діяльності, що значно полегшувало планування, підготовку, вчинення злочинів, подальшим їх приховуванням та забезпечувало належну конспірацію учасників групи; визначив мету злочинної діяльності організованої групи отримання незаконних прибутків; розробив детальну схему підшукування осіб, відносно яких вчинювались злочини, що виразилось в підшукуванні пересічних громадян, які знаходились на вулицях м. Києва в нічний час самі без будь якого супроводжування; визначав час і місце підшукування осіб, відносно яких планувалось вчинення розбійних нападів, з метою заволодіння майном останніх, що виразилось в підшукуванні потерпілих у нічний час; визначав час та місце безпосереднього вчинення розбійних нападів, а саме темні, не освітленні та безлюдні вулиці та місця міста Києва; визначав спосіб безпосереднього заволодіння майном громадян, а саме: напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, яке спричинялось із застосуванням фізичної сили учасників організованої групи; визначав спосіб та швидке координування дій учасників організованої групи, які безпосередньо повинні були наносити тілесні ушкодження та заволодівати матеріальними цінностями громадян; після вчинення злочинів ОСОБА_8, організовуючи прикриття злочинної діяльності, повинен був збувати предмети, здобуті злочинним шляхом та розподіляти між учасниками злочинної групи грошові кошти, отримані від реалізації майна, здобутого злочинним шляхом.

ОСОБА_9 в силу ст. 89 КК України не судимий, являвся активним учасником організованої та очолюваної ОСОБА_8 злочинної групи. Приблизно на початку квітня 2009 року, надавши згоду ОСОБА_8 на участь в організованій групі, усвідомивши факт її існування, достовірно знаючи про це ще на етапі створення організованої групи. Згідно раніше розробленого ОСОБА_8 плану, відомого всім учасникам групи, за домовленістю з іншими учасниками злочинної групи повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час вчинення злочинів. Після чого, разом з іншими учасниками організованої групи безпосередньо, активно вчиняв заволодіння чужим майном шляхом розбійних нападів, використовуючи під час вчинення злочинів заздалегідь підготовлені знаряддя вчинення злочинів, а саме дерев'яні палиці спеціально виготовлені у вигляді «бит» та ніж.

ОСОБА_10, будучи засудженим 02 вересня 2008 року Сквирським районним судом Київської області, за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 304 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 1 рік, відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, не маючи постійного джерела прибутку, ніде не навчаючись та не працюючи, у звязку із чим визначив вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, з метою особистого збагачення, діючи з корисних спонукань протягом квітня 2009 року, на території м. Києва в складі організованої та очолюваної ОСОБА_8 злочинної групи, до складу якої також увійшов його брат ОСОБА_9, вчинив ряд умисних злочинів проти власності, а саме заволодіння чужим майном громадян шляхом вчинення розбійних нападів. Приблизно на початку квітня 2009 року, надавши згоду ОСОБА_8 на участь в організованій групі, усвідомивши факт її існування, достовірно знаючи про це ще на етапі створення організованої групи. Згідно раніше розробленого ОСОБА_8 плану, відомого всім учасникам групи, за домовленістю з іншими учасниками злочинної групи, повинен був виконувати функції, які були відведені йому під час вчинення злочинів. Після чого, разом з іншими учасниками організованої групи безпосередньо, активно вчиняв заволодіння чужим майном шляхом розбійних нападів, використовуючи під час вчинення злочинів заздалегідь підготовлені знаряддя вчинення злочинів, а саме дерев'яні палиці спеціально виготовлені у вигляді «бит».

ОСОБА_8, очоливши організовану ним злочинну групу, з метою реалізації розробленого ним плану, направленого на заволодіння чужим майном, у квітні 2009 року, діючи в складі організованої групи, до якої увійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб, вчинили низку розбійних нападів за наступних обставин.

Так, 04 квітня 2009 року у вечірній час, ОСОБА_8, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, розробив план злочинних дій, спрямований на вчинення розбійного нападу із заподіянням тілесних ушкоджень на будь-якого пересічного громадянина, який би знаходився сам та за допомогою деревяних палиць, виготовлених у вигляді “бит”, що знаходились у ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з метою подавлення волі потерпілого і таким чином безперешкодного заволодіння майном останнього, грошовими коштами, мобільними телефонами та іншими цінностями, що будуть знаходитись у володінні потерпілого і подальшого уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Згідно відведених функцій керівником організованої групи ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повинні були вчиняти активні дії по нападу на особу, яку вони зустрінуть на вулицях м. Києва та заволодінню майном, яке буде знаходитись в її володінні. При цьому, з метою досягнення мети організованої та очолюваної ОСОБА_8 злочинної групи, останній повинен був першим напасти на потерпілого, таким чином, надавши можливості всім учасникам організованої групи довести свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном до кінця.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, діючи відповідно до складеного плану вчинення цього злочину, 04 квітня 2009 року приблизно в 23.40 годин, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві та направились на проспект Перемоги в м. Києві. Перебуваючи в парковій зоні в районі будинку № 138 вказаного проспекту, учасники організованої групи приблизно в 00.30 годин 05 квітня 2009 року побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_3 на якого вирішили здійснити напад з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

ОСОБА_8, реалізуючи свій злочинний план та діючи в складі організованої та очолюваної ним злочинної групи, відповідно до розподілених з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 функцій, перебуваючи в парковій зоні по АДРЕСА_4 в м. Києві, наздогнавши ОСОБА_3 ззаду, рукою в якій у нього знаходився гребінець, захватив шию останнього, приставивши загострений кінець ручки гребінця до шиї ОСОБА_3М, наказавши останньому віддати гроші та мобільні телефони. Оскільки ОСОБА_3 не бачив, що саме ОСОБА_11 приставив йому до шиї то вважав, що це був ніж, яким йому могли заподіяти тілесні ушкодження, небезпечні для життя чи здоровя. У цей час ОСОБА_9, у руках якого була деревяна палиця, виготовлена у вигляді “бити” наніс нею удар по правій нозі ОСОБА_3, а ОСОБА_10 знаходячись в цей час неподалік спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути затриманими на місці скоєння злочину, попередити ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Подолавши таким чином у ОСОБА_3 волю чинити опір, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у результаті нападу, вчиненого з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, що зазнала нападу, заволоділи майном ОСОБА_3, а саме: мобільним телефоном «Самсунг», ціною 1900 гривень; сім карткою оператора «Київстар», ціною 25 гривень на рахунку якої було 5 гривень; сім-карткою «МТС», ціною 25 гривень; мобільним телефоном «Сіменс», ціною 500 гривень; сім-карткою «МТС», ціною 25 гривень; мобільним телефоном «Соні Еріксон», ціною 800 гривень; сім-карткою «МТС», ціною 25 гривень; ліхтариком, ціною 80 гривень; грошима в сумі 100 гривень, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3485 гривень.

У результаті розбійного нападу ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заподіяли ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді різаної рани лівої бокової поверхні шиї в середній третині, кінець якої переходить в подряпину, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 398/1 від 16 червня 2009 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя; тілесне ушкодження у вигляді синцю на зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Заволодівши майном ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця скоєння злочину зникли.

Крім цього, ОСОБА_8 06 квітня 2009 року, приблизно в 00.05 годин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, разом з учасниками організованої й очолюваної ним групи, до складу якої поряд з ним увійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10, раніше вчинивши розбій, згідно раніше розробленого плану злочинних дій, який був відомий усім учасникам організованої групи, та спрямований на вчинення розбійного нападу із заподіянням тілесних ушкоджень на будь-якого пересічного громадянина, вирішили вчинити розбійний напад на будь-якого пересічного громадянина.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу, діючи відповідно до складеного плану вчинення цього злочину, 06 квітня 2009 року, приблизно в 00.10 годин, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вийшли із квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, де вони проживали, та направились на вул. Ірпінську в м. Києві. Перебуваючи приблизно в 01.30 годин біля бювету, що розташований біля будинку АДРЕСА_5 у м. Києві, побачили раніше їм незнайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_12, на яких вирішили здійснити розбійний напад, поєднаний із заподіянням тілесних ушкоджень та заволодіти майном останніх.

ОСОБА_8, діючи в складі організованої й очолюваної ним злочинної групи, згідно раніше розробленого плану та розподілених функцій, підійшов до бювету, де зайшов за спину ОСОБА_12 та застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, приставив йому гострий кінець ручки гребінця, до правого боку останнього, наказавши віддати гроші та цінні речі. Оскільки ОСОБА_12 не бачив, що саме ОСОБА_8 приставив до його спини то вважав, що це ніж і йому можуть бути заподіяні тілесні ушкодження, небезпечні для життя чи здоровя. В цей час ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дістали з під верхнього одягу деревяні палиці, виготовлені у вигляді “бити” та стали по бокам від ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_8 наказав ОСОБА_7 та ОСОБА_12 віддати всі цінні речі та гроші. ОСОБА_12 злякавшись, що йому та його брату ОСОБА_7 можуть заподіяти тілесні ушкодження, крикнув “тікаємо” і побіг в напрямку станції метро «Академмістечко». Коли ОСОБА_7, намагався бігти то ОСОБА_9 продовжуючи застосовувати насильство яке є небезпечним для життя та здоров'я, наніс йому удар саморобною “битою” по голові, у надлобну область, а ОСОБА_8 зробив підніжку від чого ОСОБА_7 упав на землю. Після того як ОСОБА_7 лежав на землі, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали наносити йому удари ногами по різним частинам його тіла. Від отриманих ударів ОСОБА_7 на деякий час втратив свідомість. Скориставшись тим, що ОСОБА_7, перебував у непритомному стані і не мав змоги чинити опір, ОСОБА_8 заволодів 80 гривнями, що знаходились в кишені штанів останнього, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди. Заволодівши грошовими коштами в сумі 80 грн., ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли.

Крім цього, ОСОБА_8 10 квітня 2009 року, приблизно в 02.00 години, разом з учасниками організованої й очолюваної ним групи, до складу якої поряд з ним увійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10Ю, раніше вчинивши розбій, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, згідно раніше розробленого плану злочинних дій, який був відомий усім учасникам організованої групи та спрямований на вчинення розбійного нападу із заподіянням тілесних ушкоджень на будь - якого пересічного громадянина, вирішили вчинити розбійний напад на будь-якого пересічного громадянина.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу, діючи відповідно до складеного плану вчинення цього злочину, 10 квітня 2009 року, приблизно в 02.10 годин, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вийшли із квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, де вони проживали та направились на вул. В. Стуса в м. Києві. Перебуваючи приблизно в 03.00 годин біля будинку АДРЕСА_6 в м. Києві, вони побачили раніше їм незнайомого неповнолітнього ОСОБА_13, що йшов їм на зустріч, на якого вирішили здійснити розбійний напад.

ОСОБА_8, діючи в складі організованої і очолюваної ним злочинної групи, згідно раніше розробленого плану та розподілених функцій, підійшов до ОСОБА_13 та зупинився перед ним не даючи можливості ОСОБА_13 продовжувати рух. А ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діставши з під верхнього одягу деревяні палиці виготовлені у вигляді “бит”, стали по різним бокам від ОСОБА_13, тим самим не даючи можливості останньому втекти. Коли ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_13, приставив гострий кінець ручки гребінця до шиї останнього. Оскільки ОСОБА_13 не бачив, що саме це був за предмет то сприйняв приставлений до шиї предмет за ніж. Після чого ОСОБА_8 наказав ОСОБА_13 віддати гроші та цінні речі, а якщо той відмовиться це робити то погрожував заподіяти йому тілесні ушкодження. Коли ОСОБА_13 відмовився віддавати свої особисті речі, ОСОБА_8 наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заподіяти ОСОБА_13 тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи згідно розробленого ОСОБА_8 плану стали наносити ОСОБА_13 удари саморобними бітами по різних частинах тіла останнього, подолавши таким чином у ОСОБА_13 волю чинити опір. Після чого ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи майном ОСОБА_13, а саме: МРЗ-плеєром «Оріон», ціною 200 гривень; мобільним телефоном «Соні Еріксон», ціною 1200 гривень; колонками до мобільного телефону «Соні Еріксон», ціною 200 гривень; навушниками, ціною 100 гривень; флеш карткою, ціною 80 гривень; губною гармошкою іноземного виробництва, ціною 200 гривень; футляром для цигарок, ціною 50 гривень; сумкою, ціною 120 гривень; грошима в сумі 80 гривень, а також не представляючим для потерпілого ОСОБА_13 матеріальної цінності гаманцем, а всього майном на загальну суму 2230 грн.

Крім цього, ОСОБА_8, 08 квітня 2009 року приблизно в 22.30 годин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_9, раніше вчинивши розбій, з метою продовження злочинної діяльності, запропонував останньому вчинити розбійний напад на громадян використовуючи заздалегідь приготовлені знаряддя вчинення злочину, а саме дві деревяні палиці, виготовлені у вигляді “бит”, на що останній надав свою згоду на вчинення вказаного злочину.

Так, ОСОБА_8 08 квітня 2009 року приблизно о 23.00 годин, перебуваючи в попередній змові з ОСОБА_9, знаходячись біля будинку АДРЕСА_7 в м. Києві, маючи при собі заздалегідь приготовлені дві деревяні палиці виготовлені у вигляді “бит”, здійснювали пошук громадян для вчинення на них розбійного нападу. У цей час ОСОБА_8 та ОСОБА_9 побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_6, який ішов їм на зустріч, та на якого вони вирішили здійснити напад, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя, з метою заволодіння майном останнього.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи у відповідності до розподілених ролей підійшли до ОСОБА_6, під приводом запитати “котра година”, маючи на меті намір заволодіти цінними речами та грошима останнього. У свою чергу ОСОБА_6, не підозрюючи, що відносно нього готується розбійний напад відповів, що годинника в нього не має. ОСОБА_8, маючи на меті умисел на заволодіння майном ОСОБА_6, дістав з під одягу заздалегідь приготовлену ним деревяну палицю зроблену у вигляді “бити” та наніс нею один удар ОСОБА_6 в область голови. Отримавши удар по голові, ОСОБА_6 втримався на ногах та намагався втекти від нападників. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії, наздогнали ОСОБА_6 та схопивши його за одяг повалили останнього на землю та почали наносити йому удари саморобними “битами” та ногами по різним частинам тіла.

Подолавши таким чином у ОСОБА_6 волю чинити опір, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_6, обшукали його одяг, особисті речі, та заволоділи майном останнього, а саме: фотоапаратом «Самсунг», ціною 1000 гривень; мобільним телефоном «Нокіа- 73», ціною 2100 гривень; мобільним телефоном «Нокіа-1100», ціною 50 гривень; грошима в сумі 100 гривень; сумкою та документами з особистими записами, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3250 гривень.

У результаті розбійного нападу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заподіяли ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки зліва, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 1029/Е від 16 червня 2009 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

Заволодівши майном ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння злочину зникли.

Крім цього, ОСОБА_8 13 квітня 2009 року, приблизно в 00.30 годин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_9, раніше вчинивши розбій, з метою продовження злочинної діяльності, запропонував останньому вчинити розбійний напад на громадян, використовуючи заздалегідь приготовлені знаряддя вчинення злочинів, а саме дві деревяні палиці, виготовлені у вигляді “бит”, на що останній надав свою згоду на вчинення вказаного злочину.

Так, ОСОБА_8 13 квітня 2009 року приблизно о 01.00 годин, перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_9, знаходячись на вул. В. Стуса в м. Києві, маючи при собі заздалегідь приготовлені дві деревяні палиці виготовлені у вигляді “бит”, здійснювали пошук громадян для вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном громадян. У цей час ОСОБА_8 та ОСОБА_9 побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_4, на якого вирішили здійснити напад, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя, з метою заволодіння майном останнього.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи у відповідності до розподілених ролей стали слідувати за ОСОБА_4 Біля будинку АДРЕСА_8 у м. Києві, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 догнали ОСОБА_4, якому ОСОБА_8 наніс удар ззаду по голові деревяною палицею виготовленою у вигляді “бити”. Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 використовуючи деревяні палиці нанесли ще декілька ударів ОСОБА_4 по різним частинам тіла, після чого ОСОБА_9, приставив ніж, до шиї ОСОБА_4

Подолавши таким чином у ОСОБА_4 волю чинити опір, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_4, обшукали одежу останнього, заволодівши 470 гривнями, що належать ОСОБА_4, після чого, з місця злочину з викраденими грошима зникли.

У результаті розбійного нападу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заподіяли ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 1028/Е від 16 червня 2009 року відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

Крім цього, ОСОБА_8 19 квітня 2009 року, приблизно в 23.00 годин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_10, раніше вчинивши розбій, з метою продовження своєї злочинної діяльності, запропонував останньому вчинити розбійний напад на громадян, використовуючи заздалегідь приготовлені знаряддя вчинення злочинів, а саме дві деревяні палиці, виготовлені у вигляді “бит”, на що останній надав свою згоду на вчинення вказаного злочину.

Так, ОСОБА_8 19 квітня 2009 року приблизно в 23.40 годин, перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_10, знаходячись біля будинку АДРЕСА_9 в м. Києві, маючи при собі заздалегідь приготовлені дві деревяні палиці виготовлені у вигляді “бит”, здійснювали пошук громадян для вчинення розбійного нападу на громадян з метою заволодіння майном громадян. У цей час ОСОБА_8 та ОСОБА_10 побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_5, на якого вирішили здійснити напад, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя, з метою заволодіння майном останнього.

ОСОБА_8, діючи у відповідності до розподілених ролей разом із ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_5, дістали з під верхнього одягу дві деревяні палиці виготовлені у вигляді “бит” та наказали останньому віддати цінні речі та гроші, зазначивши що в разі відмови вони застосують до нього фізичне насильство, але ОСОБА_5 відмовився віддавати їм свої цінні речі та гроші.

На що, ОСОБА_8 саморобною “битою” наніс ОСОБА_5 удар по лівій нозі заподіявши останньому сильну фізичну біль. Злякавшись, що йому можуть бути заподіяні тілесні ушкодження небезпечні для життя чи здоровя, ОСОБА_5 попросив більше його не бити та сказав, що він сам віддасть їм цінні речі, діставши з кишені мобільний телефон «Флай МС 100», ціною 897 гривень, який передав ОСОБА_8 У цей час ОСОБА_10 використовуючи безпорадний стан ОСОБА_5 обшукав одежу останнього та заволодів майном ОСОБА_5, а саме: навушниками до мобільного телефону, ціною 20 гривень; гаманцем ціною 50 гривень; грошима в сумі 20 гривень; жетоном на метро, дисконтними картками та банківськими картками, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють.

Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з місця скоєння злочину з викраденими речами та грошима зникли.

У результаті розбійного нападу ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1024 гривень.

Крім цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 раніше вчинивши розбійний напад на ОСОБА_5, перебуваючи в злочинній змові вирішили продовжити свою злочинну діяльність направлену на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу та стали вишукувати одиноких пересічних громадян.

20 квітня 2009 року, приблизно в 00.40 годин, коли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 знаходились під мостом, що розташований біля будинку АДРЕСА_10 в м. Києві, то побачили раніше їм незнайомого громадянина ОСОБА_14, на якого вирішили здійснити розбійний напад.

У виконання свого злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_10, відповідно до розподілених між собою ролей підійшли до ОСОБА_14 та зупинились перед останнім не даючи останньому можливості продовжувати свій рух. При цьому ОСОБА_10 став з боку, щоб не дати ОСОБА_14 можливості втекти, а ОСОБА_8 наказав ОСОБА_14 віддати цінні речі та гроші. В цей час ОСОБА_10, який стояв поруч з ОСОБА_14 нічого не говорячи і не надавши ОСОБА_14 можливості відповісти ОСОБА_8, деревяною палицею, що була виготовлена у вигляді “бити”, наніс ОСОБА_14 удар ззаду по голові. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ще декілька разів нанесли ОСОБА_14 удари саморобними «битами» по різним частинам тіла.

Подолавши таким чином у ОСОБА_14 волю чинити опір, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_14, заволоділи майном останнього, а саме: кросівками, ціною 50 гривень; рюкзаком, ціною 50 гривень; шарфом, ціною, 30 гривень; папером для тютюну, ціною 5 гривень; гаманцем, ціною 60 гривень; грошима, в сумі 1500 гривень; ключами, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, завдавши потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 1695 гривень.

Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, з місця скоєння злочину з викраденими речами зникли.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України визнав частково та показав суду, що приблизно з початку 2009 року він ніде не працював, проживав у своєї співмешканки ОСОБА_15 у квартирі АДРЕСА_1. Приблизно в березні 2009 року до нього із м. Сквира Київської області приїхали його племінники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Останні приїхали в м. Київ у гості та знайти роботу. Оскільки вони не змогли знайти роботи, а потрібні були гроші для проживання то він запропонував ОСОБА_10 вчиняти розбійні напади, щоб таким чином отримувати грошові кошти для проживання. На дану пропозицію ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодились та він із деревяного бруска за місцем проживання виготовив дві палиці у вигляді «бит», щоб за їх допомогою вчиняти злочини, а саме для погроз особам відносно яких вони будуть вчиняти розбійні напади, та для заподіяння ними тілесних ушкоджень особам які добровільно відмовляться віддавати їм своє майно. Після того як були зроблені «бити», він сказав ОСОБА_10, яким саме чином і де вони будуть вчиняти злочини. А саме що злочини будуть вчиняти на території Святошинського району м. Києва, у пізній час, щоб людей було менше, шляхом підшукування в темних місцях одиноких пересічних громадян, до яких необхідно буде підійти, він буде казати потерпілому, щоб той віддав їм цінні речі, гроші, а в разі, коли потерпілий буде чинити опір, то ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повинні будуть вдарити потерпілого битою по спині чи ногам, після чого вони втрьох забирають майно і тікають. На його пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_9 погодились.

Коли вже були обговорені всі деталі вчинення злочинів то він 04 квітня 200 року, у вечірній час, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, де всі проживали у його співмешканки ОСОБА_15, запропонував ОСОБА_9 та ОСОБА_10, піти та вчинити розбійний напад, оскільки були потрібні гроші для проживання. На дану його пропозицію ОСОБА_10 зразу погодились. Він з собою взяв гребінець сірого кольору, ручка якого мало форму ножа і кінець ручки гребінця був гострий тому особа відносно якої мався б вчинятися розбійний напад, могла прийняти ручку від гребінця за ніж. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 взяли із собою виготовлені ним «бити». Вийшовши із квартири на вулицю він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 почали шукати «жертву». Біля станції метро «Житомирська», вони побачили раніше їм незнайомого, як потім стало відомо це був ОСОБА_3, майном якого він запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заволодіти, на що ті погодились. Після чого він та ОСОБА_9 почали слідувати за ОСОБА_3, та коли останній проходив у неосвітлюваному місці паркової зони, він, догнавши ОСОБА_3 ззаду схопив останнього рукою за шию та приставив йому до шиї гострий кінець ручки гребінця, та наказав ОСОБА_3 віддати гроші, мобільні телефони та цінні речі. Коли ОСОБА_3 відмовився виконати його вимогу, ОСОБА_9, який знаходився поруч з ОСОБА_3 наніс останньому удар «битою» по спині. ОСОБА_9 дістав з нагрудної кишені одягу ОСОБА_3 мобільний телефон та забрав навушники, він у цей час витяг з кишень одягу останнього два мобільні телефони та 100 гривень, при цьому він також зняв з голови ОСОБА_3 ліхтарик. У цей час ОСОБА_10, спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у випадку виникнення небезпеки попередити його та ОСОБА_9 Після вчинення злочину вони пішли до дому, дорогою він викинув сім-картки з мобільних телефонів, навушники та ліхтарик. Наступного дня він три мобільні телефони, якими заволоділи під час розбійного нападу на ОСОБА_3, продав на радіоринку незнайомій особі приблизно за 800 гривень. Гроші отримані від продажу мобільних телефонів та 100 гривень які були забрані в ОСОБА_3 під час вчинення злочину вони разом з ОСОБА_10 витратили на придбання продуктів харчування.

Заявлений ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди визнає, проти відшкодування моральної шкоди заперечує, оскільки вважає, що вони не сильно його вдарили, а тому не має сильної моральної шкоди.

05 квітня 2009 року, приблизно в 23.30 годин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, він запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_9, знову піти та вчинити розбійний напад, на що останні погодились.

Ввзявши із собою гребінець, який він вже використовував під час вчинення злочину відносно ОСОБА_3, ОСОБА_9 взяли із собою «бити» та вони вийшли із квартиру на вилицю, де стали шукати жертву. 06 квітня 2009 року, приблизно в 00.05 годин, на вул. Ірпінській у м. Києві, вони побачили біля бювету раніше їм незнайомих чоловіків, як потім стало відомо це були брати ОСОБА_7, відносно яких він запропонував ОСОБА_9 вчинити розбійний напад. При цьому він сказав ОСОБА_9, що коли вони підійдуть до потерпілих, він вимагає гроші, а вони його підстраховують, у разі опору, б'ють потерпілих битами, на що ОСОБА_9 відразу погодились.

Після чого він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_7. Він приставив ОСОБА_12 до правого боку ручку гребінця. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діставши з під одягу «бити», тримаючи їх у руках стали по обидва боки від ОСОБА_7. Коли він приставив ОСОБА_12 гребінець, то наказав ОСОБА_12 віддати гроші та цінні речі. І як тільки він це сказав, то ОСОБА_12 крикнув «тікаємо» і побіг в напрямку станції метро «Академмістечко». ОСОБА_7 також хотів утекти, але ОСОБА_9 наніс йому удав «битою» по голові, а він зробив підніжку й ОСОБА_7 упав. Коли ОСОБА_7, лежав на землі то він разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ногами нанесли тому ще по декілька ударів ногами по різним частинам тіла. Коли ОСОБА_7 лежав на землі то він витяг з кишені одягу останнього 80 гривень і вони з місця злочину зникли. Забрані в ОСОБА_7 80 гривень були витрачені ними на придбання продуктів харчування та цигарок.

08 квітня 2009 року приблизно в 22.30 годин знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, він запропонував ОСОБА_9 піти та вчинити на когось з громадян розбійний напад. На його пропозицію ОСОБА_9 зразу погодився. ОСОБА_10 в цей час спав оскільки погано себе почував. Він та ОСОБА_9 взявши із собою «бити» та сховавши їх під верхній одяг вийшли на вилицю та почали вишукувати громадян, щоб заволодіти їх майном. У нього також при собі був грібенець, який він вважав, що при нападі потерпілі сприймуть як ніж. Коли приблизно в 23.00 години вони знаходились по АДРЕСА_7 то побачили раніше їм незнайомого як потім стало відомо, це був ОСОБА_6, відносно якого він запропонував ОСОБА_9 вчинити розбійний напад. На, що ОСОБА_9 погодився. Підійшовши до ОСОБА_6 він запитав у останнього «котра година», хоча це йому потрібно не було. На що ОСОБА_6 відповів, що годинника в нього не має, та він відразу дістав із під верхнього одягу биту, якою наніс ОСОБА_6 удар в голову, після якого ОСОБА_6 залишився стояти на ногах і хотів тікати, але він підчепив його ногою і той впав на землю. Разом з ОСОБА_9 який стояв поруч вони нанесли ОСОБА_6 декілька ударів по різним частинам тіла, він бив ногами, а ОСОБА_9 битою. Після цього він забрав у ОСОБА_6 , який лежав на землі сумку, перевірили його кишені і з місця вчинення злочину втекли. Дорогою вони перевірили зміст сумки з якої забрали фотоапарат «Самсунг», мобільний телефон «Нокіа 7300», гроші в сумі 100 гривень, інші речі,що знаходились в сумці вони викинули. Наступного дня фотоапарат та мобільний телефон він продав на радіоринку за 600 гривень, які були витрачені ним та ОСОБА_10 на придбання продуктів харчування.

10 квітня 2009 року, приблизно в 02 години, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, він запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_9 знову піти та вчинити розбійний напад, на що останні погодились.

ОСОБА_10 та ОСОБА_9 взяли із собою бити. Вийшовши на вулицю вони почали шукати потерпілих, щоб вчинити відносно них розбійний напад. Біля будинку АДРЕСА_6 в м. Києві вони побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_13, майном якого він запропонував заволодіти, на що ОСОБА_9 відразу погодились. Оскільки ОСОБА_13 йшов їм на зустріч то він підійшовши до останнього та наказавши йому віддати гроші та цінні речі. При цьому ОСОБА_9 підійшли до ОСОБА_13 з боків і той не міг утекти. Отримавши відмову ОСОБА_13 віддати речі, він наказав ОСОБА_9 ударити ОСОБА_13, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10, кожний по декілька разів нанесли ОСОБА_13 удари битами по різним частинам тіла.

Після чого вони забрали в ОСОБА_13 МР-3 плеєр з навушниками, сумку в якій знаходився мобільний телефон «Соні Еріксон» з колонками, гроші в сумі приблизно 80 гривень, футляр для цигарок, інші не цінні речі, та з місця скоєння злочину втекли. Сумку, футляр для цигарок, флеш-картку та інші речі що були в сумці вони дорогою до дому викинули. МП-плеєр з навушниками та мобільний телефон з колонками наступного дня були ним продані на радіоринку незнайомій особі. Гроші викрадені в ОСОБА_13 та отримані від продажу викраденого майна були витрачені ними на продукти харчування.

Оскільки гроші закінчилися він в ніч з 12 квітня на 13 квітня 2009 року приблизно в 00.30 годин знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві де мешкав разом із ОСОБА_10, запропонував ОСОБА_9, піти на вулицю та вчинити ще розбійний напад, на що той погодився. ОСОБА_10 спав і вони його не стали будити

ОСОБА_9 взяв із собою «биту» і вони пішли на вулицю шукати наступних жертв. На вулиці В. Стуса, вони побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_4, майном якого він ОСОБА_9 запропонував заволодіти на що ОСОБА_9 погодився.

Наздогнавши ОСОБА_4 на неосвітленому місці із заду, він ударив ОСОБА_4 «битою» по голові, після чого останній упав на землю, а ОСОБА_9 битою наніс ОСОБА_4 ще декілька ударів у різні частини тіла. При цьому ОСОБА_4 просив його не бити та сам віддав йому гроші в сумі 470 гривень. Він забрав гроші і оскільки їх налякав якийсь охоронець, який знаходився за воротами та кричав «що ви там робите ?», вони злякались і побігли до дому.

Забрані у ОСОБА_4 гроші вони витратили разом на продукти харчування.

19 квітня 2009 року приблизно в 23.00 години знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, він запропонував ОСОБА_10 піти та вчинити розбійний напад з метою заволодіння майном громадян, оскільки гроші вже закінчились. На його пропозицію ОСОБА_10 зразу погодився. Взявши із собою «бити» вони вийшли із квартири та почали вишукувати громадян, з метою вчинення відносно них злочинів. Приблизно в 23.40 годин знаходячись по АДРЕСА_11 в м. Києві вони побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_5 майном якого він ОСОБА_10 запропонував заволодіти, на що останній погодився. Підійшовши до ОСОБА_5, він дістав із під одягу «биту» та наказав ОСОБА_5 відати гроші та цінні речі, на що ОСОБА_5 відмовився. Тоді він наніс ОСОБА_5 декілька ударів «битою» по ногам, а ОСОБА_10 наніс ОСОБА_5 удар битою по спині. Після чого він з кишень ОСОБА_5 забрав мобільний телефон «Флай» з навушниками та гаманець з 20 гривнами. Здійснивши розбійний напад на ОСОБА_5, вони направились до дому, викинувши дорогою гаманець, який забрали в ОСОБА_5

Дорогою додому під мостом на пр-ті Перемоги в м. Києві вони зустріли раніше їм незнайомого ОСОБА_14, майном якого він запропонував ОСОБА_10 заволодіти, на що останній погодився. Підійшовши до ОСОБА_14 він наказав останньому віддати гроші та цінні речі,на що ОСОБА_14 відмовився. Після чого він вдарив ОСОБА_14 битою по спині, ОСОБА_10 також наніс ОСОБА_14 удар битою, куди саме він не пам'ятає, але не виключає, що по голові.

Після чого він з кишені штанів ОСОБА_14. забрав гаманець, а ОСОБА_10 наказав ОСОБА_14 зняти кросівки, що той і зробив. Також ОСОБА_10 забрав у ОСОБА_14 шарф та рюкзак, що було в рюкзаку він не бачив. Заволодівши майном ОСОБА_14 він та ОСОБА_10 пішли по місцю мешкання, але були затримані працівниками міліції. Майно яким вони заволоділи під час вчинення розбійних нападів на ОСОБА_5 та ОСОБА_14 у них було вилучено.

Також зазначив, що при скоєнні злочинів, він був старшим, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 його слухались. Гроші з викраденого в потерпілих майна вони з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 витрачали разом.

Свою вину в скоєному визнає, кається, проте заперечує наявність між ним, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 попередньої змови на скоєння злочинів.

У ході досудового слідства добровільно давав правдиві показання без будь-якого тиску.

Заявлені потерпілими цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди повністю визнає та не оспорює їх розмір.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України визнав частково та показав суду, що приблизно на початку березня 2009 року він у пошуках роботи приїхав у м. Київ, де проживав у свого дядька ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1 який дозволив йому проживати разом з ним. Приблизно в кінці березня 2009 року в м. Київ з метою знайти роботу також приїхав його брат ОСОБА_10, який також з дозволу дядька ОСОБА_8 став проживати у квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві. Оскільки роботи ніхто з них знайти не міг, грошей на проживання не було, вони разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вирішили вчиняти розбійні напади на пересічних громадян, з метою заволодіння грошовими коштами та іншими матеріальними цінностями. Ця ідея прийшла до усіх одночасно.

Після чого ОСОБА_8 із дерв»яного бруска виготовив дві «бити». Як пояснив ОСОБА_8 дані «бити» необхідні для вчинення розбійних нападів, а саме для нанесення тілесних ушкоджень потерпілим.

04 квітня 2009 року, приблизно в 23.40 годин, він з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, на вулицю, з метою вчинити розбійний напад, де в лісопарковій зоні побачили ОСОБА_3, майном якого вирішили заволодіти. Він та ОСОБА_10 взяли із собою по саморобній «биті», а ОСОБА_8 гребінець з гострою ручкою.

Після чого він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_8 почали йти за ОСОБА_3 по парковій зоні що розташована по пр-ту Перемоги в м. Києві в районі станції метро «Житомирська». Коли ОСОБА_3 знаходився в неосвітленому місці то ОСОБА_8 догнав його і захватив ззаду рукою за шию приставивши до шиї гострий кінець ручки гребінця та наказав віддати гроші та мобільний телефон. У цей час він з метою подавлення волі потерпілого наніс ОСОБА_3 удар «битою» по правій нозі. ОСОБА_10 в цей час стояв неподалік утримуючи в руці «биту» та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у випадку виникнення небезпеки попередити про це. Після того як він ударив ОСОБА_3 то із нагрудної кишені куртки останнього він витяг мобільний телефон та забрав навушники, а ОСОБА_8 з голови ОСОБА_3 зняв ліхтарика та витяг з кишень останнього ще два мобільні телефони та 100 гривень. Після вчинення злочину вони направились до дому. Дорогою він віддав ОСОБА_8 мобільний телефон та навушники, які він забрав у ОСОБА_3 ОСОБА_8 також дорогою викинув ліхтарик та сім-картку з мобільного телефону ОСОБА_3 Наступного дня ОСОБА_8 на ринку продав три мобільні телефони, які вони викрали в ОСОБА_3, гроші від продажу яких вони усі разом витратили на харчі.

Коли гроші закінчились, 06 квітня 2009 року, приблизно в 23.00 годин, він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, з метою вчинити розбійний напад. При цьому вони взяли із собою дерев'яні «бити», та почали вишукувати громадян на яких можна було б вчинити розбійний напад та заволодіти їх майном. На вулицю Ірпінській у м. Києві біля бювету вони побачили незнайомих двох чоловіків на яких вирішили вчинити розбійний напад. Як потім йому стало відомо це були брати ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ОСОБА_8 підійшовши до ОСОБА_12, приставив тому в бік гострий кінець ручки гребінця, наказавши йому віддати гроші та цінні речі. У цей час він та його брат ОСОБА_10 стояли по різні боки від ОСОБА_7, щоб ті не втекли, тримаючи в руках «бити». ОСОБА_12 став тікати. А коли ОСОБА_7 хотів також тікати то він «битою» наніс йому удар по голові, а ОСОБА_8 зробив йому підніжку, від чого той упав на землю. Коли ОСОБА_7 лежав на землі, то він, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 нанесли йому ще по декілька ударів ногами по різним частинам тіла. Після чого ОСОБА_8 оглянув кишені одягу лежачого на землі ОСОБА_7 та витяг з кишені 80 гривень. Після вчинення злочину він, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 прослідували по місцю мешкання. Гроші витратили на цигарки.

08 квітня 2009 року приблизно в 22.30 годин, він з ОСОБА_8 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, з метою знову вчинити розбійний напад, для чого взяли із собою «бити», також ОСОБА_8 взяв із собою гребінець. ОСОБА_10 вони не взяли, оскільки він спав.

Вийшовши на вулицю він та ОСОБА_8 почали вишукувати одиноких громадян, щоб мати можливість вчинити відносно них злочин. Коли приблизно в 23.00 годин вони знаходились по вул. Серпова в м. Києві то побачили раніше незнайомого ОСОБА_6 відносно якого вирішили вчинити розбійний напад. ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_6 та запитав, котра година. Після того як ОСОБА_6 відповів, що годинника не має, ОСОБА_8 «битою» наніс ОСОБА_6 удар в область голови. Після отриманого удари ОСОБА_6 намагався втікати, але він та ОСОБА_8 його наздогнали та повалили на землю та почали наносити йому удари «битами» по різним частинам тіла. Подолавши таким чином волю ОСОБА_6 чинити опір, вони обшукали його одяг, він забрав у нього сумку після чого пішли до дому. Дорогою він передав сумку в якій знаходились 2 мобільних телефони, фотоапарат та 100 гривень ОСОБА_8, який дорогою викинув викрадену сумку, залишивши мобільні телефони, фотоапарат та гроші. Викрадені в ОСОБА_6 речі ОСОБА_8 продав, а гроші від їх продажу вони усі разом витратили на харчі.

10 квітня 2009 року, приблизно в 02.00 годин він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з метою вчинити розбійний напад вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві. Він та його брат взяли із собою дерев'яні «бити». На вулиці вони почали вишукувати пересічних громадян, щоб вчинити відносно них злочин. Приблизно о 03.00 годин по АДРЕСА_6 вони побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_13, який ішов їм на зустріч та на якого вони вирішили здійснити розбійний напад.

ОСОБА_8 зупинився перед ОСОБА_13, загородивши йому рух, а він з ОСОБА_10 стали по різні боки ОСОБА_17 не даючи йому змоги втекти. ОСОБА_8 приставив ОСОБА_17 до шиї ручку від гребінця та наказав віддати цінні речі та гроші, зазначивши, що в разі відмови йому будуть заподіяні тілесні ушкодження. Коли ОСОБА_13 відмовився віддавати свої речі то ОСОБА_8 наказав йому та його братові заподіяти ОСОБА_13 декілька ударів. Він з ОСОБА_10 нанесли ОСОБА_13 декілька ударів «битами» по різним частинам тіла, подавивши таким чином волю ОСОБА_17 чинити опір. Після чого ОСОБА_8 забрав у ОСОБА_13 гроші в сумі 80 гривень, губну гармошку, футляр для цигарок, мобільний телефон з колонками та навушниками, флеш-картку, які були в сумці. Після вчиненого злочину відносно ОСОБА_13, вони прослідували по місцю мешкання та дорогою викинули сумку разом з навушниками, флеш-карткою, футляром, губною гармошкою. Інші речі, ОСОБА_8 продав, гроші від продажу речей вони витратили на свої потреби.

13 квітня 2009 року приблизно в 00.00 годин він разом з ОСОБА_8 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві на вулицю, з метою вчинити розбійний напад, узявши із собою «бити». ОСОБА_10 в цей час спав та ОСОБА_8 вирішив його не будити.

На вулиці вони почали вишукувати пересічних громадян з метою вчинення злочину та заволодіння їх майном. На вул. В. Стуса в м. Києві вони побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_4 майном якого вони вирішили заволодіти. Після чого вони прослідували за ОСОБА_4, вибираючи місце щодо вчинення розбійного нападу, а саме неосвітлене місце на вулиці. Коли ОСОБА_4 знаходився по вул. Біличанській у м. Києві то вони вирішили напасти на нього, при цьому ОСОБА_8 доганяючи ОСОБА_4 витяг із під верхнього одягу «биту» і догнавши останнього наніс тому удар «битою» ззаду по голові. Від отриманого удару ОСОБА_4 упав на землю. Коли ОСОБА_4 лежав на землі то він з ОСОБА_8 нанесли йому ще декілька ударів «битами» по різним частинам тіла, щоб подавити його волю чинити опір, при цьому він також в руці утримував ніж. Після цього вони разом з ОСОБА_8 обшукали одяг ОСОБА_4 та забрали з кишені його куртки 470 гривень. В цей час вони почули крики і втекли з місця вчинення злочину. Викрадені у ОСОБА_4 гроші вони витратили на продукти харчування.

Перед вчиненням злочинів вони спиртні напої не вживали. Кому з них першим прийшла ідей заробляти гроші на прожиття в такий спосіб він не пам'ятає. При здійсненні розбійних нападів дії його з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були погоджені між собою. Вони самі вирішували на кого нападати, при цьому діяли узгоджено. ОСОБА_8 сам вирішував які речі залишати, а які викидати, продавати. Він з братом ніколи самі без ОСОБА_8 громадян не грабували. Вони завжди слухали ОСОБА_8 Він не може пояснити які обставини змушували його робити те, що казав йому ОСОБА_8

Заявлені потерпілими цивільні позови в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає та не оспорює їх розмір.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_18 про відшкодування моральної шкоди не визнає, оскільки вважає, що вони йому нічого такого не зробили, сильно не побили.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України визнав частково та показав суду, що в кінці березня 2009 року, він у пошуках роботи приїхав у м. Київ. У цей час у м. Києві вже знаходився його рідний брат ОСОБА_9, який проживав у їх дядька ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1, який проживав разом зі співмешканкою. Приїхавши в м. Київ він почав мешкати разом із ними. Оскільки ні йому, ні його брату, ні дядьку ОСОБА_8 не вдалося знайти роботу, а були потрібні гроші для проживання то приблизно в кінці березня 2009 року вони з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вирішили зайнятися скоєнням розбійних нападів на громадян.

ОСОБА_8 виготовив із дерева дві палиці, що мали форму «бит», ідея застосовувати при розбійних нападах «бит», була його.

04 квітня 2009 року, приблизно о 23.40 годин він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві з метою вчинити розбійний напад на громадян. Він та ОСОБА_9 взяли із собою виготовлені ОСОБА_8 палиці у вигляді «бит», а у останнього був гребінець, щоб ним погрожувати видаючи його за ніж. Вишукуючи одиноких пересічних громадян відносно яких можна було б вчинити злочин, вони прослідували до станції метро «Житомирська». Знаходячись біля виходу із підземного переходу вони побачили раніше їм незнайомого, як потім стало відомо, це був ОСОБА_18, майном якого вони усі вирішили заволодіти. Після чого вони стали слідувати за ОСОБА_3 Коли останній знаходився в не освітлюваному місці паркової зони то ОСОБА_8 з ОСОБА_9 догнали ОСОБА_3, що між ними відбувалося він не бачив, оскільки в тому місці було темно, сам він стояв неподалік від них та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб ніхто не йшов.

Після чого в ОСОБА_3 було забрано три мобільні телефони, гроші та ліхтарик. Після вчинення злочину відносно ОСОБА_3, вони зразу повернулися у квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві де проживали. Дорогою ОСОБА_8 викинув ліхтарик та сім-картки з викрадених телефонів. Мобільні телефони, що належали ОСОБА_3, ОСОБА_8, наступного дня продав. Гроші були витрачені на придбання для усіх продуктів харчування.

06 квітня 2009 року, на початку 01.00 годин, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві на вулицю, з метою вчинити розбійний напад на громадян.

Він та ОСОБА_9 взяли із собою саморобні «бити». Вишукуючи громадян відносно яких можна було б вчинити розбійний напад, вони прослідували на вулицю Ірпінську в м. Києві де біля бювету побачили раніше їм незнайомих двох чоловіків, як потім йому стало відомо це були брати ОСОБА_7 та ОСОБА_12, на яких вони вирішили скоїти розбійний напад. ОСОБА_8 підійшов ззаду до ОСОБА_12, що він робив він не бачив, оскільки в цей час відвернувся та діставав свою «биту», яку носив під курткою, на випадок налякати потерпілих. Коли він дістав «биту» та повернувся, то побачив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наносили удари ногами ОСОБА_12 У ОСОБА_9 також була при собі «бита», яку він витяг з куртки, коли підійшли до потерпілих, проте чи застосовував він її він не бачив. Другий потерпілий утік. Чи забирали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно у потерпілого він не бачив. Після вчинення злочину відносно братів ОСОБА_12, вони всі разом прослідували по місцю мешкання. Йому стало відомо що в потерпілого ОСОБА_12 забрали 80 гривень, які вони разом витратили на цигарки та поповнення телефонних рахунків.

10 квітня 2009 року, приблизно о 02.00 годин, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли з квартири АДРЕСА_1 в м. Києві на вулицю, з метою вчинити розбійний напад на громадян.

Він та ОСОБА_9 взяли із собою саморобні «бити». Вишукуючи громадян відносно яких можна було б вчинити розбійний напад. Приблизно біля 03.00 годин, коли вони знаходились біля будинку № АДРЕСА_6 в м. Києві то побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_13, який йшов їм на зустріч та відносно якого вони вирішили вчинити розбійний напад.

ОСОБА_8 зупинився перед ОСОБА_13, а він з ОСОБА_9 стали по боках, утримуючи в руках «бити». При цьому ОСОБА_8 приставив ОСОБА_13 до шиї гострий край гребінця, та наказав ОСОБА_13 віддати гроші та цінні речі, а якщо той відмовиться це робити то його почнуть бити, а потім гроші та цінні речі будуть забрані. Проте ОСОБА_13 відмовився віддавати речі, після чого ОСОБА_8 наказав йому та ОСОБА_19 вдарити ОСОБА_13 декілька разів. На що ОСОБА_9 наніс ОСОБА_13 один удар «битою» по нозі, а він замахнувся «битою» але не вдарив ОСОБА_13, оскільки побачив, що ОСОБА_9 йому вже наніс удар.

Після чого він з плеча ОСОБА_13 забрав сумку в якій знаходились «МР-3 плеєр» з навушниками, мобільний телефон «Соні Еріксон» з колонками, 80 гривень та інші речі. Після вчинення злочину вони пішли по місцю проживання. Дорогою до дому вони оглянули викрадену сумку та викинули викрадені в ОСОБА_20 речі, а саме сумку, гармошку, навушники, футляр, інші речі, які не були придатні для продажу. Викрадені мобільний телефон та МР-плеєр ОСОБА_8, продав, а гроші отримані від їх продажу вони разом витратили на свої потреби.

19 квітня 2009 року, приблизно в 23.40 годин він з ОСОБА_8 вийшли з квартири на вулицю взявши із собою дві «бити». Оскільки ОСОБА_9 в цей час спав то вони його будити не стали.

Знаходячись біля будинку АДРЕСА_9 в м. Києві вони побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_5, майном якого вирішили заволодіти.

Вони підійшли до ОСОБА_5, дістати саморобні «бити», показали їх, і ОСОБА_8 наказав ОСОБА_5 віддати гроші та цінні речі. Після того як ОСОБА_5 сказав, що ні грошей, ні цінних речей віддавати не буде, ОСОБА_8, наніс ОСОБА_5 удар «битою» по лівій нозі. На що останній попросив його не бити, зазначивши, що він сам віддасть речі. Після чого ОСОБА_5 віддав ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Флай», а він з карману куртки ОСОБА_5 забрав гаманець в якому було 20 гривень та навушники.

20 квітня 2009 року, приблизно о 00.40 годин він з ОСОБА_8 знаходились на проспекті Перемоги в м. Києві, де під мостом, що розташований біля будинку АДРЕСА_10 в м. Києві побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_14, відносно якого вирішили вчинити розбійний напад. ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_14 та наказав останньому віддати гроші та цінні речі. Не дочекавшись відповіді ОСОБА_14 він «битою» яку вже тримав у руці наніс ОСОБА_14 удар ззаду по голові. Після чого вони ще декілька разів ударили ОСОБА_14 «битами» по ногах, після чого відвели його в закуток де він наказав ОСОБА_14 зняти кросівки, що той і зробив. Також він зняв з плеча ОСОБА_14 рюкзак з речами, забрав шарф після чого вони з ОСОБА_8 залишили місця скоєння злочину. Дорогою до дому вони були затриманні працівниками міліції, які доставили їх у відділення міліції де в нього було вилучено майно, що належить ОСОБА_14 Грошей у сумі 1500 гривень він у речах ОСОБА_14 не бачив.

Також ОСОБА_10 зазначив, що оскільки ні він ні його брат ОСОБА_9 так гарно, як ОСОБА_8 міста не знали, у двох з братом вони ніколи не ходили. ОСОБА_8 сам збував викрадене майно, гроші отриманні від продажу майна вони витрачали разом. Заперечував проти наявності між ними попередньої злочинної змови на скоєння злочинів.

Заявлені потерпілими цивільні позови визнав.

Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свою вину в інкримінованих їм злочинах визнали частково, їхня вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 про те, що 05 квітня 2009 приблизно в 00.40 годин, коли він від станції метро „Житомирська»” йшов по лісопарковій зоні по АДРЕСА_4 до місця свого мешкання на вул. Чорнобильську в м. Києві то його ззаду за шию захвати раніше йому незнайомий, як стало відомо в ході слідства це був ОСОБА_8, який крім того, що зробив захват за шию, так ще й приставив до шиї гострий предмет, оскільки самого предмета він не бачив, тому вважав, що це був ніж. При цьому ОСОБА_8 наказав віддати гроші та цінні речі, а вразі відмови пригрозив заподіяти тілесні ушкодження. У цей час він побачив як до нього підійшли, ще дві раніше незнайомі йому особи, як потім стало відомо, це були ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Останній із його нагрудної кишені витяг мобільний телефон „Samsung D 880 Duos” з навушниками, ціною 1900 грн. у даному мобільному телефоні стояла сім-картка оператора мобільного звязку «Київстар», ціною 25 грн. і на рахунку було 5 грн. та стояла сім-картка оператора мобільного звязку «МТС», ціною 25 грн., після чого у нього з кишень штанів ОСОБА_8 забрав ще два мобільні телефони один марки „Siemens S 65”, ціною 500 грн. де стояла сім-картка оператора мобільного звязку «МТС», ціною 25 грн., другий марки „Sоny Ericsson T 610”, ціною 800 грн., де стояла сім-картка оператора мобільного звязку «МТС». ОСОБА_8 забрав ліхтарик та 100 грн., що знаходились в гаманці. У процесі розбійного нападу на нього, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на його адресу висловлювали знущання, погрози, у разі повідомлення в міліцію про те що відбувається. Дії усіх нападників були між собою погодженими. Обличчя усіх нападників він розгледів,оскільки в нього горів ліхтар. Заволодівши його майном, ОСОБА_9 наніс йому один удар битою по нозі після чого ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з місця злочину втекли, заподіявши йому матеріальну шкоду на загальну суму 3485 грн. Діями підсудних йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює розміром 3000 гривень та просить стягнути з підсудних на його користь;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 про те, що він 06 квітня 2009 року приблизно о 00.00 годин разом з братом ОСОБА_12 пішли до магазину „Велика Кишеня”, що розташований за адресою: м. Київ вул. Чорнобильська, де придбавши собі пива направилися на АДРЕСА_5 в м. Києві, до бювету де сівши на лавочки почали вживати пиво. Приблизно в 01.30 годин, вони почули, як до них хтось наближається. Коли він повернув голову, то побачив, що ззаду до них наближаються троє раніше їм незнайомих чоловіків, якими як потім стало відомо були ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_12 приставив йому щось до ребер, що саме він не бачив, оскільки на вулиці було темно, але він вважав, що це був ніж. У цей момент ОСОБА_10 та ОСОБА_9 тримали в руках деревяні бити. Після цього ОСОБА_8 наказав йому і ОСОБА_12 стояти і віддавати все особисте цінне майно. Тоді ОСОБА_12 вигукнув: „Давай тікати” і почав бігти. Побачивши, що ОСОБА_12 втікає він також обернувся і почав бігти, але відразу відчув сильний удар по голові і втративши свідомість упав на землю. Хто саме наніс йому удар він не бачив. Коли він лежав на землі то відчув, що хтось перевіряє кишені його одягу, у цей час йому нанесли ще декілька ударів ногами в область нирок. Коли він прийшов до свідомості, то біля нього вже нікого не було. Тоді він підвівся з землі і пішов до ТВМ № 1 Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, де повідомив, про вчинений на нього напад у результаті якого в нього було викрадено гроші в сумі 80 гривень. Нападники усе робили мовчки, не розмовляючи між собою. На місці нападу горіло світло і вин добре розгледів обличчя нападників.

- показаннями потерпілого ОСОБА_12, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а його показання, дані ним у ході досудового слідства були досліджені й оголошені в судовому засіданні про те, що 06 квітня 2009 року приблизно о 00.00 годин він разом з братом ОСОБА_7 пішли до магазину „Велика Кишеня”, що розташований за адресою: м. Київ вул. Чорнобильська, де придбавши пива направилися на АДРЕСА_5 в м. Києві, до бювету сівши на лавочку та почали вживати придбане. Приблизно в 01.30 годин, ОСОБА_7 обернувся й сказав, що до них хтось наближається. Почувши це він встав і побачив, що до них наближаються троє раніше їм незнайомі чоловіки, як потім їм стало відомо це були ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Коли ОСОБА_8 підійшов до нього то став за спиною і щось приставив йому до ребер, а так як предмет був гострий, то він подумав, що це ніж тому злякався за своє життя та здоровя і не став чинити опору. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 тримаючи в руках деревяні «бити» підійшли до ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_8 наказав їм стояти і віддавати все особисте цінне майно. В цей момент він вирішив втікати і крикну братові: „давай тікати” і почав бігти. При спробі втекти ОСОБА_7 вдарили по голові. Після удару ОСОБА_7А впав на землю, а він втік. Хто вдарив ОСОБА_7 він не бачив. Коли він відбіг від них, то боячись, що його також побють побіг у напрямку свого місця проживання. Коли він біг по дорозі додому, то зателефонував в міліцію і повідомив про все, що трапилося. Працівники міліції сказали чекати біля станції метро «Академмістечко». Через деякий період часу приїхали працівники міліції і він розповів про все, що трапилося. Тоді вони всі разом поїхали на АДРЕСА_5 в м. Києві, де все відбулося, але там уже нікого не було. Його доставили в Святошинське РУ ГУМВС України в м. Києві, де він дав пояснення з приводу вчиненого відносно нього та його брата ОСОБА_7 злочину. При нападі в нього нічого не було викрадено ( т. 3 а. с. 38-41);

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, про те, що 08 квітня 2009 року близько 23.00 годин він повертався за місцем свого мешкання, коли знаходився біля будинку АДРЕСА_7 в м. Києві, то побачив що йому на зустріч ідуть раніше йому незнайомі, як потім йому стало відомо це були ОСОБА_8 та ОСОБА_9. ОСОБА_8 зупинившись перед ним, тим самим не даючи йому можливості йти далі, запитав, котра година. На що він відповів, що в нього не має годинника. Після його слів, ОСОБА_8 дістав із під верхнього одягу палку яка мала форму «бити», якою відразу наніс йому удар у ліву частину обличчя. Хоча удар і був сильний, проте він втримався на ногах і намагався втекти, але його ОСОБА_8 та ОСОБА_9 догнали його, схопили за одяг, завалили на землю та почали наносити удари ногами в область живота та спини, від чого він втрачав свідомість. Коли він лежав на землі то хтось із нападників забрав сумку яка була у нього на плечі та забрав мобільний телефон марки „Nokia N 73”, чорного кольору, ціною 2100 гривень, який був у нього в руці. В сумці якою заволоділи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та яка матеріальної цінності для нього не має знаходилось: гроші в сумі 100 гривень; фотоапарат марки „Samsung M 100”, чорного кольору, ціною 1000 гривень; мобільний телефон марки „Nokia 1100”, синього кольору, ціною 50 гривень, а також документи з особистими записами які матеріальної цінності для нього не мають.

Усього йому завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3250 грн.

Обличчя нападників він розгледів, коли вони його наздоганяли. На місці скоєння на нього нападу, періодично горів ліхтар;

- показаннями потерпілого ОСОБА_13 неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а його показання, дані ним у ході досудового слідства були досліджені й оголошені в судовому засіданні про те, що 10 квітня 2009 року приблизно в 03.00 годин він повертався з роботи за місцем свого проживання. Проходячи через подвіря будинку АДРЕСА_6 в м. Києві до нього підійшли троє раніше незнайомих чоловіків, як потім йому стало відомо це були ОСОБА_19, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 Дані особи йшли йому на зустріч. Підійшовши до нього взяли його в коло і двоє з них а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дістали з одягу деревяні палиці, які за зовнішнім ознаками схожі на „бити”. А ОСОБА_8 підійшовши впритул до нього, дістав предмет який схожий на ніж і почав погрожувати йому, тримаючи даний предмет біля його горла. Дані особи наказали, йому віддав цінні речі і в цей момент один з чоловіків що був із „битою” почав видирати в нього сумочку, яка висіла у нього на плечі. Він міцно тримав сумку і не випускав її з рук. Після чого ОСОБА_8 який утримував предмет схожий на ніж дав команду ОСОБА_9 та ОСОБА_21 „Роздупліть його”, як він зрозумів наказав останнім побити його. Після даних слів ОСОБА_8 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відразу деревяними палицями почали бити його по спині, нанісши приблизно 7-8 ударів. Не витримавши болю та злякавшись, він вигукнув, щоб вони зупинилися й сказав, що віддасть їм речі. Після чого один із ОСОБА_9 вирвав сумку в нього з рук. А ОСОБА_8 наказав йому вийняти всі цінні речі з кишень. Він вийняв з кишень мобільний телефон марки „Sony Ericsson W 810 i” в середині якого знаходилась сім-карта оператора мобільного звязку „Life” і гаманець в якому знаходилися гроші в сумі 80 гривень та віддав їм. Вартість мобільного телефону складає 1200 гривень. Гаманець матеріальної цінності для нього не має. Вартість сумочки складає 120 гривень в якій знаходились наступні речі: МР3- плеєр марки „ORION” вартістю 200 гривень; колонки до мобільного телефону марки „Sony Ericsson” вартістю 200 гривень; навушники фірми „KOSS” вартістю 100 гривень; флеш-карта фірми „Transcend” вартістю 80 гривень; губна гармошка вартістю 200 гривень; футляр для цигарок вартістю 50 гривень, а всього викраденням майна йому завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2230 гривень;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 про те, що 13 квітня 2009 року, приблизно о 01.00 годин він повертався по місцем свого мешкання, та коли проходив по АДРЕСА_8 в м. Києві, відчув сильний удар ззаду по голові, від чого він на якусь мить втратив свідомість, а коли прийшов до тями то побачив, що сидить на бруківці, підвестись не зміг, оскільки він отриманого удару йому було дуже важко координувати свої рухи. Біля себе він побачив двох раніше незнайомих йому чоловіків, як потім йому стало відомо якими були ОСОБА_8 та ОСОБА_9. У ОСОБА_8 в руках була дерев'яна «бита», а у ОСОБА_9 ніж. При цьому ОСОБА_8 вигукнув фразу: «скидай усе: гроші, мобільний телефон». Оскільки в нападників була палиця схожа на «биту» та ніж, він реально злякався за своє життя та здоровя, а тому опору не чинив та віддав нападникам 470 гривень. Нападники вимагали віддати їм решту грошей і мобільний телефон, на що він відмовився, зазначивши, що мобільний телефон йому потрібен для роботи. Після чого нападники почали бити його ногами, а ОСОБА_9 намагався провести ножем по шиї, але він намагався йому завадити в цьому. ОСОБА_8 наніс йому два удари «битою» по ниркам та нозі. Він почав кликати на допомогу та із сусіднього будинку якийсь чоловік зробив нападникам зауваження і ті швидко втекли з місця злочину. Він дійшовши до дому, викликав працівників міліції та швидку допомогу, яка відвезла його в КМКЛ № 17, де йому надали медичну допомогу, наклали шви на потилицю.

На місці події він розгледів обличчя нападників, оскільки там горів ліхтар. Дії нападників були узгоджені між собою.

Розбійним нападом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , йому було завдано матеріальну шкоду на суму 470 гривень, проте від цивільного позову він відмовляється із власних міркувань;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 про те, що, 19 квітня 2009 року, приблизно в 23.40 годин він повертався за місцем свого мешкання. На вул. Ф. Пушиної в м. Києві біля будинку № 2 він побачив як назустріч йому йшли два раніше незнайомих хлопці, як потім стало відомо це були ОСОБА_8 та ОСОБА_10. В яких у руках були деревяні палиці, що мали форму „бит”. Коли він перейшов на іншу сторону вулиці то дані хлопці прослідували за ним. Коли вони зустрілись, то відразу наказали віддати всі цінні особисті речі. Коли він відмовився віддавити цінні речі то ОСОБА_8 наніс один удар „битою” по лівій нозі. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повторно сказали, щоб він віддав їм свої цінні речі. Він побоюючись за своє життя та здоровя дістав гаманець і віддав його ОСОБА_10. Після того як він віддав гаманець, ОСОБА_8 сказав йому, віддати мобільний телефон. На що він відповів, що мобільного телефону в нього не має. Після цього ОСОБА_8 знову наніс йому один удар «битою» по лівій нозі. Він злякавшись за своє життя та здоровя дістав з кишені одягу мобільний телефон і віддав його ОСОБА_8 Після цього ОСОБА_10 почав перевіряти вміст його кишень і дістав із внутрішнього кишені куртки навушники до мобільного телефону. Після цього погрожуючи битою наказав тікати. Прийшовши додому він взяв документи на телефон та звернувся із заявою до міліції. В результаті розбійного нападу на нього ОСОБА_8 та ОСОБА_10, заволоділи належним йому майном: гаманцем, ціною 50 гривень;мобільним телефоном марки «Fly МС 100», ціною 897 гривень, з сім картою мобільного оператора «Life», ціною 30 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 7 гривень; грошовими коштами в сумі 20 гривень; навушниками до телефону, ціною 20 гривень а також жетоном в метро, дисконтними картками «Сільпо», «Велика кишеня», «Спортмайстер», «Егоїст», банківськими картками на його імя, які матеріальної цінності для нього не мають.

У звязку із чим йому завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1024 гривень, яку він просить стягнути з підсудних на його користь;

- показаннями потерпілого ОСОБА_14 неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а його показання, дані ним у ході досудового слідства були досліджені й оголошені в судовому засіданні про те, що 20 квітня 2009 року приблизно в 00.30 годин, він знаходився по АДРЕСА_12 в м. Києві, та побачив двох раніше йому незнайомих чоловіків, як потім йому стало відомо це були ОСОБА_8 та ОСОБА_10 Останні йшли йому на зустріч. Коли вони порівнялись то ОСОБА_8 зупинився перед ним, а ОСОБА_10 пройшов повз нього. Зупинившись ОСОБА_8 сказав, щоб він віддав усе особисте майно. Не встигнувши нічого сказати у відповідь він відразу отримав удар по голові. Коли він повернувся, то побачив, що удар наніс ОСОБА_10, який тримав у ручі палицю, що мала форму «бити». Після чого ОСОБА_8 також наніс йому два удари «битою» по тулубу і ногах та наказав відійти в сторону. Першим пішов ОСОБА_10, він слідом, а за ним вже йшов ОСОБА_8 Коли вони всі разом відійшли приблизно на 5 кроків, від того місця де він зустрів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 то останній почав перевіряти, зміст його кишень. Він опору не чинив, оскільки боявся за своє життя та здоровя. Нічого не знайшовши в кишенях ОСОБА_10 зняв з нього рюкзак, який висів на плечах за спиною та наказав зняти кросівки при цьому погрожував заподіяти йому ударів, якщо він буде чинити опір та відмовиться віддати кросівки. Він злякався погроз ОСОБА_10, оскільки вважав, що коли він відмовиться віддати кросівки то йому можуть бути завдані тілесні ушкодження небезпечні для життя та здоровя. Тому він зняв кросівки, ціною 50 гривень, які передав ОСОБА_10 Останній взув його кросівки, а своє взуття викинув. Після чого зняв його рюкзак, ціною 50 гривень та нанесли йому «битами» ще по декілька ударів по різним частинам тіла і втекли, при цьому забрали шарф, ціною 30 гривень. В рюкзаку знаходився папір для тютюну, ціною 5 грн., гаманець, ціною 60 гривень в якому було 1500 грн.. Також у рюкзаку були ключі від квартири, які для нього матеріальної цінності не представляють.

У звязку з нападом на нього, йому було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1695 гривень ( т. 1 а. с. 138-141 );

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22, який пояснив, що він з 2006 року працює на посаді інспектора роти патрульно-постової служби Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 19 квітня 2009 року в 16.00 годин він заступив на чергування разом з старшиною ОСОБА_23 та водієм ОСОБА_24 20 квітня 2009 року приблизно в 00.50 годин від чергового Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві був отриманий виклик, що за адресою по АДРЕСА_13., чекає заявник якого побили за забрали речі. Прибувши за вказаною адресою до них звернувся громадянин який представився ОСОБА_14 та пояснив що двоє невідомих осіб побили його та забрали його особисті речі. Працюючи по прикметах приблизно о 02.00 годин по пр. Паладіна, 18/30 ними були затримані громадяни які представилися ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які при затриманні намагались втекти. Під час поверхневого огляду підозрюваних було виявлено: дві деревяні палиці, які за зовнішніми ознаками були схожі на „бити”, рюкзак, кросівки, ключі, гроші приблизно в сумі 120-140 гривень. Зі слів затриманих вищезазначені речі вони відібрали в раніше їм невідомих осіб по пр. Перемоги та по вул. Ф. Пушиної в м. Києві. Після цього затримані були доставлені до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_23, який дав показання аналогічні показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22;

- висновком судово-медичної експертизи № 398/І від 16 червня 2009 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_3 заподіяна різана рана лівої бокової поверхні шиї в середній третині, кінець якої переходить в подряпину, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя, синець на зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчить про те, що синець утворився від однократної дії тупого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженні не відобразились, різана рана шиї від однократної дії гострого предмету (можливо від дії ножа) могли виникнути в час, вказаний в постанові, не виключно при обставинах на які вказує ОСОБА_3 ( т. 2 а. с.157-159);

- протоколом очної ставки від 17 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_3 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_9 погодився з показаннями потерпілого ( т. 2 а. с. 141-145);

- протоколом очної ставки від 17 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_3 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_10 погодився з показаннями потерпілого ( т. 2 а. с. 146-149);

- протоколом очної ставки від 24 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_3 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого ( т. 2 а. с. 150-152);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_3 та показав обставини скоєння злочину ( т. 4 а. с. 61-81);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_10 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_3 та показав обставини скоєння злочину ( т. 4 а. с. 47-60);

- протоколом відтворення обстановки й обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_9 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_3 ( т. 4 а.с. 82-96);

- постановою про визнання та прилучення до кримінальної справи речових доказів від 24 квітня 2009 року (т. 2 а.с.129);

- протоколом очної ставки від 23 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_7 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_9 погодився з показаннями потерпілого ( т. 3 а. с. 42-44);

- протоколом очної ставки від 23 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_7 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_10 погодився з показаннями потерпілого ( т. 3 а. с. 45-47);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих і статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ( т. 4 а. с. 61-81);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_9 на місцевості в присутності понятих і статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_12А.( т. 4 а.с. 82-96);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_10 на місцевості в присутності понятих і статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_12 (т. 4 а. с. 47-60);

- висновком судово-медичної експертизи № 1029/Е від 16 червня 2009 року, згідно якої у потерпілого ОСОБА_6 виявлена забійна рана лобної ділянки зліва, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя (за критерієм тривалості розладу здоровя). Характер та локалізація виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилося від однократної дії тупого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженні не відобразились, могли виникнути в час, вказаний в постанові, не виключаючи при обставинах на які вказує ОСОБА_6 ( т. 2 а. с. 235-237);

- протоколом очної ставки від 24 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_6 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого ( т. 2 а. с. 241-243);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6 (т. 4 а. с. 61-81);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_9 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6 (т. 4 а. с. 82-96);

- протоколом очної ставки від 23 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_13 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_10 погодився з показаннями потерпілого ( т. 3 а. с. 91-93);

- протоколом очної ставки від 23 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_13 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_9 погодився з показаннями потерпілого ( т. 3 а.с.94-96);

- протоколом очної ставки від 23 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_13 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого( т. 3 а.с. с.97-99);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих і статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_13 ( т. 4 а. с. 61-81);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_9 на місцевості в присутності понятих і статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_13 ( т. 4 а.с. 82-96);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_10 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_13 (т. 4 а.с. 47-60);

- висновком судово-медичної експертизи № 1028/Е від 16 червня 2009 року,згідно якої у потерпілого ОСОБА_4 виявлена забійна рана потилочної ділянки, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя (за критерієм тривалості розладу здоровя). Характер та локалізація виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилося від однократної дії тупого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженні не відобразились, могла виникнути в час, вказаний в постанові, не виключаючи при обставинах на які вказує ОСОБА_4 ( т. 1 а.с. 218-220);

- протоколом очної ставки від 22 квітня 2009 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_4 підтримав раніше дані ним показання, а підозрюваний ОСОБА_9 погодився з показаннями потерпілого (т. 1 а. с. 209-212);

- протоколом очної ставки від 22 квітня 2009 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_4 підтримав раніше дані ним показання, а підозрюваний ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого ( т. 1 а.с. 205-208);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_4 ( т. 4 а.с. 61-81);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26 червня 2009 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_9 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_4В ( т. 4 а. с. 82-96);

- протоколом огляду і вилучення від 20 квітня 2009 року, згідно якого у ОСОБА_8, було вилучено та оглянуто мобільний телефон «Fly МС 100» з навушниками, гаманець в якому знаходилась 1 гривня 40 копійок та 1 жетон, деревяна палиця у вигляді «бити» ( т. 1 а. с. 91);

- постановою про визнання та прилучення до кримінальної справи речових доказів від 21 квітня 2009 року (т. 1 а.с. 98);

- протоколом огляду предметів, від 28 травня 2009 року, згідно якого оглянуто вилучені у ОСОБА_8 речі що належать ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 100-102);

- протоколом про визнання та прилучення до справи речових доказів від 28 травня 2009 року (т. 1 арк. с.103);

- протоколом очної ставки від 21 квітня 2009 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_5 підтримав раніше дані показання під час допиту, а підозрюваний ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого ( т. 1 а. с. 105-108);

- протоколом очної ставки від 21 квітня 2009 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_5 підтримав раніше дані ним показання, а підозрюваний ОСОБА_10 погодився з показаннями потерпілого ( т. 1 а.с. 109-113);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 22 квітня 2009 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини скоєння злочину відносно ОСОБА_5В.( т. 2 а. с. 51-64);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 22 квітня 2009 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_10 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини скоєння злочину відносно ОСОБА_5 ( т. 2 а. с. 65-71);

- протоколом огляду та вилучення від 20 квітня 2009 року, згідно якого в ОСОБА_10, було вилучено: рюкзак, 141 гривню, шарф, кросівки, звязка ключів, папір для цигарок, саморобна « бита» ( т. 1 а. с. 135);

- протоколом огляду предметів, від 27 квітня 2009 року, згідно якого оглянуто вилучені у ОСОБА_10, рюкзак, кросівки, шарф, папір для тютюн, три ключі та гроші в сумі 141 гривні ( т. 1 а.с. 145-147);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 22 квітня 2009 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_8 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_14 (т. 2 а. с. 51-64);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 22 квітня 2009 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_10 на місцевості в присутності понятих та статиста розповів та показав про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_14 ( т. 2 а. с. 65-71);

- протоколом очної ставки від 24 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_25 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого, крім показань в частині суми грошових коштів розміром 1500 гривень ( т. 1 а. с. 160-162);

- протоколом очної ставки від 17 червня 2009 року між потерпілим ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_25 підтримав раніше дані ним показання, а обвинувачений ОСОБА_8 погодився з показаннями потерпілого, крім показань в частині суми грошових коштів розміром 1500 гривень (т. 1 а. с. 163-165);

- протоколами допиту ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в якості обвинувачених від 30 червня 2009 року, у яких вони свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні за ст. 187 ч. 2, 187 ч. 4 КК України визнавали повністю ( т. 4 а.с. 148-166; 193-199; 227-236);

Суд приймає до уваги та визнає достовірними показання підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 данні ними в ході досудового слідства при допиті їх у якості обвинувачених 30 червня 2009 року в яких вони свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнали повністю та зазначали обставини скоєння ними злочинів відносно потерпілих. (т. 4 а.с. 148-166; 193-199; 227-236); зазначені показання підсудних були досліджені судом, та є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав. Як зазначили в судовому засіданні підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показання в ході досудового слідства вони давали добровільно і зазначені показання є правдивими.

Показання підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про те, що між ними не було попередньої змови на скоєння злочинів, також між ними не було організатора, ідея вчиняти розбійні напади на громадян їм усім прийшла одночасно та ОСОБА_8 цього не пропонував, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються цілеспрямованістю дій підсудних, показаннями самих підсудних, даних ними в ході досудового слідства в яких вони зазначали обставини скоєння ними злочинів відносно потерпілих а також дії кожного щодо скоєних відносно потерпілих злочинів; показаннями підсудного ОСОБА_8 даних ним в ході судового слідства про те що саме він запропонував ОСОБА_10 скоювати злочини, на що останні погодились; показаннями підсудного ОСОБА_9 даних ним в ході судового слідства; показаннями потерпілих даних ними у ході досудового та судового слідства, показання яких є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Показання підсудного ОСОБА_8 про те, що при скоєнні злочину відносно потерпілого ОСОБА_17, він останньому грібенець до шиї не приставляв; при скоєнні злочину відносно потерпілого ОСОБА_4 було не дві а одна “бита”; потерпілий ОСОБА_6 свідомість не втрачав; грошей в сумі 1500 гривень у потерпілого ОСОБА_14 вони не брали, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються показаннями підсудного ОСОБА_8 даних ним в ході досудового слідства, показаннями потерпілого ОСОБА_17 та підсудного ОСОБА_9. які зазначали, що саме ОСОБА_8 приставив ОСОБА_13 до шиї гребінець; також підсудний ОСОБА_9 зазначав, що при скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_4 у них з ОСОБА_8 було дві бити; показаннями потерпілого ОСОБА_6 щодо втрачання ним свідомості, після нанесених йому ударів “битами”; показаннями потерпілого ОСОБА_14 про наявність у нього зазначеної суми грошей на час скоєння відносно нього підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_10 розбійного нападу та заволодіння нею підсудними.

Показання підсудного ОСОБА_10 про те, що він при вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13, останнім ударів не наносив, грошей у сумі 1500 гривень у потерпілого ОСОБА_14 вони не брали, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються показаннями самого підсудного ОСОБА_10 даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості обвинуваченого, показаннями підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_12 які зазначали, що ОСОБА_10 наносив потерпілому ОСОБА_7 удари ногами, коли той лежав на землі; що ОСОБА_10 наносив удари “битою” потерпілому ОСОБА_13 по різним частинам тіла; показаннями потерпілого ОСОБА_14 про наявність у нього зазначеної суми грошей на час скоєння відносно нього підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_10 розбійного нападу та заволодіння нею підсудними.

Зазначені показання підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та зміну ними показань в ході судового слідства, суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ними із метою пом'якшити відповідальність за скоєне.

Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у скоєнні інкримінованих їм злочинів повністю доведена й кваліфікація дій підсудного ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України є правильною, оскільки він будучи особою, яка раніше вчинила розбій, організованою групою, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_17, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу; будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства; кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України є правильною, оскільки він будучи особою, яка раніше вчинила розбій, організованою групою, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_17, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу; будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства; кваліфікація дій ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України є правильною, оскільки він будучи особою, яка раніше вчинила розбій, організованою групою, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_17, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу; будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_14, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є тяжким злочином та особливо тяжким злочином, його роль у скоєних злочинах, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, його відношення до скоєного, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає скоєння злочину щодо особи похилого віку (потерпілого ОСОБА_3М.), обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі із конфіскацією майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є тяжким злочином та особливо тяжким злочином, його роль у скоєних злочинах, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, його відношення до скоєного, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає скоєння злочину щодо особи похилого віку (потерпілого ОСОБА_3М.), обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі із конфіскацією майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_10 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є тяжким злочином та особливо тяжким злочином, його роль у скоєних злочинах, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, раніше судимий, скоїв злочин у період іспитового строку, призначеного за вироком суду від 02 вересня 2008 року, є потерпілим 3 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, його відношення до скоєного, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає скоєння злочину щодо особи похилого віку (потерпілого ОСОБА_3М.), рецидив злочину, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавленням волі із конфіскацією майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_10А на день винесення даного вироку не відбув покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 02 вересня 2008 року, на підставі ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов по справі, у частині відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 3485 гривень та моральної шкоди в розмірі 3000 гривень, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, оскільки судом достовірно встановлено, що своїми діями підсудні завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду, моральні страждання. При цьому суд враховує характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Заявлені потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_17 та ОСОБА_14 цивільні позови суд вважає такими, що підлягають задоволенню, як такі що доведені та знайшли своє підтвердження в ході судового слідства.

Суд, вважає необхідним стягнути з підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судові витрати, а саме: вартість проведення судово-криміналістичних експертиз, що підтверджується розрахунком їхньої вартості ( т. 4 а.с. 113;121).

Речові докази по справі: ксерокопії гарантійних талонів на мобільні телефони, що залучені до матеріалів кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи; мобільний телефон, жетон на метро, гаманець та навушники, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілого ОСОБА_5; дві дерев'яні палиці “бити”, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, суд вважає за необхідне знищити (т. 1 а. с. 98, 103; т. 2 а.с. 129; т. 4 а.с. 105).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_10 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_10 покарання невідбуте ним покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 02 вересня 2008 року, призначивши йому остаточну міру покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 рахувати, кожному, з 20 квітня 2009 року.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, кожному, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, солідарно на користь ОСОБА_3 6485 гривень; ОСОБА_13 2230 гривень.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, солідарно на користь ОСОБА_6 3250 гривень

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_10, солідарно на користь ОСОБА_14 1419 гривень.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, солідарно за проведення судово-криміналістичних експертиз 486 гривень 76 копійок. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285 установа банку- УДК у Київській області, МФО 821018, р/р №35226002000466 (призначення платежу «за проведення експертизи та дослідження»).

Речові докази по справі: ксерокопії гарантійних талонів на мобільні телефони, що залучені до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи, мобільний телефон, жетон на метро, гаманець та навушники, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 - залишити у власності потерпілого ОСОБА_5; дві дерев'яні палиці “бити”, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженим, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: