Ухвала суду № 116006222, 28.12.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1742/23 Провадження № 2/613/575/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря судового засідання Нагорної С.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Богодухові клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи у справі №613/1742/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ХАРКІВГАЗ», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває зазначена цивільна справа.

20.11.2023 в рамках підготовчого провадження від позивача надійшла заява про призначення судово-психологічної експертизи. В обґрунтування заяви зазначено, що доказом, що обґрунтовує обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, та її розміру, може бути висновок експерта. Враховуючи викладене. з посиланням на ст.ст.102-104, 108 ЦПК України, представник позивача просить суд призначити по справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса» Мінітерства юстиції України; на вирішення експертам поставити питання : 1) Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для позивача ОСОБА_1 ? 2) Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? 3) Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання?.

Позивач та його представник у підготовчому засіданні заяву підтримали з підстав, викладених в останній.

Представник відповідача у вирішенні заяви покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників справи, розглянувши заяву позивача про призначення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4, 5 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 2 статті 12ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 12ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України. При цьому учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11 (провадження № 61-37345св18).

Згідно зі ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч.1, 3, 4, 5 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з п.п. 6.3., 6.4. розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Пунктом 6.6. зазначеної Інструкції до орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, віднесено серед іншого питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім`я та по батькові)? якщо так, чи завдані особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода)? чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Метою психологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв`язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань.

Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.

Враховуючи зміст наведених норм та беручи до уваги, що спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, а також, що для вирішення питання, чи заподіяно ОСОБА_1 , позивачу по справі, страждання (моральну шкоду), а також який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання, на думку суду, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право (в даному випадку у сфері психології), з`ясування даних обставин має важливе значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання позивача та необхідність призначення у зазначеній справі судової психологічної експертизи.

Проведення судово-психологічної експертизи суд вважає за необхідне доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" (м. Харків, вул. Золоівська, 8а), який проводить, зокрема, психологічні експертизи.

Також, відповідно до ч. 7ст. 72 ЦПК України, експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 139 ЦПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Беручи до уваги, що без оплати експертизи експертизу не може бути проведено, представник позивача є ініціатором проведення судової психологічної експертизи, а позивач підтримав зазначене клопотання, суд вважає, що оплату за проведення судової психологічної експертизи слід покласти на ОСОБА_1 , роз`яснивши йому положенняст. 109 ЦПК України, яка передбачає наслідки ухилення від участі в експертизі, відповідно до ч. 1 якої, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 252 ЦПК Українисуд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 103, 104, 189, 197, ч. 1 ст. 252, ч. 2 ст. 258, ст.ст. 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про призначення експертизи задовольнити.

Призначити по цивільній справі № 613/1742/23 судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для позивача ОСОБА_1 ?

Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання?

Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 613/1742/23.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків.

Обов`язок оплати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Роз`яснити сторонам положення ст.109Цивільного процесуальногокодексу України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.12.2023.

Суддя О.С. Сеник