Рішення № 115980588, 27.12.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/14868/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_3 на користь законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ОСОБА_1 у розмірі 100% грошового забезпечення, починаючи з червня 2023 року.

Позов мотивовано тим, що позивач, як законний представник неповнолітніх дітей має право на виплату 100% грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 , проте їй нараховується лише дві третини від його грошового забезпечення, що порушує право непомнолітніх дітей на отримання грошового забезпечення в повному обсязі.

Суд ухвалою від 07.11.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представником відповідача у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що всі належні виплати солдату ОСОБА_3 розподілялись з розрахунку 1/3 частина матері солдата ОСОБА_3 та 2/3 частини - на двох його дітей. Враховуючи той факт, що до Військової частини НОМЕР_1 першою надійшла заява від матері ОСОБА_3 щодо виплати їй грошового забезпечення ОСОБА_3 (її сина) у зв`язку з тим що він має статус «зниклого безвісти» та з ним немає зв`язку, відсутні відомості про його перебування, Військова частина НОМЕР_1 виконала всі свої зобов`язання стосовно виплати грошового забезпечення згідно чинного законодавства, так як про інших членів сім`ї солдата ОСОБА_3 командуванню Військової частини НОМЕР_1 до липня 2023 року не було відомо у зв`язку з тим, що солдатом ОСОБА_3 не було надано належних документів.

Представником третьої особи подані заперечення разом з клопотанням про поновлення строку для їх подачі, обгрунтоване тим, що ОСОБА_6 не має юридичної освіти і лише 30.11.2023 звернулась за правовою допомогою до адвоката.

З огляду на наведене та враховуючи характер спору, суд вважає за можливе поновити строк для подачі заперечень та надати можливість третій особі, реалізувати свої процесуальні права.

Так, у своїх запереченням представник третьої особи вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що ОСОБА_6 за нормами чинного законодавства України є особою, яка перебуває на утриманні свого сина ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням пенсійного віку і не має достатнього рівня забезпеченості (отримує мінімальну пенсію за віком на рівні, який незначно перевищує прожитковий мінімум для осіб, які досягли пенсійного віку), а тому має право на отримання 1/3 частини його грошового забезпечення як зниклого безвісти.

Представником позивача подано відповідь на відзив на позов, в якому він наголошує на безпідставності аргументів третьої особи щодо призначення та виплати ОСОБА_6 грошового забезпечення військовослужбовця у зв`язку з тим, що вона перебувала на його утриманні. В матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_6 з проханням виплатити грошове забезпечення саме як особі яка перебувала на утриманні військовослужбовця, з доданими до такої заяви документами, в тому числі рішенням суду на підтвердження обставини перебування на утриманні.

На думку представника позивача, зміст листа ВЧ НОМЕР_1 від 11.09.2023 №251/ФЕС спростовує твердження третьої особи про те, що зазначена виплата була проведена та її проведення продовжувалось як особі, яка перебувала на утриманні військовослужбовця, оскільки з листа вбачається, що призначення та проведення виплати відбулось у зв`язку з тим, що інших близьких осіб на момент виплати заявлено не було.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 з 06.11.2010 по 19.05.2015, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією рішення суду про розірвання вищезазначеного шлюбу.

Від шлюбу позивачка має двох дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтв про народження.

20.06.2023 на адресу матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2 прийшло сповіщення, згідно якого ОСОБА_3 вважається зниклим безвісті.

ОСОБА_1 05.07.2023 звернулась до відповідача із заявою на отримання виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовцям безвісно відсутніх, в якій посилалась на п.7 Порядку №884.

Листом від 09.08.2023 №209/ФЕС було повідомлено, що нараховане грошове забезпечення за червень 2023 року були виплачені матері ОСОБА_3 , оскільки інших близьких осіб на момент виплати заявлено не було. Після виплати грошового забезпечення за червень 2023 року до відповідача надійшов лист від ОСОБА_1 і починаючи з цього моменту всі належні ОСОБА_3 кошти розподіляються з розрахунку одна третя частина - матері, дві треті частини - неповнолітнім дітям. Також повідомлено, що в подальшому, виплати будуть здійснюватися таким же чином.

Позивач вважає, що як законний представник неповнолітніх дітей має право на виплату 100% грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 , з огляду на що, звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Так, порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884).

Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються:

копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);

довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);

копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:

військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;

військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації):

до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;

протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 визнано зниклим безвісті, що підтверджується витягом з Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2023 №269 та сповіщенням сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісті.

Так, відповідно до п.7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Главою 17 Цивільного кодексу України врегульовано поняття представництва. Зокрема, ст.242 ЦК України визначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

З системного аналізу наведених вище норми та факту наявності у ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, слідує, що ОСОБА_1 , як їх законний представник, має право на отримання 100% грошового забезпечення.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника третьої особи, що остання має право на отримання частини грошового забезпечення, як особа, яка перебувала на утриманні ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_6 з проханням виплатити грошове забезпечення як особі, яка перебувала на утриманні військовослужбовця не зверталась.

Доводи представника третьої особи про те, що ОСОБА_6 постійно проживала із сином підтверджуються відповідною довідкою, однак для вирішення спору це значення не має, оскільки ані суду ані військовій частині не надані докази того, що вона перебувала саме на утриманні сини і він є її годувальником. Крім того, факт перебування на утриманні, в судовому порядку не встановлений.

Суд також наголошує, що отримання ОСОБА_6 пенсії з березня 2022 року до лютого 2023 року, з березня 2023 року - у розмірі 4373,67 грн вказує на те, що вона не була на повному утриманні ОСОБА_3 . Більш того, з долученого до відзиву Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.11.2023 вбачається, що разом з ОСОБА_6 також зареєстрований ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є батьком ОСОБА_3 . Втім, ОСОБА_6 не надано відомостей про розірвання шлюбу з ОСОБА_7 , та доказів про те, що вона не перебуває на утриманні ОСОБА_7 у зв`язку з розірванням шлюбу чи з інших підстав.

Таким чином, за наявності факту отримання пенсії ОСОБА_6 для доведення факту її перебування на утриманні ОСОБА_3 необхідно довести, що ОСОБА_3 систематично утримував свою матір. Проте зазначені обставини, як вказано вище судом, мають встановлюватися відповідними органами та організаціями або рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.

А отже, подальше проведення виплати ОСОБА_6 , після з`ясування відповідачем обставини наявності у ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей (07.07.2023 дата отримання відповідної заяви), є неправомірним та безпідставним, таким, що порушує право неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_8 на отримання грошового забезпечення в повному обсязі, та не відповідає змісту п. 7 вищенаведеного Порядку.

Також, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до ОСОБА_6 із вимогою надати нею додаткові документи (докази) щодо перебування на утриманні ОСОБА_3 для продовження здійснення виплати грошового забезпеченні після з`ясування обставини наявності у ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей.

Згідно з ч.2 ст.5 КАСУ захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи зазначений спір, суд звертає особливу увагу, що виплата грошового забезпечення була проведена ОСОБА_6 оскільки на момент звернення інших близьких осіб заявлено не було. Позаяк, на переконання суду, ОСОБА_6 не могла бути необізнаною щодо наявності у ОСОБА_3 двох дітей, оскільки він є її сином та вони проживали разом, а тому позовні вимоги мають бути задоволені починаючи з дня зникнення безвісті ОСОБА_3 - тобто з 13.06.2023.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки позивач в спірних правовідносинах виступає як законний представник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , право яких на отримання грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_3 підлягає захисту, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, а тому підстави для його розподілу відсутні (п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 07.07.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_3 на користь законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ОСОБА_1 , у розмірі 100% грошового забезпечення, починаючи з 13.06.2023.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Повний текст рішення суду складено 27.12.2023.

Суддя Л.О. Житняк