Ухвала суду № 115967480, 13.09.2023, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1152/23

Провадження № 1-кп/503/63/23

УХВАЛА

Іменем України

13 вересня 2023 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі суду в режимі відеоконференції під час трансляції поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) з Державною установою "Одеський слідчий ізолятор" за участю обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023161180000697 від 17.07.2023 року клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бондурівка Немирівського району Вінниицької області, громадянину України, з повною середньою освітою, не працюючому, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 15.03.2022 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 (восьмидесяти) годин громадських робіт та вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 02.02.2023 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Кодимського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023161180000697 від 17.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно обвинувального акту, 17.07.2023 року біля 00 годин 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, що був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовженим, останній раз Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходячи біля двоповерхового, багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , помітив поруч із другим під`їздом вищевказаного будинку, автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101», 1970 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого в нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом.

В подальшому з метою реалізації свого злочинного наміру, в цей же день та час, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, діючи умисно з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виникла можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів, всупер волі власника транспортного засобу, підійшов до вказаного патомобіля, користуючись тим, що вікно з боку водія частково відчинене, за допомогою фізичної сили відчинив водійські дверцята, ключем, який перебував у замку запалення розблокував кермо автомобіля та виштовхав його із двору вищевказаного багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 , де сів за кермо вказаного автомобіля, та за допомогою ключа який знаходився в замку запалення, завів двигун та поїхав, таким чином незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2101», 1970 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 . Після чого, з місця події зник, розпорядившись вказаним автомобілем на власний розсуд.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, прокурор вказує, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Обґрунтовуючи можливі ризики, визначені ст.177 КПК України, прокурор зазначив, що обвинувачений під впливом тяжкості покарання, що йому загрожує у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, враховуючи, що він вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку, а також впливати на свідків, з метою примусу останніх змінити покази на свою користь шляхом вмовлянь, погроз або підкупу. До того ж, обвинувачений ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладних на нього як на підозрюваного та не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій внаслідок того, що його фактичним місцем проживання є с.Бондурівка Немирівського району Вінницької області, що негативно вплине на досудове розслідування. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 не працює, не одружений, дітей не має, що вказує на те, що останній не має стійких соціальних зав`язків, вслід чого може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що знову вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку. Також прокурор звертає увагу на тяжкість покарання, що передбачено статтею обвинувачення, у разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованого злочину. Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, поруки та домашнього арешту є неможливим.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти обрання щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Його захисник при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання щодо забезпечення кримінального провадження та дослідивши обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

Таким чином, ОСОБА_8 затримано 17.07.2023 о 13 годині 30 хвилин в порядку ст. 208 КПК Українии, за підозрою у вчиненні кримінального проавопорушення передбаченого ч.2 ст 289 КК України. В подальшому, 18.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорпушнгггя, пмерелюаченотго ч. 1 ст. 289 ККУ. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, з врахуванням вимог ст.177 КПК України, виходив з наявності підстав для застосування вказаного запобіжного заходу, а саме наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, суспільної небезпеки інкримінованого йому злочину та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та в будь-який спосіб перешкоджати кримінальному провадженню. На теперішній час по кримінальній справі здійснюється підготовче провадження. Так, на думку прокурора, на стадії підготовчого провадження по справі лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим може бути прийнято спроби переховування від суду, а також він може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, які не допитані у судовому засіданні при даному судовому розгляді. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді тримання під вартою попереджає можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів, тому застосування альтернативних запобіжних заходів є недоцільним. Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України. Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.289 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування. В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 наразі перебуває на стадії підготовчого провадження, судове слідство по справі не розпочате, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати показання в вигідному для нього аспекті є реальним. Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризиків, визначені п.1ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований та не одружений, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зав`язків. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі, за вчинення злочинів проти власності та на шлях виправлення не став, має незняту та не погашену судимість за вчинення аналогічного кримінального правопорушення та вчинив тяжкий злочин, перебуваючи на іспитовому терміні. Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, судом, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що: 1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений належними доказами не довів суду, що до затримання мав офіційні джерела доходу, займався суспільно-корисною працею, мав міцні соціальні зв`язки; 2) за станом здоров`я: відсутні відомості про незадовільний стан здоров*я обвинуваченого, які б унеможливлювали застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час. Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений прокурором вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню. Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому приходить до висновку про необхідність обрання для нього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальний стан, обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч 1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава має бути визначена в межах визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень.

У разівнесення застави покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.369-372,376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 годин 30 хвилин 10 листопада 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту за місцем проживання, а саме: с. Бондурівка Вінницького (попередня назва Немирівського) району Вінницької області без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1